Ухвала суду № 85284274, 29.10.2019, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 388/964/19

УХВАЛА

Іменем України

29.10.2019 рокум. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., розглянув клопотання Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про відшкодування шкоди.

У жовтні 2019 року представник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за довіреністю від 2 січня 2019 року № 4/01/17-2019 ОСОБА_2 звернулась до суду в інтересах Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Дослідивши зміст та підстави надісланого клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та додані до нього матеріали, суд дійшов до такого висновку.

У пп. 11 п. 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

У ст. 8 Конституції України встановлено, що Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Отже, з 1 січня 2019 представництво у суді першої інстанції у провадженнях, розпочатих після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатом. При цьому підписання та/або подання позовної заяви, іншої заяви, клопотання є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Частинами 4, 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справи, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не можуть бути малозначними або визнані судом такими.

Згідно з ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Оскільки ціна позову у цій справі становить 2 500 000 грн, тобто перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно ця справа не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, а лише за правилами загального позовного провадження, тобто представником у таких справах може бути керівник юридичної особи або представник, який є адвокатом.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги, що з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в інтересах Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області звернулась ОСОБА_2 , яка є старшим юрисконсультом відділу правового забезпечення та діє за довіреністю від 2 січня 2019 року, тобто не є адвокатом чи керівником, відповідно це клопотання подано не уповноваженою особою, а тому підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 53, 58, 59, 60, 62 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду клопотання Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подане через старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення ОСОБА_2, яка діє за довіреністю від 2 січня 2019 року № 4/01/17-2019.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. М. Баранський