Ухвала суду № 85280143, 07.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-з/759/167/19

ун. № 759/7560/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді П`ятничук І.В.,

при секретарі Дрозі Т.О.,

без участі сторін

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Черняк О.А. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД», ТДВ « СТ « ДОМІНАНТА», МТСБУ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД», ТДВ « СТ « ДОМІНАНТА», МТСБУ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

26.04.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по вказаній справі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 27.09.2019 р. судом залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ТДВ « СТ « ДОМІНАНТА», МТСБУ.

27.09.2019 р. через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Черняк О.А. подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на відкриті в банках розрахункові рахунки відповідача а саме : ТОВ «Австосвіл ЛТД» місце реєстрації м.Коростень вул.Жовтнева 50 в межах заявлених позовних вимог в сумі 210000 грн. з метою уникнення від умисного ухилення відповідачем невиконання рішення суду.

Дослідивши обставини на які посилається представник в заяві про забезпечення позову, матеріали справи, співставивши вид забезпечення з заявленими позивачем позовними вимогами слід зазначити наступне.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД», у відшкодування шкоди завданої ДТП 210 000 грн., з яких 100000 грн. є моральною шкодою, 109468 грн. 36 коп. матеріальною шкодою, а також судові витрати.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД», є відкриті банківські рахунки.

Однак, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Фактично заяву позивача мотивовано певними припущеннями, які не підтверджені належними доказами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, втмоги позивачем пред`явлено в соліданому порядку як до ОСОБА_2 так і до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД», однак вимоги щодо забезпечення позову пред`явлено лише до одного відповідача.

Також слід зазначити, що з витребуваної судом інформації щодо наявності відкритих банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД», вбачається що у даного товариства наявні відкриті банківські рахунки, однак, не можна зробити висновок щодо наявності банківських рахунків щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства, а тому забезпечення позову у вигляді накладення арешту на банківські рахунки, без зазначення конкретного рахунку, хоч і в межах заявлених позовних вимог може призвести до припинення роботи товариства, припинення отримання заробітної плати працівниками товариства.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Черняк О.А. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД», ТДВ « СТ « ДОМІНАНТА», МТСБУ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.В.П`ятничук