Рішення № 85272108, 25.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року справа № 1140/3493/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача Головатюка С.А.

та відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» (далі – Товариство) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2018 року, якими:

- збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «компенсаційне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання» на 226991,07 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі 56747,77 грн.;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на 45398,22 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі 11349,56 грн.

У судовому засіданні представник Товариства підтримав вимоги позову.

Пояснив, що у 2016 році юридична особа імпортувала новий автомобіль, який вироблений на території Європейського Союзу (Німеччина), а митна вартість визначалась за ціною договору.

Стверджував, що у той час Німеччина не видавала сертифікати EUR.1 стосовно придбаних товарів.

Звертав увагу, що відомості про походження товару зазначались у рахунку-фактурі та вантажно-митній декларації.

Водночас зазначив, що про країну походження говорить і VIN – код транспортного засобу.

На його думку, у податкового органу не існувало підстав застосовувати компенсаційне мито та донараховувати податок на додану вартість, оскільки країна походження транспортного засобу Європейський Союз (Німеччина).

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.71-72).

У судовому засіданні представники Управління пояснили, що Товариство не надало сертифікату з перевезення товару EUR.1 та сертифікатів іншої форми, внаслідок чого не змогли встановити країну походження транспортного засобу.

У зв`язку з цим нараховано компенсаційне мито та донараховано податок на додану вартість.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти справи, що стали підставами звернення.

Так, 23 лютого 2016 року Klassen-Automobile GmbH (далі – Товариство 2) (продавець) та Товариство (покупець) уклали договір купівлі-продажу автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI KB 4X4» того ж року випуску (а.с.12-17).

18 травня 2016 року Товариство 2 виписало рахунок-фактуру, у якій зазначило, що країна походження транспортного засобу Німеччина (а.с.20, 192).

Вартість автомобіля склала 44190 євро.

31 травня 2016 року Товариство подало вантажно-митну декларацію щодо імпорту транспортного засобу, визначивши митну вартість за ціною договору (а.с.18-19).

У вантажно-митній декларації зазначено, що країна походження Німеччина.

Товариство сплатило усі митні платежі.

У період часу з 16 по 17 серпня 2018 року Управління провело документальну невиїзну перевірку Товариства з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності повноти нарахувань і сплати митних платежів за згаданою вантажно-митною декларацією (а.с.21-31).

Ревізори зробили висновок про неможливість встановлення країни походження товару, оскільки продавцем не надано покупцю сертифіката походження товару форми EUR.1, що передбачено умовами правочину.

У зв`язку з цим нараховано компенсаційне мито за ставкою 17,66% на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) від 13 листопада 2015 року.

Керівник Управління погодився з висновком ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2018 року, якими Товариству:

- збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «компенсаційне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання» на 226991,07 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі 56747,77 грн.;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на 45398,22 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі 11349,56 грн. (а.с.38-39).

17 квітня 2019 року Товариство 2 повідомило Товариство, що не змогло оформити сертифікат EUR.1, так як на момент укладення договору купівлі-продажу Угода між Україною і Євросоюзом в Німеччині не вступила в законну силу (а.с.136).

Товариство 2 стверджує, що Угода вступила в силу на території Німеччини з 01 січня 2017 року.

23 вересня 2019 року Товариство 2 сповістило Товариство, що реалізований автомобіль придбано в Німеччині у виробника DAIMLER AG (далі – Товариство 3) (а.с.172-190).

08 жовтня 2019 року Товариство 3 сповістило Товариство 2, що не може надати декларацію постачальника для запитуваного транспортного засобу у зв`язку з тим, що пільгова угода набула чинності після дати виробництва автомобіля (а.с.215-216).

Оглянувши документи, які надало Товариство 3 Товариству 2 щодо специфікації транспортного засобу, суд встановив, що автомобіль виготовлений на заводі у м.Дюсельдорф (а.с.183).

Автомобіль перевозився ТОВ «Орланд-Трансгруп» (далі – Товариство 4) з території Німеччини (а.с.200-204).

Юридична оцінка встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, судом встановлено, що Товариство не отримало сертифікат EUR.1 на автомобіль з причин, які не залежали від його волі.

Товариство 2 (продавець) та Товариство 3 (виробник) не змогли оформити згаданий сертифікат, оскільки, як вважають вони, Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом в цій частині застосовується Німеччиною з 01 січня 2017 року.

