Постанова № 85280377, 27.09.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26123/19

Провадження №3/760/7674/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря Гаєвської С.В., представника Київської міської митниці ДФС Панькіна Д.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 03.03.2015 орган 8089, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

18.09.2019 р. до Солом`янського районного суду м. Києва від Київської міської митниці ДФС надійшов адміністративний матеріал з протоколом про порушення митних правил №0610/10000/19 від 19.08.2019 року, складений відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 03.03.2015 орган 8089, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України.

Відповідно до протоколу №0610/10000/19 про порушення митних правил від 19.08.2019 року, вбачається, що 19.08.2019 року о 03 годині 00 хвилин в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС України при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу AZ590 сполученням «Ф`юмічіно- Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянку України ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

Для здійснення митних формальностей пасажирку було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі, при усному опитуванні громадянкою було заявлено, що вона переміщує нові речі на суму - 900 євро.

Під час проведення митного контролю було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 , переміщувала через митний кордон два місця багажу. В ході проведення митного огляду було встановлено, що окрім особистих речей в багажі знаходились: нові речі - MOSHINO, KARL LAGERFELD , BALDANINI, CLASS - 57 одиниць, взуття чоловіче BALDANINI - 2 одиниці, прикраси CALVIN KLEIN - 5 одиниць загальною вартістю на 3607,25 євро (100455,48).

Товари переміщувались без ознак приховування.

З частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянка України ОСОБА_1 самостійно забажала сплатити митні платежі за квитанцією МД-1 КВА068475 від 19.08.2019року на суму 23234, 33 грн.

Частиною 5 статті 366 МК України встановлено, що обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Таким чином, своїми діями пасажирка - ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістила товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

У зв`язку з чим, 19 серпня 2019 року посадовою особою Київської міської митниці ДФС у відношенні громадянки України ОСОБА_1 було складено протокол № 0610/10000/19 про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.

Представник митного органу у судовому засіданні підтримав позицію Київської міської митниці ДФС та пояснив, що гр. України ОСОБА_1 порушила митні правила, у зв`язку з чим відносно останньої складено протокол про порушення митних правил № 0610/10000/19 за ст. 471 МК України. При цьому, матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останньої. Також, представник митного органу зазначив, що ОСОБА_1 сплатила всі митні платежі на товар.

ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні просила звільнити її від адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно протоколу № 0610/10000/19 від 19.08.2019 р., складеного Київською митницею ДФС та обмежитись усним зауваженням, надала суду письмові пояснення. Пояснила суду, що 19.08.2019 р. вона прибула до аеропорту Жуляни (м. Київ), рейсом AZ 590 сполученням «Ф`юмінчіно - Київ» з Риму. При собі вона мала 2 валізи, перевезення яких нею було оплачено згідно електронного квитка № 055 36604499049, графа «baggage allowance:»2РС», що в свою чергу, доводить відсутність наміру та умислу приховування товарів та уникнення проходження митного контролю. При виході з зони отримання багажу в аеропорту Жуляни, до неї підійшов співробітник митниці, який вказав на необхідність покласти валізи на стрічку для багажу для перевірки. Після чого, її запросили до кабінету митниці та три працівники митниці здійснили огляд її речей, що були в валізах, шляхом відкриття та розгортання кожної речі. Окрім вживаного одягу, в валізах був новий придбаний нею для власного вжитку одяг, взуття та прикраси, а також декілька речей для членів її сім`ї (для її матері: костюм жіночий, що складається з 3-х речей, 3 футболки, прикраси (кільця, підвіс, браслет), для чоловіка: дві пари взуття). На придбанні речі в неї були чеки та квитанції повернення «tax free», що також свідчить про відсутність умислу на вчинення правопорушення в сфері митних правил. Крім того, вона добровільно надала на вимогу працівників митниці чеки на товари, не намагалася його приховати та уникнути митного контролю, задекларувала переміщення товару через державний кордон та сплатила всі нараховані митні платежі.

Заслухавши пояснення представника митного органу, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши зібрані матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що 19.08.2019 року о 03 годині 00 хвилин в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС України при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу AZ590 сполученням «Ф`юмічіно- Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянку України ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

Для здійснення митних формальностей пасажирку було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі, при усному опитуванні громадянкою було заявлено, що вона переміщує нові речі на суму - 900 євро.

Під час проведення митного контролю було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 , переміщувала через митний кордон два місця багажу. В ході проведення митного огляду було встановлено, що окрім особистих речей в багажі знаходились: нові речі - MOSHINO, KARL LAGERFELD, BALDANINI, CLASS - 57 одиниць, взуття чоловіче BALDANINI - 2 одиниці, прикраси CALVIN KLEIN - 5 одиниць загальною вартістю на 3607,25 євро (100455,48).

Товари переміщувались без ознак приховування.

Частиною 5 статті 366 МК України встановлено, що обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Статтями 196, 197 МК України встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Таким чином, своїми діями пасажирка - ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістила товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 перетнула «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України товар в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Вина правопорушника, окрім особистого її визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0610/10000/19 від 19.08.2019 року, службовою запискою, поясненнями ОСОБА_1 , актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.08.2019 р. №234, поясненнями ОСОБА_1 , які надійшли на адресу суду 20.09.2019 р., з яких вбачається, що остання визнала факт переміщення нових речей, обрання «зеленого коридору» та не заповнення митної декларації.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон незадекларованого митному органу товару в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Об`єктивна сторона правопорушення, яке вичинила ОСОБА_1 полягає в недекларуванні товару при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти або товару.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Крім того, ОСОБА_1 самостійно забажала сплатити митні платежі, що підтверджується квитанцією про сплату митних платежів №0.0.1440162931.1 від 19.08.2019 р.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації. За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні товару, ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку ОСОБА_1 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялась від сплати мита та інших зборів і не завдавала державі іншої шкоди, якби вона везла товар незадекларувавши його, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що цей товар ввозився на територію держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що конфіскація вилученого товару, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника, оскільки позбавить правопорушника можливості використати цей товар за призначенням і ніяк не сприятиме вихованню ОСОБА_1 та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд, заслухавши представника митного органу, дослідивши матеріали справи, долучені до протоколу про порушення митних правил письмові докази, враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації безпосереднього предмету порушення митних правил, оскільки на дані предмети не встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України.

Саме таке стягнення суд вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_1 в подальшому.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 196-197, 366, 374, 471, 526-529 Митного кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 03.03.2015 орган 8089, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп., який необхідно сплатити за наступними банківськими реквізитами: отримувач: УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО: 899998; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р №31119106526010, призначення платежу: від (П.І.Б. правопорушника) за ПМП від_№_, код 050.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 03.03.2015 орган 8089, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.І. Кушнір