Рішення № 85272766, 25.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 607/11498/19

25 жовтня 2019 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Онуфрійчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання рішення нечинним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2019 до суду поступила від позивача заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн., мотивуючи тим, що суд при ухваленні судового рішення не вирішив питання про судові витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.10.2019 зазначену заяву призначено до розгляду на 21.10.2019.

Ухвалою суду від 21.10.2019 розгляд справи відкладено на 25.11.2018 відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).

Позивач та його представник в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового судового рішення підтримали у повному обсязі, просили суд ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь позивача судові витирати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оскільки суд при ухваленні судового рішення не вирішив питання про судові витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача, заперечуючи проти такої заяви, суду пояснив, що такі витрати позивача документально не підтверджені та не обґрунтовано суму таких витрат.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши зазначену заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що Тернопільським окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності, призначеної з 01.03.2019 з обмеженням десяти прожиткових мінімумів; про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату, призначеної позивачу пенсії по інвалідності нарахованої та виплаченої з 01.03.2019 без обмеження розміром десять прожиткових мінімумів; про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000 грн. за завданні душевні страждання, які позивач зазнав, у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, та 25.09.2019 прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково (арк. справи 70-76).

Водночас, суд встановив, що при складанні рішення від 25.09.2019 суд не вирішив питання про судові витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Відповідно до статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Враховуючи те, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 станом на час розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили, суд дійшов висновку, що позивач заявив питання про ухвалення додаткового судового рішення до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно із частинами першою та третьою статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини друга статті 134 КАС).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено у частині п`ятій статті 134 КАС, згідно якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 КАС слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд встановив, що ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що Тернопільською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури видано відповідне свідоцтво № 383 (арк. справи 17).

Надалі, 14.05.2019 між адвокатом Пономаренком І.А. (далі - виконавець) та ОСОБА_3 С ОСОБА_4 В. (далі - замовник) укладено договір на надання правової допомоги у вигляді консультації та складання документів, та представлення інтересів в суді, згідно пункту 1.1 якого, виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні та юридичні послуги, представлення інтересів в суду та правової допомоги щодо визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії (арк. справи 16).

Розділом 2 зазначеного договору визначено порядок і терміни виконання зобов`язань виконавцем.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 зазначеного договору за послуги за пунктом 1.1 даного договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн., враховуючи одне судове засідання, у випадку більш ніж 3 судових засідань, замовник сплачує за кожне наступне засідання суму в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. за кожне засідання. На початок роботи в момент підписання договору – завдаток в розмірі 100% від суми договору (у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача, окрім зазначеного договору, надав попередній (орієнтовний) розрахунок (арк. справи 17 з/б), згідно якого слідує, що виконавець надав замовнику наступні юридичні послуги у формі:

- підготовка позовної заяви - 7,40 год.;

- реєстрація та облік позовної заяви – 0,20 год.;

- підготовка відповідних документів у разі пред`явлення позову – 0,50 год. (документів);

- складання позовних заяв - 1,20 год.;

- участь у розгляді справи в суді (одне) - 4,00 год.;

- вивчення нормативних актів (один акт) - 0,30 год.;

- підготовка заключної відповіді - 1,20 год.;

- інструктаж і консультації (один) – 1,20 год. (проведено три консультації).

Також зазначено, що під час підготовки документів до подачі позову в суд, адвокатом вивчено 10 нормативних актів, що складає 5,00 год., а тому загальна сума витраченого часу з урахуванням лише (трьох) судових засідань становлять - 34 витрачених години.

На підтвердження сплати замовником наданих адвокатом Пономаренком І.А ОСОБА_4 юридичних послуг в розмірі 10000 грн. до суду надано відповідну квитанцію до прибуткового касового ордера та належним чином засвідчену копію книги обліку доходів і витрат ОСОБА_2 (арк. справи 16 з/б, 64).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа № 607/11498/19 в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС є справою незначної складності, що зумовило її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також, суд звертає увагу на те, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності. Як вбачається із матеріалів справи, в якості додатків до позовної заяви (не враховуючи документів на підтвердження представництва адвоката Пономаренка І.А.) додано лише: відповідь відповідача; копії паспорта та РНОКПП позивача; копію посвідчення позивача; копій рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанції за позовом ОСОБА_1 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 брав участь у розгляді справи судом лише у двох судових засіданнях (по 30 хв. кожне), а не у трьох, як зазначено у попередньому (орієнтовному) розрахунку.

При цьому, у справах, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження дебати не проводяться, а отже не вбачається необхідність здійснення підготовки заключної відповіді представником.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а, ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтями 9, 77 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню, у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, з огляду на нескладність справи та обсяг наданих послуг, та враховуючи те, що рішенням суду від 25.09.2019 позовні вимоги позивача задоволено частково, суд дійшов висновку, виходячи з критерію пропорційності, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 5000 грн.

Таким чином, клопотання позивача щодо стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу на суму 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.10.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.