Рішення № 85272099, 30.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року справа № 340/1346/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (далі – Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 25 квітня 2019 року.

Зазначив, що Митниця не мала підстав відмовити у застосуванні такого методу визначення митної вартості товару як за ціною договору.

Пояснив, що надав документи, які встановлювали усі складові митної вартості товару.

Повідомив, що транспортний засіб не страхувався закордоном та переміщувався своїм ходом через митний кордон.

Відповідач, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товару, проігнорував інформацію щодо імпорту подібних (аналогічних) товарів, яка зберігається в електронних базах.

Зазначив, що мінімальна вартість подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися раніше, є меншою, ніж вартість, котра зазначена у договорі.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.39-43).

Зазначив, що позивач не надав висновку про вартісні характеристики товару, який підготовлений спеціалізованою організацією, та документів щодо сплати вартості автомобіля та його страхування.

Митниця стверджує, що це стало підставою застосування іншого методу визначення митної вартості товару (резервний метод).

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.98).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 27 лютого 2019 року позивач у Німеччині придбав автомобіль «Renault Modus» (2005 року випуску) вартістю 850 євро (а.с.15-16).

ОСОБА_1 подав до Митниці вантажно-митну декларацію від 24 квітня 2019 року, акт про проведення огляду транспортного засобу від того ж дня, договір купівлі-продажу автомобіля від 27 лютого 2019 року (а.с.15-16, 47-52).

У акті огляду митним органом детально описано транспортний засіб.

Продавцем виступила фізична особа (а.с.16).

ОСОБА_1 . визначив митну вартість товару за ціною договору.

24 квітня 2019 року Митниця звернулась до позивача з проханням надати товарний чек (квитанцію, інший еквівалентний по змісту документ, який підтверджує сплачену за товар суму), документи про оплату страхування, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями, які мають відповідні повноваження (а.с.46).

Того ж дня ОСОБА_1 надав квитанцію про оплату коштів за автомобіль та витяг з інтернет-сайту mobile.de стосовно цін на ідентичний автомобіль на території Німеччини (а.с.17-18, 46).

Витяг не надала Митниця до суду.

У квитанції наявний підпис продавця автомобіля, яким підтверджує отримання готівкових коштів від позивача.

ОСОБА_1 зазначив, що інших документів не існує (автомобіль не страхувався).

25 квітня 2019 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, використовуючи такий метод як резервний (а.с.13-14).

Митна вартість транспортного засобу склала 1787,01 євро.

За основу визначення митної вартості взято інформацію про ринкову вартість автомобіля, який імпортував позивач, з джерела в мережі «Інтернет» – електронного довідника «SCHWACKE» (а.с.53-54).

Рішення не містить згадки про вартість подібного (аналогічного) товару, яка встановлена у іншій вантажно-митній декларації.

На вимогу суду Митниця надала інформацію з бази даних ЄАІС ДФС щодо вартості подібного (аналогічного) автомобіля, який імпортувався в період з 19 січня по 19 квітня 2019 року (а.с.76-80).

Так, митна вартість таких же транспортних засобів склала від 734,83 до 2775,59 доларів США.

Митниця не надала інформації, з яких країн імпортувались транспортні засоби.

Митниця не надала пояснень стосовно нормативно-правових актів, які регулюють застосування у її діяльності електронного довідника «SCHWACKE» для визначення ринкової вартості транспортного засобу.

Курс валюти євро до долара США станом на 25 квітня 2019 року становив 1:1,11.

Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант зобов`язаний подати митному органу для підтвердження митної вартості товару і обраний ним метод її визначення.

ОСОБА_1 обрав основний метод (за ціною договору).

Позивач надав вантажно-митну декларацію, договір купівлі-продажу і акт огляду транспортного засобу.

ОСОБА_1 не надав платіжний документ, що підтверджує сплату коштів за товар.

Страхові документи подаються у випадку, коли здійснювалось страхування.

У даному випадку об`єкт декларування не страхувався.

Таким чином, митний орган, з`ясувавши, що кошти за автомобіль сплачено, міг вимагати надання таких доказів.

Позивач їх надав.

ОСОБА_1 надав квитанцію, яка видана продавцем про отримання коштів у повному обсязі.

Отже, позивач виконав у повному обсязі обов`язок, що встановлено приписами згаданої норми права.

Подані документи не містили розбіжностей, ознак підробки, у них зазначались всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (вартість автомобіля (транспортування та страхування не здійснювалось)) та суму коштів, яка сплачена за нього.

Тому, у Митниці не виникло права вимагати від позивача відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК України висновку про вартісні характеристики товару, які підготовлені спеціальними організаціями, і страхового полісу.

Таким чином, у ОСОБА_1 не виникло обов`язку їх надати.

Варто проаналізувати і приписи статті 368 МК України, котрі встановлюють правила визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, приписами цієї норми права встановлено наступне.

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Проаналізувавши цю норму права, суд зробив висновок, що доводити достовірність відомостей про товар, представлених для визначення їх фактурної вартості, є правом декларанта (громадянина).

Митний орган може визначити самостійно вартість товару лише у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товару.

Такими доказами є обставини, що зазначені у приписах частини 3 статті 53 МК України, та ненадання декларантом додаткових документів, які б їх спростували.

У даному випадку таких підстав не існувало, що виключало обов`язок ОСОБА_1 надати експертний висновок про вартісні характеристики товару.

Тому, у Митниці не виникло підстав самостійно визначати митну вартість товару.

Якщо у відповідача існували б підстави коригування митної вартості товару, то мав би зробити на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МК України.

Інший метод визначення митної вартості товару не міг бути застосований, оскільки приписами статті 368 МК України встановлено особливості під час митного оформлення товару, який імпортується громадянами.

У ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» на час розмитнення зберігалась інформація про імпортування громадянами подібного (аналогічного) товару.

Приписами частин 1 та 2 статті 60 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Отже, Митниця допустила і помилку, обравши неправильний метод визначення митної вартості товару, за умови наявності підстав її коригування.

Приписами частини 7 статті 60 МК України визначено, що у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Задекларована митна вартість товару у перерахунку на валюту долар США склала 943,50 (850 х 1,11).

Така величина більша від найменшої вартості подібного (аналогічного) товару (943,50 >734,83).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товару (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).

Отже, його належить скасувати, а позов – задовільнити.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 768,40 грн., витрат на правничу допомогу – 4000 грн. та витрат, які обумовлені перекладом документів, – 365 грн. (а.с.4, 24-26).

Витрати на правничу допомогу сплачені за складання і направлення позовної заяви до суду (2500 грн.) та участь представника у судових засіданнях (1500 грн.).

У акті наданих послуг зазначено, що на складання позовної заяви затрачено 5 годин часу.

З урахуванням складності спірних правовідносин, що об`єктивно відображає обсяг позовної заяви (8 аркушів), суд вважає прийнятним, як час на її складання, так і вартість години часу (500 грн.).

Представник ОСОБА_1 брав участь в одному судовому засіданні.

Суд вважає прийнятною вартість послуг, наданих представником позивача у судовому засіданні, з урахуванням складності справи.

Витрати на переклад документів пов`язані з підготовкою справи до розгляду.

Митниця не клопотала про зменшення суми судових витрат, які можуть бути стягнуті з неї.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби від 25 квітня 2019 року №UA901020/2019/000166/2 про коригування митної вартості товару, який імпортувався ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5133,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей