Рішення № 85281693, 30.10.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/1153/19

Провадження №2/521/1906/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Феслер О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкода, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Галицька», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» на його користь грошову компенсацію матеріальної шкоди у розмірі – 72731, 77 гривень, витрати пов`язані з проведенням оцінки вартості матеріального збитку у розмірі – 2500,00 гривень, витрати по оплаті судового збору у розмірі – 752,32 гривень. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі – 15453, 00 гривень та судові витрати у розмірі – 154,53 гривень. Позов обґрунтовано тим, що 20.04.2018 року. ОСОБА_2 у м. Одесі, по АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем HYUNDAI І30 д. н. з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , під його керуванням, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10. 2001 року. Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси Крижановського О.В. від 04.06.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

Вказаний автомобіль HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до висновку № 57/18 від 18.12.2018року складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія ВОЗ № НОМЕР_4 , та Сертифіката № 997/17 Суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ від 13.10.2017 року, вартість матеріальних збитків нанесених власнику автомобіля HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , становить 46611,44грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , становить 72731,77 гривень. Вартість проведення оцінки вартості матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту становить 2500 гривень. Позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Галицька», а сам позивач у встановленому законом порядку звернувся до ПрАТ «СК «Галицька» із повідомленням про ДТП та в подальшому із заявою про страхове відшкодування. Оскільки до сьогоднішнього дня страхове відшкодування позивачу не сплачено, він вимушений звернутися з даним позовом до суду. Окрім цього ОСОБА_1 заявив вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі – 15453, 00 гривень. Позивач вказує, що моральна шкода полягає у завданні йому негативних наслідків як безпосередньо під час вчення ДТП, так і після нього. Він пережив нервовий стрес під час наїзду транспортного засобу відповідача, дуже глибоко пережив завдання шкоди його автомобілю. Для відновлення нормального душевного стану йому потрібен був час. Окрім цього відмова відповідача на його пропозицію добровільно відшкодувати збитки, призвела до необхідності витрачати додаткових зусиль та часу для захисту своїх інтересів.

Позивач та його представник приймаючи участь у підготовчих судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Позивач обґрунтовуючи розмір моральної шкоди також пояснював суду, що в нього хвора ліва нога, він має імплантований штучний суглоб і йому автомобіль вкрай необхідний для поїздок до роботи. В свою ж чергу відповідач взагалі відмовлявся хоча б якось вирішувати питання мирним шляхом, взагалі не цікавився наслідками ДТП, категорично не визнає позов.

В судове засідання призначене до розгляду на 30 жовтня 2019 року на 11 годину позивач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, вказавши що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Належне повідомлення представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» підтверджується розпискою про отримання судових повісток, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Гареєв Є.Ш. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, в якій просили у задоволенні позовних вимог – відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

20.04.2018 року ОСОБА_2 в м. Одесі, АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем HYUNDAI І30 д. н. з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10. 2001 року.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси Крижановського О.В. від 04.06.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. Вказаний автомобіль HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 належний ОСОБА_1 , зазнав механічних пошкоджень.

Документами підтверджується, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Галицька», а позивач у встановленому законом порядку звернувся до ПрАТ «СК «Галицька» із повідомленням про ДТП та з заявою про виплату страхового відшкодування.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідачем не надано суду ніяких доказів на підтвердження, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 6 Постанови ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 вищезазначеної постанови, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини. У разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

Згідно страхового полісу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія « Галицька» № АМ/ 2442138, ліміт відповідальності - 100 000 гривень, франшиза -0 гривень.

Згідно ст.29 ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством України.

Відповідно до висновку № 57/18 від 18.12.2018року складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія ВОЗ № 368846, та Сертифікатом № 997/17 Суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ від 13.10.2017 року, вартість матеріальних збитків нанесених власнику автомобіля HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , становить 46611,44грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 , становить 72731,77 гривень. Відповідно до квитанції № 14 від 03.12.2018 року вартість проведення оцінки вартості матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту становить 2500 гривень, вказана сума сплачена позивачем.

Проаналізувавши вищенаведені документи, суд приходить до висновку, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобілю HYUNDAI GETZ д. н. з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не перевищує 100 000 гривень, тому у відповідності до ст.29 ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» має бути присуджено до стягнення на користь позивача страхове відшкодування у розмірі – 72731, 77 гривень ( ліміт відповідальності 100000,00 гривень – 0,00 гривень франшиза). Частиною 1 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктом 1 ч. 2 ст.22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ч. 34.1, 34.2,34.3 ЗУ ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення

про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Враховуючи вищевикладене суд також задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Галицька», О ОСОБА_4 на користь позивача - 2500 гривен - витрат пов`язаних з оплатою послуг щодо складання висновку № 57/18 від 18.12.2018року складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , тому що цей Висновок був наданий позивачем до суду в якості доказу для підтвердження позовних вимог, а сплата цих послуг підтверджена квитанцією до прибуткового касового ордеру № 14 від 03.12. 2018 року. Сплата грошових коштів є витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В судовому засіданні також встановлено, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , позивачу як потерпілому завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності.

Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів. (Абзац преамбули в редакції Постанови Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001).

У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач оцінює спричинену йому моральну шкоду у розмірі -15453, 00 гривень. Однак суд оцінивши характер правопорушення, ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, яка була нанесена позивачу, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди частково у розмірі – 7 000, 00 гривень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України ст.ст. 15, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Галицька», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Галицька» (юридична адреса: (юридична адреса: 01133, м. Івано-Франківськ, вулиця Василіянок, будинок 22, код ЄДРПОУ: 22186790 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_5 ( суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі – 72731 гривень ( сімдесят дві тисячі сімсот тридцять одну ) гривень 77 копійок; 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень – оплату послуг експерта.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Галицька» (юридична адреса: (юридична адреса: 01133, м. Івано-Франківськ, вулиця Василіянок, будинок 22, код ЄДРПОУ: 22186790 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_5 судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі – 752, 00 ( сімсот п`ятдесят дві ) гривні..

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_5 ) – 7000,00 (сім тисяч) гривень – в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_5 ) судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі – 70,00 (сімдесят) гривень..

В решті частини позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками процесу до Одеського апеляційного суду в тридцятиденний термін.

Головуючий:

30.10.19