Рішення № 85276715, 25.10.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9804/19

2/357/4048/19

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Сінчук О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання внести записи до трудової книжки, перерахувати єдиний соціальний внесок, поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 06.11.2018 року її було прийнято на роботу без оформлення трудових відносин продавцем свіжої випічки до ФОП ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 до відділу по продажі і виготовлення випічки, який знаходиться в міні-маркеті «Поляна». Графік роботи позивача був з 08:00 год. до 20:00год., без перерви на обід, два дні через два, але, фактично, вона працювала до 20:30год, а іноді, до 21.00. бо потрібно було додатково помити лотки після зміни і здати кошти відповідачу, додатково приходилось все перераховувати, шукати помилки відповідача у її обліку, доводити свою правоту. Позивач звернулася до уповноваженого органу з питань праці в Київській області 10.07.2019 р. з проханням провести перевірку діяльності відповідача, яку було призначено на 01.08.2019 р., але перевіряючий приїхав не в той час, нічна-ранкова зміна офіційно не працевлаштованих вже закінчилася. До початку перевірки відповідач в телефонному режимі повідомила позивачу про її звільнення без пояснення причин. Факт перебування в трудових відносинах з відповідачем підтверджується показами свідків, які купували у позивача пиріжки. Після відмови роботодавця відповідним чином оформити трудові правовідносини, позивач звернувлая із скаргою до начальника Державної інспекції України з питань праці. У зв`язку із не доведенням результатів перевірки, її затримки – позивач звернулася до суд та просить : встановити факт трудових відносин ОСОБА_1 з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 , реєстрація в фіскальній службі №100214005070 та роботи на посаді продавця у магазині за цією ж адресою в період з 6 листопада 2018 року по 27 липня 2019 року із відпрацюванням повної норми робочого часу за відповідні місяці; зобов`язати ФОП ОСОБА_2 перерахувати єдиний соціальний внесок на відповідні рахунки фіскальної служби для ОСОБА_1 у розмірі 819 грн. 06 коп., щомісячно за період з 6.11.2018 року по 31.12.2018 року, в розмірі 918 грн.06 коп., щомісячно за період з 1.1.2019 року по 27.7.2019 року; поновити ОСОБА_1 на роботі продавця з 28.07.2019 у магазині ФОП ОСОБА_2 , підтвердити факт не надання відпустки продавцю ОСОБА_1 , не виплаті індексації, не виплаті у подвійному розмірі заробітної плати за роботу у вихідні і святкові дні, не надання перерви на обід за період роботи з 6.11.2018 року по 27.07.2019 року ФОП ОСОБА_2 , зобов`язати ФОП ОСОБА_2 внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу на посаду продавця з 06.11.2018 року та запис про звільнення з посади продавця за власним бажанням по п.З ст. 38 КЗпП з 29 липня 2019 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про призначені судові засідання, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд письмово повідомив позивача про розгляд її клопотання, в зв`язку з чим відклав судове засідання, але позивач в судове засідання 25.10.2019р. не з`явилася, позовні вимоги не уточнила, свої клопотання не обґрунтувала, направила суду додаткові докази.

Представник відповідача, за довіреністю у справі, позов не визнала, подала відзив на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою підприємцем 17.01.2014 року номер запису №23530000000032658, вид діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Вона перебуває на спрощеній системі оподаткування, 2 група платників єдиного податку. Місце провадження господарської діяльності АДРЕСА_1 (а.с.46-47).

Встановлено, що відповідач для здійснення торгівлі орендує приміщення за адресою АДРЕСА_3 . на підставі договору оренди нежитлового приміщення від303.01.2018 року, укладеного із власником ФОП ОСОБА_3 (а.с.48-49).

Встановлено, що 02.08.2019 Державною службою з питань праці ГУ Держрпраці в Київській області було здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 за зверненням позивача щодо не оформлення трудових відносин.

Згідно Акту інспекційного відвідування № КВ 1404/32/АВ від 02.08.2019 року, інспектором було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в своїй діяльності найману працю не використовує. Порушень трудового законодавства не виявлено (а.с.52-54).

Позивачем в обґрунтування її позовних вимог направлено суду відеозапис та фото із зображенням продажу особою пиріжків, випічки. Відео знято самостійно особою, яка вчиняє продаж випічки. Позивач в письмовому клопотанні зазначає, що на відео і фото зображена вона під час торгівлі.

Представник відповідача, заперечуючи позов, суду пояснила, що ФОП ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю особисто без укладення трудових договорів із фізичними особами. За весь час здійснення підприємницької діяльності, відповідач не укладала трудові договори із фізичними особами та не використовувала працю інших осіб. Відповідач стверджує, що не залучала позивача для роботи. Накази про прийом та звільнення з роботи позивача нею не видавалися, жодного звернення від позивача на адресу відповідача щодо прийому на роботу, оформлення трудових відносин не надходило. Також, представник відповідача зазначила, що фото і відео не є належним доказом по справі, оскільки невідомо коли, ким і де вчинено дані фото і відео.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п.6.ч.1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Позивач зазначає, що з листопада 2018року вона була прийнята на роботу до відповідача і наведене позивач підтвердила поясненнями щодо свого графіку робити, поясненнями про об`єм виконаної роботи, зазначила суму чистого прибутку, існування оголошень про пошук продавців на сайті ОЛХ, подала відео та фото, накладні на товар.

Відповідно до ч. 1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що позивачем не обґрунтовано і не зазначено перешкод в отриманні нею при працевлаштуванні чи в подальшому, інформації з ПФУ про сплату відповідачем чи будь-ким іншим необхідних страхових та єдиного соціального внесків за працівника ОСОБА_1 Дана інформація не є прихованою та особа, звернувшись до відповідного відділення ПФУ може отримати інформацію стосовно себе щодо відпрацьованого часу, суми заробітку, розміру відрахувань, які проводить роботодавець. Також, в загальному доступі, в Інтернет мережі є інформація де найманих працівників закликають зареєструватися на веб-порталі Пенсійного фонду України, щоб мати можливість контролювати повноту сплати єдиного соціального внеску роботодавцями та у разі виникнення недоїмки вимагати від роботодавця її погашення, оскільки відсутність заборгованості зі сплати страхових та єдиного внесків – обов`язкова умова для зарахування страхового стажу.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими. Позивач не надала жодного доказу в підтвердження того, що вона розпочала працювати у відповідача з 06.11.2018 року, подавала заяву, інші документи, необхідні при прийомі на роботу. Позовні вимоги базуються на поясненнях позивача. При цьому, слід зазначити, що позивач скористалася своїм правом, клопотала про розгляд справи без її участі, що, взагалі, позбавило можливість ідентифікувати особу на фото і відео. У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Подані позивачем докази: «расходная накладная №ВСЯ000433679 від 18.12.2018» на ім`я ОСОБА_2 ФОП магазин « АДРЕСА_1 », містить іншу адресу, ніж адресу, яку вказує позивач де вона здійснювала трудову діяльність і дана накладна не містить даних про працівника ОСОБА_1 . Також, досліджені судом чеки про оплату в терміналі на ім`я ОСОБА_4 магазин « АДРЕСА_1 не є належними доказами в підтвердження факту перебування позивача в трудових відносинах із відповідачем. Не є належним і допустимим доказом аркуш копії чорнових записів невідомої особи при невідомих обставинах.

Згідно ч.3, ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Свої вимоги позивач обґрунтовує власними поясненнями та власними розрахунками заробітної плати, індексації, компенсацій за роботу у вихідні , святкові дні. Отже, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, надавши належну правову оцінку яким, суд мав би можливість дійти обґрунтованого висновку про задоволення позову.

В спростування позовних вимог відповідачем надано суду ряд письмових доказів, зокрема, доказ, що ФОП ОСОБА_2 здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Вона перебуває на спрощеній системі оподаткування, найману працю інших осіб не використовує. Крім того, суд звертає увагу, що Головним управлінням Держпраці в Київській області було складено Акт № № КВ 1404/32/АВ від 02.08.2019 року інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 , тобто, інспектор на місці здійснення підприємницької діяльності відповідачем провів огляд, дослідження за вказаними позивачем фактами. Жодних порушень трудового законодавства не було виявлено та факти, викладені ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження при вчиненні вказаного інспектування.

Позивач скористалася своїм правом на судовий захист, однак її позиція не знайшла свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 21, 24,26 КЗпП України, ст..ст. 12,13, 78, 79, 82, 141, 263-265, 355 ЦПК України суд ,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання внести записи до трудової книжки, перерахувати єдиний соціальний внесок, поновлення на роботі – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 30.10.2019 року.

СуддяО. Я. Ярмола