Ухвала суду № 85283474, 24.10.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4801/19

Провадження № 2/206/1213/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Стахів О.О.

представника позивача Падашуля Є.Г.

представника відповідача Маркело В.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД ТРАНС» про відшкодування вартості безпідставно набутого майна, –

ВСТАНОВИВ

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД ТРАНС» про відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

Предметом та підставою позову є стягнення з ТОВ «АВАНГАРД ТРАНС» на користь ОСОБА_1 вартості безпідставно набутого майна (колісного транспортного засобу марки FORD TRANZIT, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі 219314, 44 грн.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просив призначити судов-автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експерту-фахівцю відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Дніпровського НДЕКЦ МВС України, на вирішення якої поставити питання: яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу марки FORD TRANZIT, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 без урахування фактичного пробігу, комплектації, умов зберігання та експлуатації станом на дату оцінки? На час проведення судово-товарознавчої експертизи провадження у справі № 206/4801/19 зупинити.

Мотивами для призначення даної експертизи представник позивача вказав те, що сторони не можуть дійти згоди відносно вартості автомобіля та обставин за яких проводилась сама експертиза (висновок експерта № 11/04-ТЗ від 12.04.2019 про дійсну ринкову вартість транспортного засобу) в частині надання об`єкту дослідження, враховуючи ту обставину, що об`єкт дослідження не може бути наданий експертові.

Представник відповідача заперечувала проти призначення експертизи, вважала клопотання передчасним, оскільки вона та її довіритель навіть ще не висловили своєї думки з приводу висновку експерта № 11/04-ТЗ, долученого до позовної заяви.

Проаналізувавши зміст питань, які пропонує поставити представник позивача та зазначені підстави в обґрунтування клопотання, предмет доказування у даній справі, вислухавши думку представника відповідача, та дослідивши матеріали справи, в тому числі висновок експерта 11/04-ТЗ про дійсну ринкову вартість транспортного засобу від 12.04.2019, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Таким чином, окрім іншого, суд вирішуючи питання щодо призначення експертизи має зокрема дослідити мотиви та підстави для її призначення, а також і те чи стосуються порушене заявником питання предмету доказування.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, зокрема, подавати суду клопотання та докази.

У відповідності до п. 2 постанови пленуму ВСУ № 8 від 30.05.97 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Так, позивачем до позовної заяви було долучено висновок експерта 11/04-ТЗ про дійсну ринкову вартість транспортного засобу від 12.04.2019, згідно якого станом на дату оцінки, значення ринкової вартості транспортного засобу Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 219314, 44 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оцінюючи викладені доводи, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності сторін суд вважає, що клопотання при призначення судової експертизи є передчасним та наразі відсутні підстави для призначення судової-автотоварознавчої експертизи, оскільки сам позивач надав суду висновок експерта 11/04-ТЗ про дійсну ринкову вартість транспортного засобу від 12.04.2019, з приводу якого не вирішено питання про його достовірність та достатність, висновок не визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Таким чином, з метою не допущення порушення прав учасників процесу та недопущення безпідставного зупинення провадження та порушення розумних строків розгляду даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що достатні та обґрунтовані підстави для призначення відповідної експертизи наразі відсутні.

Окрім цього, представником відповідача Маркело ОСОБА_2 було заявлено клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву.

24.09.2019 ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С. було відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД ТРАНС» про відшкодування вартості безпідставно набутого майна та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд буде вирішувати справу за наявними матеріалами.

Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 04.10.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Однак, діючим ЦПК України не передбачено надання додаткового строку для подання відзиву, про що було заявлено представником відповідача.

До того ж, представником відповідача відзиву на позов разом із заявою про поновлення процесуального строку подано не було.

Аналізуючи вищевикладені норми процесуального права, суд не вбачає підстав для надання додаткового строку для подання відзиву.

Суд не вбачає підстав для продовження строку для подання відзиву, оскільки із відповідної заявою необхідно звертатися до закінчення цього строку, а строк для подання відзиву закінчився 21.10.2019.

До цього ж, представником відповідача не додержано вимоги щодо подання відповідної заяви у письмовій формі, що кореспондується положеннями ст. 182 ЦПК України.

Пунктом 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду справи по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декілька судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановлює ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що від представників сторін в підготовчому судовому засіданні не було заявлено (подано) будь-яких інших заяв або клопотань, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, підстав для відкладення підготовчого судового засідання не встановлено, на підставі викладеного, суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа призначенню судом до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76, 83, 103, 104, 197, 200, 260, 261, 263, 264 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 . про призначення судової експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД ТРАНС» про відшкодування вартості безпідставно набутого майна– відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача Маркело В.О. про надання додаткового строку для подання відзиву – відмовити.

Закрити підготовчі дії, закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД ТРАНС» про відшкодування вартості безпідставно набутого майна. Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 06.11.2019 на 11.00 год.

У судове засідання викликати сторони та їх представників по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 29.10.2019.

Суддя К.С. Маштак