Рішення № 85272224, 29.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 р. справа № 400/2925/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження призначеної та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром; зобов`язати відповідача здійснювати виплату призначеної позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також зобов`язати відповідача провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 03.05.2018 року по день проведення доплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992р. № 2262 № ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). Однак, з після перерахунку пенсії з 03.05.2018 р. відповідач обмежив її максимальний розмір і виплачує її в сумі 15640 грн., замість 18015,62 грн. Позивач вважає, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії максимальним розміром, оскільки таке обмеження було визнано рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 не конституційним.

Ухвалою від 20.10.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає у відзиві, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р., максимальний розмір пенсії (крім окремих випадків) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. А тому відповідач правомірно виплачував з 03.05.2018 р. позивачу пенсію в розмірі 15640 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

З 2005 р. позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон №2262).

З 01.01.2018 р. відповідачем було проведено перерахунок пенсії відповідно до ст. 63 Закону №2262 та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 р. із заниженням до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись з вищезазначеним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з позовом про встановлення 89 % від відповідних сум грошового забезпечення, який було задоволено рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду та зобов`язано відповідача провести відповідний перерахунок пенсії позивачу.

На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії, розмір якої склав 18015,62 грн., однак з 03.05.2018 р. позивачу виплачується пенсія із обмеженням її максимального розміру.

На думку позивача відповідач протиправно обмежив розмір його пенсії і з розрахунку вона має складати 18015,62 грн., оскільки обмеження розміру пенсії відповідно до Закону №2262 визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016.

Суд вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі-Закон №3668), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. №2629, встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 р. - 1497 грн., з липня 2019 р. - 1564 грн., з грудня 2019 р. - 1638 грн.

Згідно довідки про розмір пенсії позивача після перерахунку пенсії, пенсія позивача складає 18015,62 грн.

Отже, розмір обчисленої за наслідками проведеного позивачу перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перевищує відповідні розміри десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Але, відповідач після проведення перерахунку і обмеження пенсії позивача максимальним розміром не врахував п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668, відповідно до якого обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу призначена у 2005 році, тобто до набрання чинності Законом №3668.

Таким чином, відповідачем під час перерахунку позивачу пенсії протиправно застосовано ч. 2 Закону №3668 та обмежено максимальний розмір пенсії, оскільки пенсію позивачу призначено до набрання чинності Законом №3668 (01.10.2011 р.), а призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення і в Законі №3668 чітко визначено умови обмеження максимальним розміром пенсії - пенсії призначені після 01.10.2011 р.

При цьому, суд зазначає, що позивач помилково посилається на рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп-2016, яким визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262, відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки ця норма не стосується спірних правовідносин, адже відповідач при виплаті позивачу пенсії керувався ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Застосування до позивача саме обмеження максимального розміру пенсії згідно із Законом №3668, також підтвердив і відповідач у поданому відзиві.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач не довів правомірність своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пенсії максимальним розміром.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пенсії без обмеження її максимальним розміром, провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 03.05.2018 р. по день проведення доплати.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич