Вирок № 85284814, 30.10.2019, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 402/581/18

ВИРОК

іменем України

30.10.2019 рокум. Благовіщенське

Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бондаренка А.А.,

секретаря судового засідання Хименка О.А.,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Суворова О.Л., Ковбасюка Е.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Колесника І.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Благовіщенське кримінальне провадження № 12018120000000067, внесене 10.04.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ульяновка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, приватного підприємця, який проживає та місце проживання якого зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого. Злочин вчинив за таких обставин: 09 квітня 2018 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-211040», реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснював рух по автомобільній дорозі Благовіщенське-Грушка з боку міста Благовіщенське Кіровоградської області у напрямку села Грушка Благовіщенського району Кіровоградської області, на відстані 1 км. 300 м. від автомобільної дороги «Київ-Одеса» на території Благовіщенського району. При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.3, 13.3 ПДР України, відповідно до яких:

- п. 1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну .... технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху,

- п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди,

- п. 13.3. під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху).

Вказані порушення виразились у тому, що ОСОБА_1 , проявивши безпечність до дорожньої обстановки, з моменту виявлення перешкоди для подальшого руху велосипедиста ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, та якого він своєчасно міг виявити, ОСОБА_1 в порушення п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.3, 13.3 ПДР України, маючи можливість своєчасно виявити велосипедиста, не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого транспортного засобу, не вибрав безпечний інтервал між своїм автомобілем та велосипедистом в момент випередження останнього, у результаті чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 15 від 23.04.2018, отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден волосяної частини голови зліва, кистей рук, зовнішньої поверхні лівого стегна, що відповідають вказаному в постанові часу, утворились від дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і мають ознаки легких тілесних ушкоджень, закритого перелому обох кісток верхньої і нижньої третини лівої гомілки, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3,4,5 ребер зліва відповідають вказаному в постанові часу, утворились дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, закритої черепно мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепу, закритого перелому обох кісток верхньої і нижньої третини лівої гомілки, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3,4,5 ребер зліва, саден волосяної частини голови зліва, кистей рук, зовнішньої поверхні лівого стегна. Тілесні ушкодження на тілі трупу ОСОБА_3 у вигляді: закритої черепно мозкової травми переломом кісток основи та склепіння черепу відповідають вказаному у постанові часу, утворились від дії тупих, твердих предметів і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться у прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ДТП фактично заперечив, визнавши фактичні обставини події та заперечивши свою вину у вчиненні злочину та повідомив:

Він має посвідчення водія категорії «А», «В», «С», його загальний водійський стаж становить 30 років. Іноді користується автомобілем ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить його дочці ОСОБА_12 . 09 квітня 2018 року вирішив поїхати до свого кума ОСОБА_5 в місті Благовіщенське, точної адреси не пам`ятає, щоб перевірити компресію двигуна автомобіля ВАЗ 2110. Приїхав до нього близько 17:00 год. і той перевірив приладом компресію двигуна. Коли перевірили двигун, до ОСОБА_5 додому прийшов ще один чоловік, анкетних даних якого він знає та вони в трьох сіли повечеряти та в ході цього випили на трьох горілки ємністю 0,7 л. Він особисто випив близько 40 г. горілки. Після чого ОСОБА_1 вирішив їхати додому, при цьому перебував в адекватному стані та міг оцінювати навколишню обстановку належним чином та керувати своїми діями. Від ОСОБА_5 ОСОБА_1. виїхав, точно не пам`ятає о котрій годині та поїхав в бік с. Грушка. Вже сіріло, але темно ще не було. Рухаючись по дорозі від автомобільної дороги «Київ-Одеса» в напрямку с. Грушка, Благовіщенського району на відстані близько 100 метрів від себе виявив велосипедиста, який рухався в попутному напрямку по правому краю проїзної частини. В цей момент рухався з увімкненим ближнім світлом фар, швидкість руху складала 80 км/год. Не змінюючи швидкості руху, продовжив рухатись по проїзній частині з права. В той момент, коли перебував на відстані близько 5 метрів від велосипедиста, той несподівано змінив напрям руху вліво, тобто на його лінію руху. Не встиг зреагувати, застосувати екстрене гальмування, чи змінити напрям свого руху, щоб уникнути наїзду на велосипедиста, внаслідок чого відбувся наїзд. Допустив наїзд передньою частиною автомобіля, а велосипедист перебував лівою боковою частиною відносно автомобіля. Після наїзду лобове скло автомобіля пошкодилось і він не бачив що відбувалось в подальшому, а дах над місцем водія деформувався і він не зміг відновити керування над автомобілем, а зупинився на правому узбіччі. Зупинивши автомобіль, вийшов з автомобіля та зателефонував своєму брату та повідомив про факт ДТП. Що відбувалось в подальшому точно не пам`ятає через шоковий стан, але залишився на місці пригоди до приїзду працівників поліції. Згодом пройшов освідування в Благовіщенській ЦРЛ, де в нього виявили стан алкогольного сп`яніння. Крім цього, в лікарні ОСОБА_1 добровільно здав кров на дослідження. Після цього повернувся на місце ДТП, де був присутнім при огляді місця події. Родичам загиблого компенсував збитки.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 винуватості, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:

Показами потерпілої ОСОБА_2 , яка суду повідомила, що є дочкою ОСОБА_3 Проживає із своєю сім`єю в м.Благовіщенське, а батько проживає в с.Грушка Благовіщенського району. 9 квітня 2018 року близько 17 год до неї додому приїхав батько. Вона з ним та з родиною повечеряли. В ході вечері батько вжив близько 100-150 г.горілки. Близько 20:00 год. батько поїхав додому своїм велосипедом марки «Україна» темного кольору. Близько 20:45 год. на її телефон зателефонували, не пам`ятає хто, і повідомили, що її батько попав у ДТП, внаслідок якої загинув. Виїхала на місце ДТП. Там бачила труп батька, розбитий велосипед батька та автомобіль, з яким було ДТП. Водія вказаного автомобіля не бачила. Повідомила, що згодом ОСОБА_1 зв`язався з нею, вибачився за скоєне та відшкодував їй збитки. Просить не позбавляти обвинуваченого волі. Показами свідка ОСОБА_5 , який допитаний в судовому засіданні повідомив, що товаришує з ОСОБА_1 9 квітня 2018 року ОСОБА_1 приїздив до нього для допомоги в усуненні несправності автомобіля. Вони відремонтували автомобіль і повечеряли. В ході вечері він з ОСОБА_1 випили горілки - близько 20-50 грам кожен. Після цього ОСОБА_1 поїхав додому. Приїхавши до нього ОСОБА_1 не мав видимих ознак алкогольного сп`яніння, після вечері з ним - також.

Показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які суду повідомили, що у травні 2018 року були понятими при проведені слідчого експерименту, що проводився під час слідства по факту ДТП за участю ОСОБА_1 . При проведенні слідчого експерименту присутній там адвокат Ільченко не був згоден з часом, що заміряв слідчий. На клопотання адвоката провести повторно експеримент слідчий відмовив. Також повідомили, що їм не показували показання секундоміра, яким робили заміри часу під час експерименту.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.04.2018 року з додатками. Протоколом зафіксовано результати огляду ділянки автомобільної дороги Благовіщенське-Грушка на відстані 1 км. 300 метрів від автомобільної дороги «Київ-Одеса» на території Благовіщенського району Кіровоградської області. Оглядом встановлено стан проїзної частини дороги, з асфальтобетону, сухий, чистий, шириною 5,6 м, з одною смугою руху, без дорожньої розмітки, на якій відсутні дорожні знаки, не освітлена, з трав`яним узбіччям, без об`єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напряму руху, праворуч та ліворуч. Протоколом також зафіксовано результати огляду транспортних засобів, які знаходяться на місці огляду: автомобіля ВАЗ 211040 з номерним знаком НОМЕР_1 та велосипеда «Україна». Протоколом також зафіксовано виявлені зовнішнім оглядом пошкодження вказаного автомобіля - пошкодження лобового скла, даху, капоту. Оглядом велосипеда виявлено пошкодження заднього колеса. Оглядом виявлено уламки скла, сліди волочіння по асфальту. Протоколом зафіксовано вилучення автомобіля ВАЗ 211040 з номерним знаком НОМЕР_1 та велосипеда «України». Схемою до протоколу огляду місця події від 10.04.2018 року зафіксовано розташування та взаємо розташування автомобіля ВАЗ 211040 з номерним знаком НОМЕР_1 , велосипеда «України», трупа ОСОБА_3 , головного убору, взуття, подряпини на асфальтовому покритті, осколки скла, мішка білого кольору, частини сітловідзеркалюючого елементу, сідла від велосипеду, плям речовини бурого кольору. Розташування вказаних предметів відносно узбіччя. Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 10.04.2018 року зафіксовано зображення ділянки дороги, що оглядалась, головного убору, взуття, подряпини на асфальтовому покритті, пляму речовини бурого кольору, велосипеда «України» з сітловідзеркалюючими елементами, трупа ОСОБА_3 , автомобіля ВАЗ 211040 з номерним знаком НОМЕР_1 з пошкодженнями лобового скла, даху, капоту (а.с.3-16).

Даними протоколу огляду трупа ОСОБА_3 від 09.04.2018 року з фототаблицею, яким зафіксовано розташування трупа на проїзній частині автомобільної дороги Благовіщенське-Грушка на відстані 1 км. 300 метрів від автомобільної дороги «Київ-Одеса» на території Благовіщенського району Кіровоградської області. Протоколом зафіксована поза трупа ОСОБА_3 , одяг, видимі сліди тілесних ушкоджень та сліди речовини бурого кольору, схожу на кров, розташовану на голові трупа ОСОБА_3 Вказано, що після огляду труп ОСОБА_3 був направлений для проведення судово-медичної експертизи до Благовіщенського відділення БСМЕ (а.с.16-20).

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 16.05.2018 року зі схемою та фототаблицею, в ході якого ОСОБА_1 розповів та показав на місці обставини ДТП, а саме повідомив, що 09 квітня 2018 року близько 20 год. 20 хв. рухався автомобілем ВАЗ 211040 з номерним знаком НОМЕР_1 в напрямку с.Грушка зі сторони автомобільної дороги Київ-Одеса. Рухався ближче до лівого краю з увімкненим ближнім світлом фар зі швидкістю близько 80 км./год. В якийсь момент побачив на правому узбіччі дороги велосипедиста. Чи той їхав, чи стояв, сказати не може. Коли автомобіль перебував на відстані близько 20-25 м. велосипедист раптово виїхав на смугу руху, внаслідок чого стався наїзд на велосипедиста (а.с.82-87).

Оцінюючи даний доказ, суд критично сприймає доводи захисту щодо недопустимості протоколу слідчого експерименту від 16.05.2018 року як доказу, з огляду на наявність зауважень у захисника та понятих щодо замірів швидкості руху потерпілого на момент ДТП. Суд приходить до такого висновку, виходячи з того, що наявність зауважень у захисника та понятих щодо можливої швидкості руху потерпілого на момент ДТП не свідчить про неправильність проведення вказаної слідчої дії, оскільки ці питання не відносяться до компетенції захисника та понятих, а відносяться до компетенції експерта.

Даними висновку судово-медичної експертизи № 15 від 23.04.2018, відповідно до якого на тілі ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: саден волосяної частини голови зліва, кистей рук, зовнішньої поверхні лівого стегна, відповідають вказаному в постанові часу, утворились від дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і мають ознаки легких тілесних ушкоджень, закритого перелому обох кісток верхньої і нижньої третини лівої гомілки, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3,4,5 ребер зліва відповідають вказаному в постанові часу, утворились дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, закритої черепно мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепу, закритого перелому обох кісток верхньої і нижньої третини лівої гомілки, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3,4,5 ребер зліва, саден волосяної частини голови зліва, кистей рук, зовнішньої поверхні лівого стегна. Тілесні ушкодження на тілі трупу ОСОБА_3 у вигляді: закритої черепно мозкової травми переломом кісток основи та склепіння черепу відповідають вказаному у постанові часу, утворились дії тупих, твердих предметів і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться у прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями (а.с.127-131).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (авто технічної) експертизи від 10.05.2018 року № 1591/18-27, відповідно до якого гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобілем ВАЗ 2110 з номерним знаком НОМЕР_1 на момент ДТП знаходились у технічно працездатному стані і не мали ознак несправностей, які ведуть чи обумовлюють виникнення втрати цим автомобілем його поперечної стійкості і раптовому для його водія уводу вбік від смуги руху, яка обирається ним (водієм), чи позбавлення цього водія можливості зниження швидкості автомобіля аж до його повної зупинки за допомогою робочого гальма з відомою водію ефективністю (а.с.147-151).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи від 21.05.2018 року № 1590/1938/18-27, згідно якого автомобіль ВАЗ-2110 первинно контактував передньою лівою частиною з задньою частиною велосипеда «Україна» з більшості зліва. В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми осями автомобіля ВАЗ-2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда України складав близько 10+/- 50 (а.с.160-167).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи від 23.05.2018 року № 129, згідно якого:

- місце зіткнення автомобіля ВАЗ-2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда «Україна» знаходиться в районі місця, позначеного як таке у протоколі огляду місця події;

- у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен був діяти згідно вимог п.12.3 ПДР України, відповідно до яких у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- у ситуації, по заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість екстреним гальмуванням зупинити автомобіль до місця зіткнення та мав технічну можливість уникнути настання даної пригоди.

- у вказаній дорожній ситуації водій велосипеда ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.2.3 (б) та 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких п. 2.3. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну .... технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху;

- при належному виконанні вказаних вимог п.п.2.3 (б) та 10.1 Правил дорожнього руху велосипедист мав можливість не створювати умов, які в подальшому призвели до ДТП;

- в даному випадку саме неналежні дії автомобіля ВАЗ-2110 ОСОБА_1 вимог п.12.3 ПДР України, по заданих вихідних даних знаходяться в причинному зв`язку з фактом зіткнення.

Оцінюючи даний доказ, суд критично сприймає доводи захисту щодо його недопустимості з огляду на таке: Відповідно до позиції захисту висновок є недопустимим доказам, оскільки у описі вихідних даних висновку зазначено, що ДТП сталося у світлу пори доби, у той час, як відповідно до довідки метеорологічної станції ДТП сталося після заходу сонця, тобто у темну пору доби. Суд не погоджується з такими доводами захисту, виходячи з того, що відповідно до повної оцінки експертного висновку та показів експерта, допитаного в судовому засіданні, експертне дослідження проводилось, виходячи з даних про видимість, встановлених в ході слідчого експерименту. Ті ж в свою чергу встановлювались з показів самого обвинуваченого. Тому формальне визначення пори доби як темної чи світлої не ставить під сумнів його правильності.

Доводи захисту про те, що експертом не взято до уваги порушення ПДР потерпілим не відповідають дійсності, оскільки це питання знайшло свою оцінку в ході експертного дослідження та нього дана чітка відповідь експерта.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 щодо порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведена, а кваліфікація цих його дій за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вірна, оскільки в результаті судового слідства доведено факт порушення обвинуваченим, який керував транспортним засобом, правил дорожнього руху, передбачених п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.3, 13.3 ПДР України, оскільки судовим слідством доведено, що обвинувачений, маючи можливість своєчасно виявити велосипедиста, не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого транспортного засобу, не вибрав безпечний інтервал між своїм автомобілем та велосипедистом в момент випередження останнього, у результаті чого здійснив наїзд на потерпілого - велосипедиста ОСОБА_3 , наслідком чого стала смерть потерпілого.

При цьому суд вважає недоведеним обвинуваченняОСОБА_1 у порушенні п.2.9 (а) ПДР України, відповідно до яких водію забороняється керувати транспортним засобом стані алкогольного сп`яніння, і перебування ним на час ДТП у стані алкогольного сп`яніння. При цьому суд виходить з того, що висновок судово-медичної експертизи № 1464 від 24.04.2018 року, відповідно до якого в зразках крові ОСОБА_1 , взятих у нього 9 квітня 2018 року у Благовіщенській ЦРЛ виявлений етиловий спирт в кількості 2,48 г/дм3 (а.с.135-140) є недопустимим, зважаючи на такі обставини: Як було встановлено в ході судового слідства при відібранні зразків крові обвинуваченого та проведенні дослідження наявності у обвинуваченого стану алкогольного сп`яніння на час ДТП було допущено порушення порядку проведення даної слідчої дії, передбаченого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09. 11. 2015 р. № 1452/735. Зокрема, відповідно до дослідної частини висновку судово-медичної експертизи у якості об`єкта дослідження органами досудового слідства на судово медичне дослідження була передана пробірка з венозною кров`ю ОСОБА_11 Неправильне зазначення імені обвинуваченого при заборі зразка його крові ставить під сумнів те, що в ході судово-медичної експертизи досліджувалась кров саме обвинуваченого. Крім того всупереч вимог п.11 розділу ІІІ Інструкції пробірка зі зразком венозної крові обвинуваченого поступила не опломбована. Що також ставить під сумнів те, що в ході судово-медичної експертизи досліджувалась кров саме обвинуваченого.

Крім того, вказаним висновоком судово-медичної експертизи № 1464 від 24.04.2018 року надана відповідь про наявність етилового спирту в крові обвинуваченого і не надана відповідь на те, чи перебував обвинувачений у стані алкогольного сп`яніння, хоча відповідною ухвалою слідчого судді це питання на вирішення експертизи було поставлене.

З огляду на вказане факт перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння на момент ДТП є недоведеним.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , є тяжким.

Оцінюючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину суд враховує тяжкість наслідків, що стали наслідком цих порушень - смерть людини.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 є здоровим, працездатним, на обліку психіатра, нарколога не перебуває. Є не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні дитину.

Враховуючи викладене суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Вирішуючи питання про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання суд враховує характеристику обвинуваченого з місця проживання, згідно якої він характеризується виключно позитивно. Суд також зважає на позицію потерпілої, яка просила суд призначити покарання обвинуваченому не пов`язане з позбавленням волі.

Суд також бере до уваги дані досудової доповіді, якою надана позитивна соціально-психологічна характеристика обвинуваченого, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені як низькі та якою зроблений висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

З огляду на вказане суд, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства, та звільнення його від відбуття основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, шляхом покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таке рішення відповідає і висновкам Верховного суду, висловленим у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 205/7091/16-к, провадження № 51 - 1532 км 19.

Суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на тяжкість наслідків порушення обвинуваченим правил дорожнього руху і вважає, що не призначення йому вказаного додаткового покарання буде явно несправедливим внаслідок м`якості.

На переконання суду таке покарання основне і додаткове в сукупності буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого злочину та особою винного, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі становлять 5577 грн. 00 коп. і складаються з витрат на проведення:

- судової інженерно-транспортної експертизи № 1592/18-27 від 10.05.2018 року - 2288 грн.00 коп.;

- судово-трасологічної експертизи № 1590/1938/18-27 від 21.05.2018 року - 2288 грн.00 коп.;

судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин ДТП № 129 від 23.05.2018 року - 1001 грн.00 коп.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України витрати на залучення експертів суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

З огляду на те, що обвинувачений під час досудового слідства та судового розгляду без запобіжних заходів належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, не вчиняв дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд не вважає потрібним застосовувати до нього запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу .

Керуючись ст.ст. 100, 124, 369- 371, 374 КПК України,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому звинуваченні за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

В строк відбування ОСОБА_1 покарання за правилами ч.5 ст.72 КК України врахувати строк його попереднього ув`язнення з 10 квітня 2018 року до 19 квітня 2018 року та обчислювати його з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю у два роки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ 211040 з номерним знаком НОМЕР_1 повернути ОСОБА_12 як власниці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів - 5577 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Ульяновський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя А. А. Бондаренко