Рішення № 85274221, 29.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2019 року № 826/17574/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Квазар» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЛЛАР» про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Квазар» (ПрАТ «Квазар») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича (Солонько М.М.) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні №57224948 від 27.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно постанови від 27.09.2018 №57224948 на ПрАТ «Квазар» безпідставно накладено штраф, адже позивач належним чином виконав ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18, в тому числі: забезпечив безперешкодне користування Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІЛЛАР» (ТОВ «ПІЛЛАР» ) орендованими приміщеннями та власним майном, що знаходиться в орендованих на підставі Договору №1а від 28.07.1995 приміщеннях; забезпечив ТОВ «ПІЛЛАР» енергоносіями відповідно до Договору №1а від 28.07.1995 та безперешкодним пропускним режимом працівникам ТОВ «ПІЛЛАР» через прохідну ПрАТ «Квазар» та проїзд через КПП автотранспорту ТОВ «ПІЛЛАР» цілодобово, а також по заявках у вихідні та святкові дні відповідно до умов Договору №1а від 28.07.1995. Зафіксовані в актах приватного виконавця обставини не відповідають дійсності та не свідчать про невиконання позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18.

Водночас, відповідач, незважаючи на відповідні заяви позивача, не закінчив виконавче провадження №57224948 з огляду на фактичне виконання ПрАТ «Квазар» вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18.

Позивач зазначає, що перешкоди у користуванні ТОВ «ПІЛЛАР» власним майном, що знаходиться в орендованих на підставі Договору №1а від 28.07.1995 приміщеннях, зумовлені не діями позивача, а накладенням арешту на таке майно згідно постанови Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.09.2018 у виконавчому провадженні №57158775 згідно якої позивач є зберігачем арештованого майна.

Зауважив, що усім працівникам ТОВ «ПІЛЛАР», які звертались за отриманням перепусток видано відповідні перепустки. При цьому, дія пропускного режиму на території ПрАТ «Квазар» не змінювалася у зв`язку із прийняттям ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18.

Також позивач зазначив, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 позовну заяву ПрАТ «Квазар» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду. Також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «ПІЛЛАР».

Відповідач подав відзив на позовну заяву ПрАТ «Квазар» в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначив, постановою від 20.09.2018 у виконавчому провадженні №57224948 накладено на боржника ПрАТ «Квазар» штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує виконати певні дії. Факт повторного невиконання ПрАТ «Квазар» вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18 зафіксовано в актах приватного виконавця від 25.09.2018 та 27.09.2018. Відтак, є правомірним застосування до ПрАТ «Квазар» штрафу згідно постанови №57224948 від 27.09.2018 за повторне невиконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «ПІЛЛАР» заяв, клопотань не подавала.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані представником позивача, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18 задоволено заяву ТОВ «ПІЛЛАР» про забезпечення позову; до набрання законної сили рішенням у даній справі зобов`язано ПрАТ «Квазар» належним чином виконувати свої зобов`язання за Договором №1а від 28.07.1995 з усіма змінами й доповненнями до нього, у тому числі:

- забезпечити безперешкодне користування ТОВ «ПІЛЛАР» орендованими приміщеннями та власним майном, що знаходиться в орендованих на підставі Договору №1а від 28.07.1995 приміщеннях;

- забезпечити ТОВ «ПІЛЛАР» енергоносіями відповідно до Договору №1а від 28.07.1995 та безперешкодним пропускним режимом працівникам ТОВ «ПІЛЛАР» через прохідну ПрАТ «Квазар» та проїзд через КПП автотранспорту ТОВ «ПІЛЛАР» цілодобово, а також по заявках у вихідні та святкові дні відповідно до умов Договору №1а від 28.07.1995.

14.09.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солоньком М.М. за заявою ТОВ «ПІЛЛАР» відкрито виконавче провадження №57224948 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18. Вказаною постановою боржника - ПрАТ «Квазар» зобов`язано виконати рішення суду протягом трьох робочих днів.

19.09.2018 відповідачем здійснено виїзд за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 3 та складено акт приватного виконавця, у якому зафіксовано результати перевірки виконання боржником ПрАТ «Квазар» ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18. Зазначено, що рішення суду боржником ПрАТ «Квазар» не виконано. До орендованих приміщень стягувача ТОВ «ПІЛЛАР» не допущено. На прохідній до орендованих приміщень здійснюється вхід за перепустками по електронно-магнітних картках, які у працівників стягувача заблоковано, охорона фізично не допускає до орендованих приміщень стягувача та його працівників. Боржника ПрАТ «Квазар» на вимогу приватного виконавця не було викликано та було повідомлено, що його представник знаходиться в інших виконавчих діях.

20.09.2018 відповідачем винесено постанову у виконавчому провадженні №57224948, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує виконати певні дії, накладено на боржника ПрАТ «Квазар» штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 20.09.2018 у виконавчому провадженні №57224948.

25.09.2018 відповідачем здійснено виїзд за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 3 та складено акт приватного виконавця, у якому зафіксовано результати перевірки виконання боржником ПрАТ «Квазар» ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18. Зазначено, що рішення суду боржником ПрАТ «Квазар» не виконано. До орендованих приміщень стягувача ТОВ «ПІЛЛАР» допущено лише директора ТОВ «ПІЛЛАР» на підставі його заяви. У зв`язку із накладенням арешту на майно ТОВ «ПІЛЛАР» згідно постанови Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.09.2018 у виконавчому провадженні №57158775 та передачі такого майна на відповідальне зберігання ПрАТ «Квазар», працівникам ТОВ «ПІЛЛАР» заборонено користуватись арештованим майном. В орендованих приміщеннях енергоносії в наявності, світло працює.

До даного акту додані зауваження директора ТОВ «ПІЛЛАР» ОСОБА_1 та першого заступника голови правління ПрАТ «Квазар» Півчук Т.В . за змістом яких під час здійснення виконавчих дій 25.09.2018 присутній лише один працівник ТОВ «ПІЛЛАР» - директор ОСОБА_1 , який звернувся із заявою про надання перепустки і отримав її на цей день. Інші працівників, зі слів ОСОБА_1 , чекали його виклику, у зв`язку з чим ТОВ «ПІЛЛАР» надасть заяви працівників пізніше.

26.09.2018 ПрАТ «Квазар» направило приватному виконавцю Солонько М.М. заяву №359/А про закінчення виконавчого провадження №57224948 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, однак відповіді на зазначену заяву ПрАТ «Квазар» не отримало.

27.09.2018 відповідачем здійснено виїзд за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 3 та складено акт приватного виконавця, у якому зафіксовано результати перевірки виконання боржником ПрАТ «Квазар» ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18. Зазначено, що рішення суду боржником ПрАТ «Квазар» не виконано. Біля прохідної знаходились співробітники ТОВ «ПІЛЛАР» ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7. , яких не допускали до орендованих приміщень. Представник ПрАТ «Квазар» на вимогу приватного виконавця не з`явився.

Також 27.09.2018 приватним виконавцем винесено постанову від 27.09.2018 у виконавчому провадженні №57224948, якою за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує виконати певні дії, накладено на боржника ПрАТ «Квазар» штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.

Позивач не погоджується із постановою від 27.09.2018 у виконавчому провадженні №57224948, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За вимогами статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акту складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій.

У вступній частині зазначаються назва акту, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акту (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акту та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні.

Суд наголошує на тому, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

При цьому, перед винесенням відповідної постанови державний виконавець у обов`язковому порядку зобов`язаний перевірити стан виконання такого рішення боржником та скласти відповідний акт у якому зафіксувати встановлені обставини щодо фактичного виконання рішення боржником.

Встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18 зобов`язано ПрАТ «Квазар» належним чином виконувати свої зобов`язання за Договором №1а від 28.07.1995 з усіма змінами й доповненнями до нього, у тому числі:

- забезпечити безперешкодне користування ТОВ «ПІЛЛАР» орендованими приміщеннями та власним майном, що знаходиться в орендованих на підставі Договору №1а від 28.07.1995 приміщеннях;

- забезпечити ТОВ «ПІЛЛАР» енергоносіями відповідно до Договору №1а від 28.07.1995 та безперешкодним пропускним режимом працівникам ТОВ «ПІЛЛАР» через прохідну ПрАТ «Квазар» та проїзд через КПП автотранспорту ТОВ «ПІЛЛАР» цілодобово, а також по заявках у вихідні та святкові дні відповідно до умов Договору №1а від 28.07.1995.

Обставини за яких приватний виконавець дійшов висновку про повторне невиконання ПрАТ «Квазар» без поважних причин вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18 зафіксовані в актах приватного виконавця від 25.09.2018 та 27.09.2018. До них відповідач відніс:

- допуск станом на 25.09.2018 до орендованих приміщень стягувача ТОВ «ПІЛЛАР» лише директора ТОВ «ПІЛЛАР» на підставі його заяви;

- станом на 27.09.2018 працівників ТОВ «ПІЛЛАР» ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 не допущено до орендованих приміщень ТОВ «ПІЛЛАР».

Суд зазначає, що відповідачем не спростовано доводів позивача про виконання вказаної ухвали в частині забезпечення безперешкодним пропускним режимом працівникам ТОВ «ПІЛЛАР» через прохідну ПрАТ «Квазар» та проїзд через КПП автотранспорту ТОВ «ПІЛЛАР».

Так, в матеріалах справи наявні копії заяв працівників ТОВ «ПІЛЛАР» про видачу перепусток через прохідну ПрАТ «Квазар» із відмітками про отримання перепусток. Наявні зокрема й заяви від працівників ТОВ «ПІЛЛАР» ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 із підтвердження отримання перепусток 27.09.2018. Разом з цим, приватний виконавець в акті від 27.09.2018 зафіксував недопуск працівників ТОВ «ПІЛЛАР» ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 до орендованих приміщень ТОВ «ПІЛЛАР».

Також матеріали справи містять зауваження директора ТОВ «ПІЛЛАР» ОСОБА_1 до акту приватного виконавця від 25.09.2018 за змістом яких під час здійснення виконавчих дій 25.09.2018 присутній лише один працівник ТОВ «ПІЛЛАР» - директор ОСОБА_1 , який звернувся із заявою про надання перепустки і отримав її на цей день. Інші працівники, зі слів ОСОБА_1 , чекали його виклику, у зв`язку з чим ТОВ «ПІЛЛАР» надасть заяви працівників пізніше.

Будь яких доказів того, що ПрАТ «Квазар» відмовлено працівникам чи транспортним засобам ТОВ «ПІЛЛАР» у видачі перепусток судом не встановлено, а відповідачем не надано. При цьому, матеріали справи містять копії заяв працівників ТОВ «ПІЛЛАР» із їх підтвердженнями про отримання перепусток.

Щодо вжиття ПрАТ «Квазар» заходів для заборони у користуванні працівниками ТОВ «ПІЛЛАР» майном цього товариства, суд зазначає, що згідно постанови Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.09.2018 у виконавчому провадженні №57158775 накладено арешт на майно ТОВ «ПІЛЛАР», яке передано на відповідальне зберігання ПрАТ «Квазар». Відтак, неможливість використання майна ТОВ «ПІЛЛАР» не залежить від волі позивача та не зумовлена бездіяльністю позивача щодо невиконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18. Про дану обставину також зазначено в акті приватного виконавця від 25.09.2018. При цьому, при видачі перепусток працівникам ТОВ «ПІЛЛАР» позивач видавав повідомлення про арешт та опис майна ТОВ «ПІЛЛАР» в якому зверталась увага на заборону використання майна ТОВ «ПІЛЛАР».

Наявність в орендованих приміщеннях ТОВ «ПІЛЛАР» енергоносіїв підтверджується актом приватного виконавця від 25.09.2018.

З урахуванням наведених обставин у сукупності суд дійшов висновку про те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солоньком М.М. належним чином не доведено факт повторного невиконання ПрАТ «Квазар» без поважних причин вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18. Висновки відповідача в цій частині є передчасними та не ґрунтуються на об`єктивній інформації.

Побічно суд також враховує наступне.

Відповідно до спірної постанови №57224948 від 27.09.2018 на ПрАТ «Квазар» штраф за невиконання рішення накладено повторно. Суд вважає, що умовою для повторного застосування штрафу в даному випадку є повторна констатація факту невиконання боржником рішення, тобто обов`язковим є фіксація факту та застосування штрафу за первинне невиконання боржником рішення.

В даному випадку 20.09.2018 відповідачем винесено постанову у виконавчому провадженні №57224948, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує виконати певні дії, накладено на боржника ПрАТ «Квазар» штраф у розмірі 5 100,00 грн. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 скасовано постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 20.09.2018 у виконавчому провадженні №57224948.

Також суд зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 №910/11906/18.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні №57224948 від 27.09.2018.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, а згідно наявного у справі платіжного доручення від 08.10.2018 №909 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Квазар», - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича про накладення штрафу у виконавчому провадженні №57224948 від 27.09.2018.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича на користь Приватного акціонерного товариства «Квазар» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Квазар» (місцезнаходження юридичної особи: 04136, місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 14314038).

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Механізаторів, будинок 2, офіс 402; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЛЛАР» (місцезнаходження юридичної особи: 04136, місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 16299604).

Суддя О.М. Чудак