Ухвала суду № 85279055, 30.10.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6649/17

У Х В А Л А

21 жовтня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.,

за участі стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_2 на дії посадових осіб Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, стягувач ОСОБА_1 ,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії посадових осіб Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкас Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. В своїй скарзі просила визнати протиправною та скасувати постанову Соснівського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 23 серпня 2019 року про накладення на неї штрафу на користь держави в сумі 1700грн.

Ухвалою суду від 17 вересня 2019 провадження за даною скаргою відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Разом з тим, до початку розгляду скарги по суті 18 жовтня 2019 року від представника скаржника ОСОБА_3 , надійшла до суду заява, в якій він просив залишити дану скаргу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Просив прийняти рішення за даною заявою без участі скаржника та її представника.

21 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла письмова позиція заінтересованої особи (стягувача) ОСОБА_1 на клопотання скаржника про залишення скарги без розгляду. Із змісту наданого документу вбачається, що заінтересована особа ОСОБА_1 не заперечує проти залишення даної скарги без розгляду. Проте вказує, що вона підлягає залишенню без розгляду з інших підстав ніж то просить скаржник, а саме на підставі ч.3 ст. 44 ЦПК України у зв`язку із зловживанням процесуальними правами. В обґрунтування зазначеного посилається на те, що 3 вересня 2019 року скаржником ОСОБА_2 подано до Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву (адміністративну) від 2 вересня 2019 року в порядку ст. 287 КАС України, в якій вона просить визнати протиправною та скасувати постанову Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 23 серпня 2019 року про накладення штрафу на ОСОБА_2 на користь держави в розмірі 1700 грн. Окремо зазначає, що текст скарги, яка розглядається у цьому провадженні є точною копією тексту позовної заяви (адміністартивної від 2 вересня 2019 року поданої до Черкаського окружного адміністративного суду, в якій лише змінено реквізити та назва суду (копію позовної заяви від 2 вересня 2019 року додає). У зв`язку із вище викладеним, на підставі ст.ст. 44, 143, 144, 148 ЦПК України, просив суд визнати подання скарги ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами, постановити ухвалу про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 у зв`язку із зловживанням процесуальними правами, застосувати до скаржника ОСОБА_2 захід процесуального впливу у вигляді штрафу, застосувати до представника скаржника адвоката Ярмака Г.М. захід процесуального впливу у вигляді штрафу.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_1 подану ним заяву про залишення скарги без розгляду скарги ОСОБА_2 у зв`язку із зловживанням процесуальними правами та застосування до скаржника та її представника заходів процесуального впливу підтримав та просив її задовольнити.

Представник Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області в судове засіданні не з`явився, надав суду письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що державний виконавець Микитенко Т.М. перебуває на лікарняному.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вирішуючи заяву представника скаржника та клопотання заінтересованої особи ОСОБА_1 суд зауважує, що цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (ст.13 Цивільно-процесуального кодексу України - ЦПК).

Пунктом п`ятим частини першої статті 257 ЦПК передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяву без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, оскільки заявник не підтримує викладених у скарзі вимог, то його скарга підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, заінтересована особа вказує, що скаржником та її представником допущено зловживання процесуальними правами, а саме 3 вересня 2019 року скаржником ОСОБА_2 подано до Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву (адміністративну) від 2 вересня 2019 року в порядку ст. 287 КАС України, яка за своїми вимогами та змістом повністю тотожна даній скарзі.

Згідно ч.2 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно статті 143 цього кодексу, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Так, у ст.17 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950р. № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Разом з тим, з огляду на аналіз змісту п.2 ч.2 ст. 44 ЦПК України, зловживанням процесуальними правами є подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, до одного суду метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

В судовому засіданні встановлено, що скаржником ОСОБА_2 2 вересня 2019 року подано адміністративну позовну заяву до Черкаського окружного адміністративного суду, що в свою чергу, не є маніпуляцією автоматизованим розподілом справ між суддями.

Враховуючи вище вказане, судом не встановлено зловживання скаржником та її представником процесуальними правами, а відтак скаргу ОСОБА_2 слід залишити без розгляду на підставі п.4 чт.1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 13, 257, 258-261, 433 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_2 на дії посадових осіб Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, стягувач ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28 жовтня 2019 року.

Головуючий: Р. В. Демчик