Рішення № 85272013, 29.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2201/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про відмову у наданні Трум ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності розміром 2,00 га, що розташована на землях Себатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності розміром 2,00 га розташованої на землях Себатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області та прийняти відповідне рішення.

В обґрунтування вказаних вимог позивачем зазначено, що вона звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Себатинівської сільської ради Благовіщеньского району Кіровоградської області. На думку позивача, нею до заяви додано усі необхідні документи. Натомість, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило їй у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, тому позивач, вважає, що її право порушено та наполягає на задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року було відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Вказана ухвала сторонам була направлена відповідно до вимоги Кодексу адміністративного судочинства України засобами поштового зв`язку, та отримана учасниками справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с.53-55).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому наголошено на правомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області при винесенні спірного листа – відмови Т-478/0-776/0/17-19 від 20.02.2019 року та вказує, що ними дотримано норми чинного земельного законодавства та враховано принцип раціонального використання земельних ділянок при відмові Трум ОСОБА_3 у задоволенні її заяви, а тому наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог (а.с.56-60).

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали, при вирішенні даного спору, суд враховує наступні фактичні обставини справи.

20.12.2018 року на п`ятнадцятій сесії сьомого скликання Себатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області прийнято рішення №267, яким керуючись статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст.12, 22, 81, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про землеустрій», розглянувши заяву громадянки ОСОБА_1 , сесія Себатинівської сільської ради вирішила погодити місце розташування земельної ділянки орієнтовною загальною площею 2,0 га, що планується для передачі у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Себатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області та громадянці Трум ОСОБА_2 звернутись з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки (а.с.17).

22.01.2019 року Трум Марта ОСОБА_4 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Себатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області (а.с.18,63).

До заяви додано копії паспорта та ідентифікаційного номера; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, рішення Сабатинівської сільської ради від 20.12.2018 року №267 (а.с.8-16).

Листом від 20.02.2019 року №Т-478/0-776/0/17-19 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за результатом розгляду такої заяви повідомило, що згідно змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального статусу», які прийняті Верховною радою України 01.07.2014 року, надано статус учасника бойових дій усім військовослужбовцям, а також членам інших силових структур, які беруть участь в АТО на Сході України. Цим Законом встановлено першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей). На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області визначило на території Кіровоградської області земельні ділянки для відведення учасниками антитерористичної операції. Земельна ділянка зображена на поданих графічних матеріалах, включена до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про внесення змін до наказу від 16.02.2016 року №77 щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції». Тому, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у задоволенні заяви (а.с.62).

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зміст зазначеного листа відповідача суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю лист фактично є рішенням суб`єкта владних повноважень, яким відмовлено позивачу у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.

Процесуальні питання оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень регламентовані Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За змістом положень статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т. ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п. п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На підставі пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, основними завданнями Держгеокадастру України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пункту 7 зазначеного Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак, за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Так, в своїй заяві адресованій Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області позивач вказала, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки по її цільовому призначенню для ведення особистого селянського господарства раніше не використовувалось (а.с.63).

Доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» №280/97-ВР від 21.05.1997 р. (далі-Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 27.02.2018 року справа №545/808/17 та постанові від 20.01.2018 року по справі №802/928/17-а.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року по справі №806/5106/15.

Отже, отримавши заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач листом від 20.02.2019 року №Т-478/0-776/0/17-19 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, що не передбачена частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено права територіального управління Держгеокадастру відступати від положень даної статті.

Також, зі місту вищевказаного листа вбачається, що відповідач першочергове право на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надає учасникам антитерористичної операції.

Чинне земельне законодавство не передбачає такої умови отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, як першочергове, позачергове отримання такого права.

В обґрунтування своєї позиції Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подало до суду наказ від 30.01.2019 року №100 «Про внесення змін до наказу від 16.02.2016 року №77 щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції», яким затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які зарезервовані для забезпечення учасників антитерористичної операції та членів родин загиблих учасників антитерористичної операції та затверджено альбом-атлас місць розташування зарезервованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, сформований відповідно до листа Держгеокадастру від 31.08.2015 року №ДС-22-28-0.139032/23-15 (а.с.66-69).

Крім того, відповідачем суду надано також копію заяви адресовану Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області громадянина ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Сабатинівської сільської ради, Благовіщенського району, Кіровоградської області від 01.03.2019 року, копію його посвідчення учасника АТО, рішення 9-ї сесії 7-го скликання Сабатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 18.08.2017 року «Про погодження місця розташування земельної ділянки, що планується для передачі у власність для ведення ОСГ на території Сабатинівської сільської ради ОСОБА_5 та копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано ОСОБА_5 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Сабатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га – рілля, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства (а.с.71-75).

Отже, такі дії відповідача щодо відання на реалізацію першочергового права на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок такій категорії осіб як учасники антитерористичної операції невиправдано звужує право громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок, оскільки ставить його у залежність від виконання територіальним органом Держгеокадастру певного плану стосовно видачі дозволів на отримання земельних ділянок певних категорій осіб.

Відтак, посилання відповідача у листі-відмові на розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» та наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про внесення змін до наказу від 16.02.2016 року №77 щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції», як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на переконання суду, є безпідставним, оскільки це суперечить частині 7 статті 118 ЗК України та передбачених цієї нормою підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому, суд зауважує, що наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко визначені як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша статті 79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно цієї ж статті державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, АДРЕСА_1 обласного АДРЕСА_2 ).

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» засадами державної реєстрації прав є: обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Слід також зазначити, що в рамках адміністративного судочинства бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

З огляду на викладене, а також враховуючи, що при зверненні до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, Трум Марта ОСОБА_4 подала всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, тому суд вважає за потрібним задовольнити позовні вимоги.

Згідно ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, а саме в сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; національний паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Новоархангельським РС УДМС України в Кіровоградській області 11.12.2013 року; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636; адреса: вул. Ак. Корольова, 26, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про відмову у наданні Трум ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності розміром 2,00 га, що розташована на землях Себатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності розміром 2,00 га розташованої на землях Себатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області та прийняти відповідне рішення.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; національний паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Новоархангельським РС УДМС України в Кіровоградській області 11.12.2013 року; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код: 39767636).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п. 1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько