Рішення № 85273937, 25.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2019 року №640/3365/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 , (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 1987 року по 28 лютого 1988 року відповідно довідки №06/835 від 29 березня 1991 року починаючи з моменту звернення, а саме 17 грудня 2018 року протиправними;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 1987 року по 28 лютого 1988 року відповідно довідки №06/835 від 29 березня 1991 року починаючи з моменту звернення, а саме 17 грудня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/3365/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, де отримує пенсію.

11 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до довідки №06/835 від 29.03.1991, виходячи із заробітної плати за 12 місяців підряд роботи в зоні відчуження, а саме: з 01 березня 1987 по 28 лютого 1988 року, однак, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило йому у перерахунку пенсії. Позивач вважає дану відмову незаконною і такою, яка порушує його конституційне право на належне пенсійне забезпечення та соціальний захист.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що обчислення пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за 12 місяців Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням (категорія 1) серії НОМЕР_2 та вкладкою до посвідчення № НОМЕР_3 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, для обчислення пенсії позивач просив взяти періоди його роботи та заробіток з 01 березня 1987 по 28 лютого 1988 року, згідно довідки про заробітну плату №06/835 від 29.03.1991.

Листом від 15.01.2019 №8742/02/А-2393/1 відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави для її перерахунку.

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, а свої законні права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, а також соціального захисту, визначається Законом України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).

Так, згідно з частиною першою статті 57 Закону №796-XII, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини другої статті 57 Закону №796-XII, у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Частиною другою статті 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч. 1 ст. 40 Закону №1058-ІV).

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд наголошує, що позивач фактично обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом, а саме: Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що, зокрема, підтверджується його заявою.

Позивач просить взяти для розрахунку його пенсії заробітну плату за період з 01 березня 1987 року по 28 лютого 1988 року, відповідно до довідки про заробітну плату №06/835 від 29.03.1991 року.

Оскільки позивач просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без врахування пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі №185/3101/17 та Верховного Суду України від 07.07.2015 у справі № 754/12072/14-а.

Суд наголошує, що відповідачем не надано доказів, що обчислення пенсії позивачу за вищевказаним порядком призведе до зменшення пенсії. Таке обґрунтування не містить ні відзив на позовну заяву, ні лист від 15.01.2019 №8742/02/А-2393/1 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Відповідно, дії відповідача, які виразилися у відмові у проведенні такого перерахунку, є протиправними.

Щодо періоду перерахунку пенсії позивачу, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Отже, перерахунок пенсії позивачу має відбутися з 01.01.2019, оскільки позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії 17.12.2018 року.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано заяву від 17.12.2018 року, проте, як позивач так і відповідач посилаються на вказану заяву, зокрема, позивач просить здійснити перерахунок пенсії саме з 17.12.2018 р., а саме з дати звернення, аналогічно позивач зазначає й у відповіді на відзив, а відповідач посилається на вказану заяву у відповіді від 15.01.2019 р., відтак, суд вважає встановленим факт звернення позивача із заявою від 17.12.2018 року про перерахунок пенсії відповідно до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та для обчислення пенсії взяти періоди його роботи та заробіток з 01 березня 1987 по 28 лютого 1988 року, згідно довідки про заробітну плату №06/835 від 29.03.1991.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 1987 року по 28 лютого 1988 року відповідно довідки №06/835 від 29 березня 1991 року протиправними.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 1987 року по 28 лютого 1988 року відповідно довідки №06/835 від 29 березня 1991 року починаючи з 01 січня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко