Рішення № 85273493, 28.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. Київ № 826/2758/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій (бездіяльності) відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років, зобов`язання відповідача призначити пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 16.09.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/2758/18 від 21.11.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, виходячи з наявної вислуги років 24 роки 01 місяць 23 дні, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 апеляційну скаргу на вказане рішення повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві.

Позивачем 23.10.2019 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо дати, з якої потрібно призначити позивачу пенсію.

Згідно із частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2018 було ухвалено у спрощеному (письмовому) провадженні, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у спрощеному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення від 21.11.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва не вказано з якої дати позивачу має бути призначено пенсію. При цьому, у позовних вимогах позивач просив призначити пенсію з 16.09.2016, тобто з дати виникнення права на її призначення.

Позивачем вказано на те, що відповідачем здійснено трактування вказаного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва на власний розсуд та призначено пенсію з 04.03.2019 - дати набрання судовим рішенням законної сили, що не відповідає положенням законодавства та позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 10.02.2015 №21-630а14, від 01.07.2014 №21-244а14.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин), особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2015 по 30.09.2016 і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 24 роки 01 місяць 3 дні, а отже, у відповідності до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», він набув право на отримання пенсії за вислугою років.

Таким чином, суд зазначає, що висновки відповідача про необхідність призначення пенсії позивачу з дати набрання судовим рішенням законної сили є помилковими та пенсія має бути призначена з дати виникнення права на її призначення - 16.09.2016.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 №539/3872/14-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись положеннями статей 139, 143, 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, виходячи з наявної вислуги років 24 роки 01 місяць 23 дні з 16.09.2016.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук