Рішення № 85276065, 28.10.2019, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/921/19

Провадження № 2-а/163/112/19

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0408/20500/19 від 24.04.2019 року за ознаками ст.485 МК України.

Заперечує обвинувачення в заявленні у митній декларації на автомобіль "Рено Меган" неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та надання органу доходів і зборів документів з такими неправдивими відомостями. При винесенні оскаржуваної постанови митний орган не конкретизував, які саме надані ним декларанту документи містять неправдиві відомості. Стверджує, що особисто жодних документів до митного органу не подавав, жодних даних у митну декларацію не вносив та не вчиняв інших дій щодо митного оформлення автомобіля "Рено Меган". Такі дії здійснював декларант ОСОБА_2 , в якого відповідач пояснень не відібрав. Відповідач будь-яких рішень щодо коригування митної вартості не приймав, запитів до іноземного контрагента з метою з`ясування законності та легітимності поданих товарно-супровідних документів не здійснював. Крім цього, він не був проінформований належним чином про час та місце розгляду протоколу.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами, які в розумінні ст.495 МК України є належними і допустимими доказами. Згідно документів отриманих від литовських митних органів транспортний засіб марки "Рено Лагуна" був проданий компанією UAB "T&S MOBILE" позивачу за ціною 5700 євро. Позивач особисто придбав транспортний засіб в Литовській Республіці, здійснив його доставку до митного органу де проводилось митне оформлення, уклав договір з декларантом ОСОБА_2 на проведення декларування транспортного засобу та подав документи, що містять неправдиві відомості про ціну транспортного засобу.

Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Андріяш Н.В.

Представник Андріяш ОСОБА_3 В ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, подала до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, підтримання позовних вимог.

Представник відповідача Сагаль ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника митниці. У задоволенні позову просив відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Митне оформлення легкового автомобіля "Рено Лагуна", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 20.02.2018 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ПП "Логістикброк" ОСОБА_2 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/012528.

Згідно рахунку-фактури № 2062 від 24.01.2018 року вартість транспортного засобу становить 3000 євро, його продавцем виступала компанія "WERNER EGERLAND", отримувачем – ОСОБА_6 .

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 110 621,92 гривня було нараховано та сплачено 41 452,36 гривні митних платежів.

Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 05.11.2018 року про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також "Рено Лагуна", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

07.12.2018 року документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Згідно експортної митної декларації Литовської Республіки MRN № 18LTKR1000EK03A3A0 від 14.02.2018 року, рахунку-фактури (документа під назвою "Pazyma-Saskaita") серії TSN № 2441 від 14.02.2018 року, автомобіль "Рено Лагуна" був проданий компанією UAB "T&S MOBILE" громадянину ОСОБА_7 за ціною 5700 євро.

З огляду на різницю вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення, стосовно вартості в литовській експортній митній декларації різниця розміру митних платежів становить 25 744,74 гривні, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.

30.01.2019 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0408/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 через декларанта ОСОБА_2 під час митного оформлення автомобіля "Рено Лагуна" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 25 744,74 гривні, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо продавця (відправника), неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

24.04.2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 0408/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 77 234,22 гривні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи при вона винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Надточій проти України" зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату митних платежів у вигляді акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № UA205090/2018/012528, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів.

Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право такого підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбаченого ст.55 МК України.

Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295 МК України.

З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Інших передбачених законом доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки визначення розміру митних платежів відноситься до об`єкта доказування в справі за ознаками ст.485 МК України і, крім цього, прямо впливає на розмір штрафу за порушення митних правил, аналіз досліджених доказів дає підстави для висновку про неповноту і необ`єктивність провадження в справі про порушення митних правил.

Крім цього, з досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація № 18LTKR1000EK03A3A0, рахунок-фактура серії TSN № 2441.

Між відомостями цієї експортної декларації, рахунком-фактурою і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо продавця (відправника) та вартості транспортного засобу.

Однак сама по собі експортна декларації доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці.

Покупцем товару в декларації зазначений ОСОБА_1 однак доказів того, що він мав причетність до оформлення цієї декларації, при розгляді протоколу і винесені оскаржуваної постанови не здобуто, оскільки експортна декларація № 18LTKR1000EK03A3A0 для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією UAB "T&S MOBILE", яка виступала і декларантом.

Як вбачається із інформації з мережі Інтернет-сайту щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень), митна декларація № 18LTKR1000EK03A3A0 скасована. У зв`язку з чим, на думку суду, є очевидним висновок про неналежність інших документів – рахунок-фактура серії TSN № 2441 – як доказів, оскільки їх правове значення прямо пов`язане з литовською митною декларацією.

Крім цього, митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ПП "Логістикброк" ОСОБА_2 , який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 0408/20500/19 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був.

До того ж матеріали справи не містять жодної інформації про повноваження ОСОБА_2 щодо здійснення декларування транспортного засобу "Рено Лагуна".

Наведене свідчить, що Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинили запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Разом з тим, згідно із ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Частинами 1, 4 ст.526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

ОСОБА_1 про час та місце розгляду складеного щодо нього протоколу про порушення митних правил повідомлений не був. Матеріали справи не містять жодних повідомлень, які надсилались позивачу, де зазначалось, що розгляд справи за клопотанням його представника відкладено на 24.04.2019 року. У зв`язку з цим він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, в тому числі щодо надання пояснень, присутності під час розгляду протоколу, користування правовою допомогою.

В наданих суду матеріалах міститься квитанція Укрпошти з трек-номером 4540815710427, за якими певною мірою можна відслідкувати рух поштового відправлення, яким надсилалось повідомлення про час та місце розгляду справи. Жодних відомостей про такий рух поштового відправлення в адресу представника позивача Андріяш ОСОБА_3 В. матеріали справи не містять.

Отже, аналіз доказів по справі свідчить, що належних, допустимих і достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях позивача складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення, не зібрано, що дає підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною і її скасування відповідно до положень п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 24.04.2019 року в справі про порушення митних правил № 0408/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0408/20500/19 закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .

Найменування відповідача – Волинська митниця ДФС; місце знаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ – 39472698.

Головуючий: суддя С.С.Чишій