Ухвала суду № 85273130, 30.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог

30 жовтня 2019 року Справа № 580/3354/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними відмови, наказу і рішення, їх скасування та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

25.10.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною відмови та скасування рішення відповідача від 19.07.2019 №23-2521/14-19-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства рахунок земель державної власності, загальною площею 2,0000га в адмінмежах Чигиринської міської ради (за межами населеного пункту);

визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 18.06.2019 №23-1875/14-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі у комунальну власність Чигиринської міської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 7125410100:01:000:1095), загальною площею 2,0000га в адмінмежах Чигиринської міської ради;

зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства рахунок земель державної власності, загальною площею 2,0000га в адмінмежах Чигиринської міської ради (за межами населеного пункту) та передати зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 7125410100:01:000:1095) позивачу у власність на підставі заяви від 12.02.2019 №П-934/0/94-19;

зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду.

Ознайомившись із позовною заявою, виявлено підстави для відмови у відкритті провадження в частині визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідача від 18.06.2019 з огляду на таке.

Згідно з п.1 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За змістом ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, які треба розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

В контексті викладеного суд врахував, що підставою зазначеної позовної вимоги позивач визначив неправомірну, на його думку, передачу земельної ділянки (кадастровий номер 7125410100:01:000:1095) у комунальну власність Чигиринської міської ради. Отже, в цій частині спір стосується майнових прав, направлені на позбавлення цивільного права третьої особи на майно.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦК України) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Статтею 170 цього Кодексу встановлено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Суд врахував, що майнові відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.12.2018 у справі №9901/657/18, відповідно до якої право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Суд також враховує правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №369/13240/14-а (провадження № 11-194апп18), відповідно до якого у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Оспорений позивачем наказ є актом індивідуальної дії. Таким чином відповідач реалізував повноваження власника землі, а спірні правовідносини виникли з приводу права власності на земельну ділянку іншої, аніж позивач особи – Чигиринської міської ради. Водночас позивач у таких правовідносинах не брав участі. Вказане спірне рішення не стосується його безпосередньої участі. Отже, такий предмет спору направлений на позбавлення права користування земельною ділянкою іншої, ніж позивач, особи. Тому суд дійшов висновку, що такий спір направлений на захист цивільних прав позивача.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Припинення дії, яка порушує право, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб відповідно до п.п.3, 10 ч.2 ст.16 ЦК України є способами захисту цивільних прав та інтересів.

Отже, спір в частині визнання протиправним і скасування в частині наказу від 18.06.2019 №23-1875/14-19-СГ не підвідомчий адміністративному суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Справи, що виникають з цивільних, земельних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства. Отже, за вказаною диспозицією в Україні встановлено презумпцію цивільного процесу.

Зважаючи, що позивачем є фізична особа, що не є суб`єктом господарювання, суд дійшов висновку про підвідомчість спору в частині оскарження наказу відповідача від 18.06.2019 місцевому загальному суду в порядку цивільного судочинства.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, п.1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов`язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Тому суд дійшов висновку відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі щодо зазначеної позовної вимоги та роз`яснити позивачу, що спір в цій частині віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки докази сплати судового збору за подання цього позову суду не надані, відсутні підстави для його повернення.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 170-171, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.06.2019 №23-1875/14-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі у комунальну власність Чигиринської міської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 7125410100:01:000:1095), загальною площею 2,0000га в адмінмежах Чигиринської міської ради.

2. Роз`яснити сторонам, що спір в цій частині відноситься до юрисдикції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

4. Копію ухвали направити позивачу.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 30.10.2019.