Рішення № 85271883, 30.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2019 р. справа № 300/1733/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1 700,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (надалі по тексту також – позивач) 16.08.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту також – відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1 700,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693, не сплачено у добровільному порядку штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1 700,00 гривень. Так, за наслідками проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, державним інспектором сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на території скверу, що за адресою вул. Чорновола в м. Тернопіль, виявлено розповсюдження зовнішньої реклами пов`язаної із гастрольно-концертною діяльністю, рекламодавцем ФОП ОСОБА_1 (рекламоносій " ОСОБА_2 Кращі хіти") з ознаками порушення вимог частини 1 статті 8 Закону України "Про рекламу". В результаті встановлених обставин Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області направило на адресу ФОП ОСОБА_1 , як рекламодавця, листи-вимоги №01-08/584 від 26.02.2019 та №01-08/784 від 14.03.2019, в яких вимагалось надати у п`ятиденний термін з дня отримання вимоги пояснення щодо виявленого порушення та необхідні документи, зокрема щодо документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договір із розповсюджувачем/виробником реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо). Однак такі вимоги, згідно доводів позивача, були проігноровані відповідачем, що є порушенням частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу". У зв`язку із встановленим порушенням, рішенням №21 від 14.05.2019 на підставі частини 6 статті 27 Закону "Про рекламу" застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 1 700,00 гривень, які не сплачені ФОП ОСОБА_1 до бюджету.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.08.2019, надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . Однак, 06.09.2019 поштове відправлення (76018 6294458 4) із даною ухвалою повернулося на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.36-39).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина 11 статті 126 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

За змістом вимог пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справі за реквізитами адреси, яка містяться у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог частини 11 статті 126, частини 1 статті 174 і пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України коментована ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовних вимог, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 за №270/96-ВР (надалі по тексту також – Закон №270/96-ВР) та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за №693 (надалі по тексту також – Порядок №693).

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 з 07.10.2004 зареєстрований як фізична особа-підприємець, свідченням чого є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Видами економічної діяльності позивача за відповідними кодами КВЕД є: театральна та концертна діяльність (90.01 основний); надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність (79.90); діяльність із підтримання театральних і концертних заходів (90.02); організування інших видів відпочинку та розваг (93.29).

Визначення основних засад рекламної діяльності в України, а також відносини що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулюється Законом України "Про рекламу".

Відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; особа - фізична особа, в тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами; знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).

За змістом частини 1 статті 2 Закону №270/96-ВР цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Частиною 1 статті 3 Закону №270/96-ВР визначено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Згідно приписів частини 1 статті 8 Закону №270/96-ВР у рекламі забороняється рекламувати послуги, пов`язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про рекламу" одним із органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу в межах своїх повноважень є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Як з`ясовано судом Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області діє на підставі "Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області", затвердженого Наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.08.2017 за №694 (надалі по тексту – Положення №694).

Відповідно до підпунктів 7, 12 пункту 4 Положення №694 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме:

- здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України "Про рекламу" та "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" в межах наданих повноважень;

- здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі правомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом;

- у межах повноважень, передбачених законом, складає протоколи та розглядає справи про порушення законодавства у відповідній сфері.

Так, за змістом частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про рекламу" рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Статтею 27 Закону №270/96-ВР передбачено відповідальність за порушення законодавства про рекламу.

Згідно вимог частини 1, 2 статті 27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Отже, законодавством визначений перелік осіб, які несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу. Такими особами є рекламодавці, виробники реклами та її розповсюджувачі.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України "Про рекламу" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

- виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

У відповідності до частини 6 статті 27 Закону №270/96-ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами частини 7 і 8 статті 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Порядок накладення штрафів за порушення норм Закону №270/96-ВР регулюється "Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за №693 (надалі по тексту також - Порядок №693).

Як свідчить зміст пунктів 8, 9 Порядку №693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (надалі по тексту також - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів (пункт 9 Порядку №693).

За змістом пункту 10 коментованого Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку №693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Згідно вимог пунктів 14, 16 і 18 Порядку №693 Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства (пункт 20 Порядку №693).

Суд наголошує, що предметом розгляду даної справи є застосування Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1 700,00 гривень, за неподання останнім інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення повноважень.

Як встановлено судом в рамках проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, службовою особою - державним інспектором сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Тернопільській області, на території скверу, що знаходиться за адресою вул. Чорновола в м. Тернопіль, виявлено розповсюдження зовнішньої реклами, пов`язаної із гастрольно-концертною діяльністю – рекламодавець ФОП ОСОБА_1 , рекламоносій "Степан Гіга Кращі хіти", з ознаками порушення вимог частини 1 статті 8 Закону "Про рекламу". Згідно вказаної норми забороняється рекламувати послуги, пов`язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами. (а.с.12).

Вказане порушення зафіксоване у протоколі про порушення законодавства про рекламу від 22.02.2019 за №04 (а.с.11).

У зв`язку із вказаними обставинами Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звернулося до Комунального підприємства Тернопільської міської ради "Парк Загребелля", яке відповідно до покладених завдань здійснює очистку території міста від несанкціонованої реклами, а також координації дій із розміщенням тимчасової зовнішньої реклами у м. Тернополі на об`єктах комунальної власності, із листом-вимогою №01-08/518 від 19.02.2019 щодо надання пояснень та витребування необхідних документів по виявлених фактах порушення законодавства про рекламу (а.с.13).

Комунальне підприємство Тернопільської міської ради "Парк Загребелля" листом від 22.02.2019 за №05/02 надало відповідь позивачу та повідомило, що рекламодавець був проінформований про необхідність укладення договору із комунальним підприємством та про відсутність інформації на афішах щодо музичного супроводу. Після вказаного комунальним підприємством укладено з ФОП ОСОБА_1 договір про тимчасове користування комунальним майном за номером 05/02 від 12.02.2019 та на афішах з`явився напис "живий звук". Поряд з іншим відмітили, що комунальне підприємство не є розповсюджувачем реклами, а тому щодо решти наведеної в листі інформації просили звертатись до балансоутримувачів рекламної конструкції ти рекламодавців (а.с.14).

Водночас Комунальне підприємство Тернопільської міської ради "Парк Загребелля" надало позивачу відповідні документи на підтвердження вказаних у листі-відповіді №05/02 обставин, а саме: договір на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу для розміщення тимчасової реклами №05/02 від 12.02.2019, укладеного між комунальним підприємством і ФОП ОСОБА_1 , а також заявку №5/02 від 12.02.2019 на розміщення спеціальних конструкцій і зовнішньої реклами (а.с.15, 16).

В свою чергу, Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області направило на адресу ФОП ОСОБА_1 , як рекламодавця, листи-вимоги №01-08/584 від 26.02.2019 та №01-08/784 від 14.03.2019, в яких вимагали надати у п`ятиденний термін з дня отримання вимоги пояснення щодо виявленого порушення та необхідні документи, зокрема щодо документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договір із розповсюджувачем/виробником реклами, акти виконаних робіт квитанції про сплату тощо) (а.с.19, 21).

Адреса відповідача, яка визначена у таких листах, відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обставина про направлення листів-вимог ФОП ОСОБА_1 рекомендованими листами підтверджується квитанціями про оплату послуг поштового зв`язку ПАТ "Укрпошта" за номерами 46001 1366322 9 від 27.02.2019 та 46001 1372034 6 від 14.03.2019 (а.с.20, 22).

Даними вимогами відповідача додатково повідомлено про те, що відповідно до частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно доводів позивача листи-вимоги №01-08/584 від 26.02.2019 та №01-08/784 від 14.03.2019, адресовані ФОП ОСОБА_1 , останнім проігноровано.

Водночас, суд вказує на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів про надання відповідачем витребуваної позивачем інформації та необхідних документів, які мають істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.

Слід відмітити, що законодавством у галузі реклами регламентовані чіткі вимоги, які повинні виконуватися рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами, зокрема подання центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами.

Таким чином, як рекламодавець так і розповсюджувач реклами зобов`язані подавати інформацію, зокрема, щодо вартості розповсюдження/розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень. Такий обов`язок закріплений приписами частини 6 статті 27 Закону №270/96-ВР.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що наявні в матеріалах даної адміністративної справи документи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1 являється як рекламодавцем так і розповсюджувачем реклами, свідченням чого є копія договору на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу для розміщення тимчасової реклами №05/02 від 12.02.2019 та договору від 08.02.2019 за №06/02 про надання рекламних послуг, а саме, розміщення поліграфічної продукції, укладених між Комунальним підприємством Тернопільської міської ради "Парк Загребелля" і ФОП ОСОБА_1 (а.с.15, 43-44).

Отже, наведені обставини свідчать про обов`язок відповідача подати на вимогу державного органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, інформацію щодо вартості розповсюдження і розповсюдженої реклами.

Проте такий обов`язок не був виконаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при здійсненні рекламної діяльності.

Начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, керуючись пунктом 11 Порядку №693 на підставі зібраних матеріалів та протоколу про порушення законодавства про рекламу №04 від 22.02.2019 року, прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №04 від 21.03.2019 відносно рекламодавця - ФОП ОСОБА_1 за ознаками порушення вимог частини 1 статті 8 Закону України "Про рекламу" (а.с.23).

Згідно доводів позивача, у зв`язку з тим, що розрахунок суми штрафу за порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 становить 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, на підставі пункту 8 Порядку №693 було прийнято рішення про направлення матеріалів справи до Держпродспоживслужби для прийняття рішення про накладення штрафу. Наведена обставина засвідчується Протоколом №4 засідання справи про порушення законодавства про рекламу від 09.04.2019 (а.с.24-25).

Позивач, листом від 11.04.2019 за №01-08/1152 направив на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, матеріали справи для прийняття рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 (а.с.26).

Одночасно 09.04.2019 позивачем вирішено скласти протокол відносно ФОП ОСОБА_1 щодо неподання останнім інформації стосовно вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення повноважень (а.с.25).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області 09.04.2019 складено протокол за №21 відносно ФОП ОСОБА_1 про наявні ознаки порушення рекламодавцем вимог частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу", а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження реклами пов`язаної із гастрольно-концертною діяльністю на території скверу по вул. Чорновола в м. Тернопіль (рекламоносій – ОСОБА_3 Гіга) (а.с.27).

На підставі вказаного протоколу від 09.04.2019 за №21 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області 22.04.2019 прийнято рішення №21 про початок розгляду справи про порушення відповідачем, як рекламодавцем вимог законодавства України про рекламу (а.с.28).

На виконання вимог пункту 14 Порядку №693, Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області листом від 23.04.2019 за №01-08/1273 надіслало на адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення про місце та час розгляду справи про порушення вимог законодавства України про рекламу, яка призначена на 14.05.2019 о 09 год. 20 хв., а також про наслідки неприбуття на її розгляд справи (а.с.29).

Слід відмітити, що відповідач не прибув на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи відповідачем не подавалось.

Суд зазначає, що Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області завчасно, з дотриманням строків, визначених пунктом 14 Порядку №693, надіслало на адресу відповідача повідомлення про розгляд справи.

При цьому, відповідно до інформації з пошукової бази даних веб-сайта ПАТ "Укрпошта", відправлення за номером 46001 1383749 9 не вручене відповідачу та повернуто до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області 28.05.2019 (а.с.47).

За результатом розгляду справи позивачем складено Протокол засідання про порушення законодавства про рекламу №21 від 14.05.2019, відповідно до якого останнім вирішено накласти штраф за порушення частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" на відповідача, як рекламодавця реклами згідно частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" (а.с.30).

Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №21 від 14.05.2019 (а.с.31) накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 700,00 гривень за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення повноважень.

Таке рішення направлено позивачем на адресу відповідача 14.05.2019 згідно квитанції про оплату послуг поштового зв`язку за номером 46001 1388556 6, однак як і в попередньому випадку поштова кореспонденція не вручена останньому, про що свідчить інформація з пошукової бази даних веб-сайта ПАТ "Укрпошта" (а.с.32, 46).

Суд зазначає, що відповідач не скористався правом на оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №21 від 14.05.2019. На момент розгляду даної справи вказане рішення є чинним.

В сукупності встановлених обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем законодавства про рекламу в частині ненадання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, та правомірність застосування до відповідача штрафу у розмірі 1 700,00 гривень.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області №21 від 14.05.2019 винесене позивачем з дотриманням місячного строку для розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу і в межах компетенції, визначеної законом.

Як уже відмічалось судом відповідно до пункту 20 Порядку №693 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено штраф у розмірі 1 700,00 гривень у добровільному порядку, то суд зазначає підставним звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області із вказаним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у спосіб визначений пунктом 20 Порядку №693.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 700,00 гривень, є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в дохід державного бюджету штраф у розмірі 1 700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення повноважень, передбачених Законом України "Про рекламу".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач – Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40310895), вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008.

Відповідач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 .

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.