Ухвала суду № 85272781, 30.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/2333/18

30 жовтня 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді Дерех Н.В. в розгляді заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №500/2333/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року в задоволенні даного позову відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 жовтня 2018 року №819 “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі” із змінами, внесеними рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15 листопада 2018 року №872 “Про внесення змін в рішення виконавчого комітету від 30.10.2018 р. №819 “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі”. Зобов`язано Виконавчий комітет Тернопільської міської ради відповідно до вимог частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Тернопільської міської ради 1762,00 грн сплаченого судового збору.

Постановою Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №500/2333/18 (касаційне провадження №К/9901/10884/19) касаційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради залишено без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі №857/2605/19 залишено без змін.

03.09.2019 ОСОБА_1 подано до суду заяву про заміну способу та порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі №500/2333/18 в частині вирішення питання розподілу судових витрат наступним чином: "Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради (вул.Листопадова, 5, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) сплаченого судового збору"; або ж на наступні: "Зобов`язати Виконавчий комітет Тернопільської міської ради невідкладно після набрання цим рішенням законної сили сплатити ОСОБА_1 1762,00 грн у якості відшкодування сплаченого ним судового збору шляхом перерахунку цієї суми коштів за наступними банківськими реквізитами ОСОБА_1 : установа банку АТ КБ "Приватбанк", МФО банку 305299, ЄДРПОУ банка та одержувача 14360570, рахунок отримувача 29244825509100, IBAN: UA183052990000026207691195636, призначення платежу: відшкодування судових витрат НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , НОМЕР_1 ".

Ухвалою суду від 15.10.2019 заяву про зміну способу та порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року залишено без руху та надано час заявнику для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 576,30 грн.

28.10.2019 ОСОБА_1 подав до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву про відвід головуючої судді Дерех Н.В.

Дана заява обґрунтована тим, що на думку ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 .В. не мала права розглядати заяву про зміну способу та порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі №500/2333/18, оскільки рішення судді Дерех Н.В. від 12.02.2019 року у цій справі було скасоване Восьмим апеляційним адміністративним судом. Відповідно до частини першої ст. 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Отже, на думку заявника, оскільки судді Дерех Н.В. заборонено брати участь у новому розгляді справи і в ухваленні в ній рішення, то зазначена суддя не могла брати участь і при розгляді питання зміни способу та порядку виконання вже ухваленого рішення.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що суддя Дерех Н.В. порушила право останнього на справедливий суд, оскільки була упередженою. В доказ цього зазначає, що ще 05.11.2018 року суддя Дерех Н.В. повідомила Вищу Раду Правосуддя про тиск на неї зі сторони ОСОБА_1 , а Генеральну Прокуратуру України - про злочин, вчинений заявником щодо неї, який полягав у втручання у її діяльність, що, на думку заявника, свідчить про неприязне та упереджене ставлення до заявника, одним із фактів вияву якого і є ухвала від 15.10.2019.

Також, заявник вважає, що ухвала судді від 15.10.2019 року про залишення без руху заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання порушує ст.6 Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини. А тому, заявник відчуває себе у статусі жертви, так як на нього покладено додатковий тягар по сплаті судового збору, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплату судового збору за подання такої заяви.

За результатами розгляду заяви про відвід, ухвалою суду від 29.10.2019 провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення зупинено до вирішення питання про відвід судді.

Заяву про відвід судді передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду питання про відвід.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019 питання про відвід судді Дерех Н.В. передано на вирішення судді Баранюку А.З.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

У заяві про відвід ОСОБА_1 посилаючись на ч.1 ст.37 КАС України вказує на те, що суддя Дерех Н.В. не мала права розглядати заяву про зміну способу та порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі №500/2333/18, оскільки рішення даної судді від 12.02.2019 року у цій справі було скасоване Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Так, у відповідності до частини першої статті 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Однак, суддя Дерех Н.В., яка брала участь у вирішенні даної адміністративної справи в суді першої інстанції, не брала участі у її вирішенні ні в суді апеляційної ні касаційної інстанції, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішень, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Крім того, як зазначалося вище, рішення про задоволення позову у даній справі прийняв Восьмий апеляційний адміністративний суд, а саме постанову від 16.04.2019 року, залишену без змін постановою Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №500/2333/18 (касаційне провадження №К/9901/10884/19), а судді Дерех Н.В. передано на розгляд лише заяву про заміну способу та порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі №500/2333/18, тобто новий розгляд даної справи не проводився.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що посилання ОСОБА_1 на ч.1 ст.37 КАС України, в даному випадку, є помилковим.

Також, у своїй заяві про відвід, ОСОБА_1 вказує на те, що суддя Дерех Н.В. порушила право останнього на справедливий суд, оскільки була упередженою, а ухвала судді від 15.10.2019 року про залишення без руху заяви про зміну способу та порядку виконання порушує ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу якщо наявні інші, ніж передбачені частиною першою статті 36 КАС України, обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Щодо суб`єктивного тесту, то він полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об`єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.

Суд зазначає, що повідомлення судді Дерех Н.В. 05.11.2018 року Вищу Раду Правосуддя про тиск на неї зі сторони ОСОБА_1 , та Генеральну Прокуратуру України про злочин, вчинений заявником щодо неї, який полягав у втручання у її діяльність здійснювалося в межах іншого адміністративного провадження під час розгляду справи №1940/1387/18 за позовом ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 до Управління освіти і науки Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільська міська рада про визнання протиправним та нечинним наказу Управління освіти і науки Тернопільської міської ради №261 від 03.07.2018 року "Про встановлення плати за надання послуг у закладах дошкільної освіти для батьків діти, яких не зареєстровані у місті Тернополі", яка не має жодного відношення до даної адміністративної справи, а повідомлення судді Дерех Н.В. від 05.11.2018 року не свідчить про її упередженість чи зацікавленість при розгляді заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 500/2333/18.

Також, згідно із ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд вважає, що постановлення суддею Дерех Н.В ухвали про залишення без руху заяви про зміну способу та порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року та надання часу заявнику для сплати судового збору в розмірі 576,30 грн не свідчить про особисту упередженість судді, оскільки нормами Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, а саме підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 передбачено, що за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576,30 грн.

Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку про відсутність підстав визначених Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до яких суддя Дерех Н.В. в даному випадку підлягає відводу.

Будь-яких доказів, які б підтверджували те, що суддя Дерех Н.В. не може брати участь у розгляді заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року, а також її неупередженості при розгляді даної заяви суду не надано та судом не вбачається.

Враховуючи зазначене в задоволенні заяви про відвід судді Дерех Н.В. слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дерех Н.В. в розгляді заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Баранюк А.З.

Копія вірна

Суддя Баранюк А.З.