Отже, Товариство не приховувало сертифікату за формою EUR.1.

13 листопада 2015 року Комісія прийняла рішення про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації.

Рішення опубліковано 03 грудня 2015 року, а набрало чинності через 30 календарних днів з дня опублікування.

Рішенням встановлено наступне.

Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статті 19 Угоди та статті 19 Закону, Комісія прийняла рішення від 13.11.2015 № АС-344/2015/4411-06 (далі – Рішення Комісії), згідно з яким вирішила застосувати остаточні компенсаційні заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (категорія М1 - транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше восьми сидячих місць, крім сидіння водія), нові, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом чи з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або оснащені електричними двигунами, за виключенням: транспортних засобів, спеціально призначених для пересування снігом; спеціальних автомобілів для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів; моторних транспортних засобів, обладнаних для тимчасового проживання людей. Товар класифікується за товарною позицією 8703 згідно з УКТЗЕД.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються строком на п`ять років.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного компенсаційного мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого наводиться вище:

виробництва ТОВ "Соллерс - Далекий Схід" - у розмірі 17,66 %;

виробництва ВАТ "АвтоВАЗ" - 14,57 %;

інших виробників у Російській Федерації - 10,41 %.

Остаточне компенсаційне мито справляється у відсотках до митної вартості товару, опис якого наводиться вище.

Остаточне компенсаційне мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

Імпорт на митну територію України товару, опис якого наводиться вище, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 %.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються з моменту набрання чинності Рішенням Комісії.

Отже, компенсаційні заходи застосовуються щодо автомобілів, які вироблені на території Російської Федерації національними та іноземними виробниками.

Водночас компенсаційне мито застосовується, якщо імпортується автомобіль без сертифіката про походження та у разі, коли неможливо визначити його походження.

Таким чином, відсутність сертифікату про походження не є автоматичною підставою нарахування компенсаційного мита.

Митний та податковий органи мають дослідити наявні документи та інформацію, котрі дадуть змогу встановити походження автомобіля.

У випадку з Товариством визначення походження товару не представляло ніякої складності.

Так, у рахунку-фактурі Товариства 2 (продавець), який надавався до митного оформлення, вказано, що автомобіль зроблено в Німеччині.

Такі ж відомості містились і у вантажно-митній декларації.

VIN – код транспортного засобу надавав можливість отримати відомості про походження транспортного засобу.

Так, у листі ДФС України від 01 серпня 2016 року №26072/7/99-99-18-02-02-17 вказано наступне.

До відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб.

VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов`язкового застосування в Україні.

Як правило, структура VIN-коду складається із 17 символів, перші три символи з яких визначають географічну зону, країну-виробника і виробника автотранспортного засобу, а одинадцятий символ містить інформацію про місце складання транспортного засобу.

Управління не аналізувало VIN-код транспортного засобу, проводячи перевірку.

Правдивість інформації про походження автомобіля, яка зазначена у рахунку-фактурі та вантажно-митній декларації, підтверджена Товариством 3 (виробником).

Автомобіль перевозився Товариством 4 з території Німеччини.

Приписами частини 1 статті 43 МК України встановлено, що документами, які підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Приписами частини 6 цієї ж норми права визначено, що декларація про походження товару – це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

У рахунку-фактурі Товариство 2 (продавець) вказало, що автомобіль вироблено у Німеччині.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Товариство в силу об`єктивних причин, які не залежали від його волі, не мало змоги надати сертифікат про походження товару EUR.1, а надало декларацію про походження товару.

Відомості декларації підтверджені у судовому засіданні належними і допустимими доказами.

Управління, проводячи перевірку, не спростувало відомостей декларації про походження товару.

Отже, автомобіль, який імпортувало Товариство, вироблений на території Німеччини.

Такий факт виключав право податкового органу застосовувати компенсаційне мито на підставі рішення Комісії та донараховувати податок на додану вартість.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення протиправні та їх належить скасувати, задовільнивши позов (порушення припису пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України).

Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 5107,31 грн. (а.с.4).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на 45398,22 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі 11349,56 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «компенсаційне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання» на 226991,07 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі 56747,77 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» судові витрати у сумі 5107,31 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей