Рішення № 85272189, 24.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004325

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника відповідача – Мандзя В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання відмови неправомірною,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) у якому згідно уточненого позову просить суд:

- Визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в зарахуванні періоду роботи з 01.07.1989 року по 31.12.2003 року на посаді медсестри психіатричного кабінету Золочівської поліклініки до стажу роботи в подвійному розмірі – протиправною;

- Зобов`язати відповідача зарахувати період роботи з 01.07.1989 року по 31.12.2003 року на посаді медсестри психіатричного кабінету Золочівської поліклініки до стажу роботи в подвійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії починаючи з часу звернення до відповідача із заявою про визначення пенсії та нарахувати і виплатити недоотриману заборгованість за пенсією;

- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати сплачені у вигляді судового збору у розмірі 704, 80 грн.

Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін - відмовлено.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні, суд керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України допустив заміну первинного відповідача – Золочівський відділ обслуговування (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФУ у Л/О на – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем неправомірно відмовлено в подвоєнні страхового стажу на посаді медсестри психіатричного кабінету Золочівської поліклініки за період роботи з 01.07.1989 року по 31.12.2003 року, чим порушено її право на пільгове обчислення стажу.

Позивач в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області та отримує пенсію за віком з 09.08.2013 року, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказують, що робота в кабінеті зараховується до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» лише у випадках, коли кабінет є закладом здоров`я або структурним підрозділом в закладі охорони здоров`я. Проте, психіатричний кабінет поліклінічного відділення Золочівської ЦРЛ являється як структурним підрозділом лише з 2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву з урахуванням додаткових письмових пояснень.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернулася до Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою, в якій просила, врахувати в подвійному розмірі період роботи в психіатричному кабінеті Золочівської ЦРЛ, як це передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , листом відповідача - Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, їй було повідомлено, що « зарахування періоду Вашої роботи з 01.07.1989 р. по 31.12.2003 р., в подвійному розмірі можливе лише за умови документального підтвердження наявності психіатричного кабінету, як структурного підрозділу закладу. До матеріалів пенсійної справи додано лише наказ від 23.10.2013 року № 195 Золочівської центральної районної лікарні «Про затвердження Положення про психіатричний кабінет поліклінічного відділення ЦПЛ» та копію Положення про психіатричний кабінет поліклінічного відділення ЦПЛ».

Отже, позивачу відмовлено в зарахуванні в подвійному обчисленні під час визначення розміру пенсії періодів роботи на посаді медсестри психіатричного кабінету з 01.07.1989 р. по 31.12.2003 року, оскільки відсутнє документальне підтвердження наявності психіатричного кабінету, як структурного підрозділу закладу у період роботи з 1989 р. по 2003. (а.с. 12).

Вирішуючи по суті переданий на розгляд публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року (далі - Закон №1058-IV), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Тобто, відповідно до Закону №1058-IV до загальних умов отримання пенсії відносяться пенсійний вік та наявність страхового стажу.

Згідно із ст.9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч.1,4 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Також, згідно з абз.1 п.16 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абз.2 п.16 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (у редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2148-VIII) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Отже, Закон №1058-IV визначає можливість застосування положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно зі ст. 6 Закону №1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров`я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.

Згідно із статтею 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою від 17.09.2013 року про призначення пенсії.

Згідно протоколу № 143930 від 19.09.2013 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, умови призначення – загальні.

Згідно акту зустрічної перевірки документів про стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах було перевірено посадові інструкції ОСОБА_1 , за 2003 р. та 2011 р., які затверджені головним лікарем та погоджені з головою профкому, медсестри психіатричного кабінету поліклінічного відділення Золочівської ЦРЛ. В даних посадових інструкціях зазначено, що ОСОБА_1 , прийнята на посаду медсестри поліклінічного відділення, згідно наказу № 18 від 24.03.1983 року, визначено функціональні права та обов`язки медсестри психіатричного кабінету зокрема: допомога лікарю психіатру в прийомі хворих, здійснення динамічного нагляду психічно – хворих та ін. Інших документів не було представлено, в тому числі положення про психіатричний кабінет поліклінічного відділення Золочівської ЦРЛ.

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію за віком на загальних умовах, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому між нею та відповідачем виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які врегульовані саме на підставі норм Закону №1058-IV.

Водночас, позивач просить зарахувати період роботи з 01.07.1989 року по 31.12.2003 року на посаді медсестри психіатричного кабінету Золочівської поліклініки до стажу роботи у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак вказана норма застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі № 265/4648/14-а.

Отже, враховуючи, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", підстави для зарахування в подвійному розмірі стажу її роботи на посаді медсестри психіатричного кабінету Золочівської поліклініки відсутні, оскільки положення ст.ст.55, 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються лише для визначенні права на призначення пенсії за вислугу років, а не визначення страхового стажу на пільгових умовах.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд, з урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов не задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на її користь.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.