Рішення № 85273586, 30.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2019 року № 640/18716/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0036644204 на суму 170,0 грн., №0036654204 на суму 510,00 грн., №0036664204 на суму 2781,19 грн. та №0036644204 на суму 9270,62 грн., винесені Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачу було донараховано зобов`язання з військового збору у сумі 2781,19 грн. (2224,95 грн. - основний платіж, 556,24 грн. - штрафна санкція), податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9270,62 грн. (7416,50 грн. - основний платіж, 1854,12 грн. - штрафна санкція) та штрафних санкцій у розмірі 170,0 грн. та 510,00 грн.

Підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було неподання позивачем декларації про майновий стан і доходи щодо подарованої йому ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 та несплата позивачем податку з доходів фізичних осіб та військового збору з вартості подарованої йому згідно договору дарування від 19.02.2016 квартири.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що, оскільки, дарувальницею вищевказаного майна є його матір - ОСОБА_2 , тобто вони є членами сім`ї першого ступеня споріднення відповідно до пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПК України, тому у позивача, відповідно до вимог пп.174.2.1 п. 174.2, п.174.3 ст.174 ПК України, не виникло обов`язку з подачі декларації про майновий стан і доходи та обов`язку по сплаті податку з доходів фізичних осіб та військового збору з вартості подарованого йому майна.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що згідно відповідей приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пальори Г.Ю., яка посвідчила договір дарування між позивачем та ОСОБА_2 , документи, які б підтверджували перший ступінь споріднення між дарувальником та обдарованим нотаріусу не надавалися. На вимогу відповідача з`явитися до контролюючого органу для подання податкової декларації про майновий стан і доходи позивач не відреагував, тому посадові особи відповідача під час проведення перевірки не мали можливості перевірити спорідненість позивача та дарувальника по договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.02.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю. за реєстровим №290.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 (повторне), виданого 27.11.1990, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

28.03.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки №718/26-15-42-04-30/2755711711 від 12.02.2018, копія якого до матеріалів справи не надана, були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№0036634204, яким за порушенням пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 з урахуванням пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, пп.174.2.2 п.174.2, п.174.6 ст.174 ПК України, на підставі ч.2 п.123.1 ст.123 та пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 9270,62 грн., з яких 7 416,50 грн. - основний платіж, 1854,12 грн. - штрафна санкція;

№0036664204, яким за порушенням пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за військовим збором на суму 2781,19 грн., з яких 2224,95 грн. - основний платіж, 556,24 грн. - штрафна санкція;

№0036644204, яким за порушенням пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.179.1 ст.179 з урахуванням пп.49.18.4 п.4918 ст.49 ПК України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 170,00 грн.;

№0036654204, яким за порушенням пп. «а» п.176.1 ст.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.121.1 ст.121 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Згідно пп.174.2.2 п.174.2 ст.174 ПК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, вартість будь-якого об`єкта спадщини (дарунка), що успадковується (отримується в дарунок) спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім`ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.167.2 ст.167 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Згідно п.174.6 ст.174 ПК України, об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Відповідно до пп. а) п.174.1 ст.174 ПК України, об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування, у тому числі, на об`єкти нерухомості.

Підпунктом а) підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Відповідно до п.174.3 ст.174 ПК України, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини.

Таким чином, оскільки, дарувальниця за договором дарування квартири від 19.02.2016 - ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 (повторне), виданого 27.11.1990, є матір`ю позивача, тобто, членом його сім`ї першого ступеня спорідненості, суд приходить до висновку, що у цьому випадку дохід позивача у вигляді вартості подарованої йому квартири підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган протиправно донарахував позивачу податок з доходів фізичних осіб в сумі 9270,62 грн.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0036634204 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9270,62 грн., з яких за основним платежем - 7416,50 грн., за штрафними санкціями - 1854,12 грн.

Що стосується нарахування зобов`язання по сплаті військового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.1.2, 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка збору становить 1,5 відсотки об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України

Підпунктами 1.4-1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пп.1.4).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (пп.1.5).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (пп.1.6).

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (пп.1.7).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, приймаючи до уваги те, що, як було встановлено судом раніше, дохід, отриманий позивачем у результаті дарування йому матір`ю квартири за договором дарування квартири від 19.02.2016, оподатковується за нульовою ставкою, тому суд приходить до висновку, що вказаний дохід звільняється від оподаткування військовим збором.

У зв`язку з цим суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0036664204 від 28.03.2018 винесено відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Щодо нарахованого відповідачем штрафу у розмірі 170,00 грн. за неподання позивачем податкової декларації суд керується наступним.

Згідно пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно п.179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 179.2 статті 179 ПК України передбачено, що відповідно до цього розділу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Тобто, обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним лише за наявності певних умов, зокрема абзац четвертий пункту 179.2 статті 179 передбачає наявність наступних умов:

- платник податку отримав дохід від операцій продажу (обміну) майна, дарування;

- нотаріальне посвідчення договору;

- сплата податку відповідно до розділу 4 Податкового кодексу України.

Як було встановлено судом позивач отримав дохід у вигляді вартості подарованої йому матір`ю - ОСОБА_2 квартири по договору дарування квартири від 19.02.2016. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю. за реєстровим №290. Податок з доходів фізичних осіб з доходу позивача у вигляді вартості отриманої ним в дар квартири обраховується за нульовою ставкою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є таким, що виконав обов`язок щодо подання податкової декларації, тому податковий орган протиправно нарахував позивачу штраф в сумі 170,00 грн.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0036644204 про нарахування позивачу штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 170,00 грн.

Що стосується нарахування відповідачем позивачу штрафу у розмірі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 44.1 та 44.2 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно пп. а) п.176.1 ст. 176 ПК України, платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

Відповідно до абз. 1, 2 п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Судом вище було встановлено, що у позивача відсутній обов`язок з подачі податкової декларації. Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що у позивача був також відсутній обов`язок по веденню книги обліку доходів та витрат і обов`язок щодо надання її відповідачу при здійсненні податкового контролю.

Крім того суд звертає увагу також на те, що незважаючи на надані відповідачем до матеріалів справи копії звернень до позивача №1238/Л/26-53-12-04-12 від 21.02.2017 та №4631/Л/26-15-13-04-14 від 24.05.2017 з вимогою про прибуття останнього до контролюючого органу з метою декларування отриманих позивачем доходів, доказів направлення цих повідомлень позивачу, як і доказів їх отримання позивачем, відповідачем до суду надано не було.

Судом не приймаються посилання відповідача як на підтвердження правомірності винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на п.14 договору дарування квартири від 19.02.2016, яким, зокрема, передбачено, що нотаріусом роз`яснено сторонам зміст п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України про порядок сплати військового збору відповідно до чинного законодавства України, ст.162, 163, 167, 167, 174, 176, 179 ПК України, в тому числі щодо подачі декларації та оподаткування доходу, отриманого платником податків, оскільки, факт такого роз`яснення не може заміняти собою положення нормативних актів та покладати на позивача обов`язки, які не передбачені законодавством.

Суд також відхиляє посилання відповідача на відповідь приватного нотаріуса КМНО Пальори Г.Ю. №1005/01-16 від 12.12.2017 на запит відповідача №21780/П/26-15-13-04-18, оскільки, з наданої нотаріусом відповіді лише вбачається, що документи, які б підтверджували перший ступінь споріднення між дарувальником ( ОСОБА_2 ) та обдаровуваним ( ОСОБА_1 ) нотаріусу не надавались. Доказів того, що позивач на момент укладення договору дарування квартири від 19.02.2016 заперечував факт першого ступеню спорідненості з дарувальницею - ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, як не містять і доказів звернення приватного нотаріуса чи відповідача до позивача з проханням надати докази спорідненості між ним та дарувальницею по договору дарування.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0036634204, №0036664204, №0036644204, №0036654204 від 28.03.2018 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0036634204, №0036664204, №0036644204, №0036654204 винесені Головним управління ДФС у м. Києві 28.03.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) понесені витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (14116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур