Рішення № 85272423, 22.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1735/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лайко О.В.,

представника позивача – Гайтота І.М.,

представника відповідача – Бурби К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0097713-5013-1601.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність спірного рішення, оскільки належний йому транспортний засіб MERCEDES-BENS модель GL 350 CDI, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з об`ємом 2996 куб. см. тип пального дизель, не є об`єктом оподаткування транспортним податком відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

19.06.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов у якій останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що згідно переліку об`єктів оподаткування, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку у 2019 році, легковий автомобіль марки MERCEDES-BENS модель GL 350 CDI, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з об`ємом 2996 куб. см підлягає оподаткуванню строком 1 рік.

Враховуючи викладене та керуючись п.п. 267.6.1 п. 276.6 ст. 267 Податкового кодексу України 26.04.2019 сформовано податкове повідомлення-рішення №0097713-5013-1601, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області від 26.04.2019 №0097713-5013-1601 позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, 18011000 за 2019 рік в розмірі 25000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з чим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Підпунктом 267.1 пункту 267.1.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.1 пункту 267.1.1 статті 267 цього кодексу об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального";

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 вказаної статті базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня становить 4173 гривні.

Системно аналізуючи наведенні положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що для віднесення легкових автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком необхідно дотримання таких умов; з роки випуску автомобіля минуло не менше п`яти років та його ринкова вартість становить більше 1564875 грн.

Згідно інформації наданої Територіальним сервісним центром - ТСЦ №6342 РСЦ МВС в Харківській області на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, який є складовою частиною Національної автоматизованої інформаційної системи ГСЦ МВС України 02.02.2017 автомобіль MERCEDES-BENS модель GL 350 CDI, 2016 року випуску, кузов 4 НОМЕР_2 , сірого кольору, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі вантажної митної декларації Одеської митниці ДФС №500110000/2016/102010, посвідчення одеської митниці ДФС №0001056, доручення №297019 та сертифікату відповідності конструкції ТЗ вимогам ПДР №UA.007.00403-117. Вартість автомобіля становить 293967,37 грн.

Отже, вказаний автомобіль не підпадає під критерії об`єкта оподаткування транспортним податком.

Судом досліджено інформацію наявну на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, за посиланням http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA та встановлено, що до об`єктів оподаткування транспортним податком належить автомобіль марки Mercedes-Benz GLS 350 BlueTEC 4MATIC, GL 350 BlueTEC 4MATIC. Автомобіль марки MERCEDES-BENS модель GL 350 CDI, 2016 не належить до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 26.04.2019 №0097713-5013-1601.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 768,40 грн, у зв`язку з чим суд, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.

Разом з тим, в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8150,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.

У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати позивача на правову допомогу у розмірі 8150,00 грн.

На підтвердження розміру витрат до матеріалів справи залучені копії договору-доручення про надання правничої допомоги від 10.05.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1513, ордер серія ПТ №124390, квитанцію №0.0.1466673934.1 від 17.09.2019 про сплату гонорару в сумі 6950 грн, опис робіт виконаних адвокатом та акт приймання-передачі наданих юридичних послуг.

Судом досліджено надані представником позивача суду надано докази понесення позивачем витрат на правову допомогу лише в сумі 6950,00 грн.

Враховуючи викладе, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявленого клопотання та відшкодування позивачу фактично сплачених коштів на правову допомогу, а саме: стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 6950,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 26.04.2019 №0097713-5013-1601.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 6950,00 грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 жовтня 2019 року.

Суддя С.С. Бойко