
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"28" жовтня 2019 р. справа № 300/1936/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Лещак Н.І. ,
представника відповідача - Чорній О.Є.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019, винесений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В.; визнати протиправною та скасувати постанову № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В.
Ухвалою суду від 30.09.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 24.10.2019 суд замінив первинного відповідача: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
В позовній заяві фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просив суд поновити строк звернення до суду з цим позовом, оскільки про проведення перевірки 15.04.2019 головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області позивачу не було відомо, а про припис від 15.04.2019 та постанову № 19/1009/m.5/2019 від 26.04.2019 ОСОБА_1 дізнався лише 10.09.2019 під час ознайомлення із матеріалами справи про виконавче провадження.
23.10.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2019 № 22/1009/1.16 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строків звернення до суду. Вказане клопотання мотивовано тим, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення. В даному випадку, оскаржувану постанову № 19/1009/m.5/2019 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В. 26.04.2019, а позивач звернувся до суду у вересні 2019 року, тобто після пропущення 15-ти денного строку на оскарження вказаної постанови. Представник відповідача зазначила, що позивач належним чином повідомлявся про проведення позапланової перевірки та про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності шляхом надсилання поштовим зв`язком повідомлень та відповідних документів, в тому числі, припису від 15.04.2019 та постанови № 19/1009/m.5/2019 від 26.04.2019, за адресою державної реєстрації місця проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , однак поштова кореспонденція поверталась на адресу відповідача через невручення позивачу. Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України вказала на те, що надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування. Також представник відповідача звернула увагу суду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України», «Пономарьов проти України», «Стаббіс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо строків звернення до суду. За вказаних обставин представник відповідача просила суд залишити позовну заяву без розгляду.
В судовому засіданні 28.10.2019 представник відповідача підтримала зазначене клопотання від 10.10.2019 № 22/1009/1.16.
Представник позивача заперечила щодо клопотання представника відповідача від 10.10.2019 № 22/1009/1.16. Вказала на те, що відповідачем не подано жодних доказів у цій справі про те, що позивач дізнався чи міг дізнатися про винесення припису від 15.04.2019 та постанови № 19/1009/m.5/2019 від 26.04.2019 до моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження по виконанню зазначеної постанови від 26.04.2019 року та отримання копій документів від відповідача за його запитом від 10.09.2019 року.
Позивач пояснив суду, що фактично не проживає за адресою державної реєтрації місця проживання, а тому не отримував і не знав про існування припису від 15.04.2019 та постанови № 19/1009/m.5/2019 від 26.04.2019 до моменту отримання від банку повідомлення про арешт його рахунків за постановою державного виконавця та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження по виконанню оскарженої постанови від 26.04.2019 року.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, з огляду на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 вказаної Статті визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В позовній заяві фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено дві позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019, винесений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В.; визнати протиправною та скасувати постанову № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В.
Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019, то суд вказує на те, що іншими нормативно-правовими актами, окрім Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено інших строків для звернення до адміністративного суду щодо оскарження приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Таким чином, в даному випадку застосується шестимісячний строк звернення до суду передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил прийнятий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В. 15.04.2019, а позовну заяву фізична особа-підприємець ОСОБА_1 направив до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 24.09.2019, що підтверджується відміткою установи зв`язку «Укрпошта» на конверті поштового відправлення. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в частині вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019, в межах шестимісячного строку. З огляду на те, що строк звернення до суду фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в частині вищевказаної позовної вимоги не пропущено, то суд вважає, що немає підстав для поновлення такого строку чи залишення позову без розгляду через пропуск строку.
Щодо позову в частині визнання протиправною та скасування постанови № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019, винесеної головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В., то суд вказує на таке.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735, надалі - Порядок № 244).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», пункту 28 Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.
В даному випадку, позивач зазначив, що він не отримував жодних письмових повідомлень Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про проведення перевірки та документів, що складені за її результатами, а також документів про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В судовому засіданні 28.10.2019 головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівський Андрій Васильович як свідок надав покази щодо обставин повідомлення про проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Так, Шимонівський А.В. зазначив, що повідомив ОСОБА_1 в телефонному режимі про те, що згідно наказу про проведення позапланового заходу від 01.04.2019 року, направлення для проведення позапланового заходу від 01.04.2019 року призначено в період з 02.04.2019 року по 15.04.2019 року позапланова перевірка автомийки по АДРЕСА_1 , та необхідність присутності позивача під час такої перевірки, однак останній відповів, що перебуває на лікуванні. Також пояснив, що конкретний час перевірки в телефонному режимі з позивачем не узгоджено. Окрім цього, Шиманівський А.В. вказав, що після цього, позивачу було направлено листа від 05.04.2019 року про проведення виїзду на об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 10.04.2019 року та 15.04.2019 року о 15:00 та необхідність його присутності під час перевірки для допуску інспектора та надання дозвільних документів. Вказав, що 15.04.2019 року ОСОБА_1 не з`явився за адресою проведення перевірки об`єкту містобудівного контролю. На запитання суду, з огляду на попередні пояснення про отриману від позивача інформацію про його перебування на лікуванні, Шиманівський А.В. повідомив, що окрім направлення поштою позивачу листа від 05.04.2019 року, іншими засобами зв`язку, зокрема, попередньо використаним телефонним зв`язком, ОСОБА_1 не повідомляв про дату проведення позапланового заходу 15.04.2019 року, та не узгоджував з ним дат виїзду на об`єкт перевірки.
Судом встановлено, що лист від 05.04.2019 року № 1009/1.18/386вх, повернувся без вручення позивачу з відміткою установи зв`язку «за закінченням строку зберігання», з відтиском штампу 10.05.2019 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судовому засіданні 28.10.2019 підтвердив факт телефонної розмови з головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівський А.В., однак зазначив, що не був повідомлений про проведення перевірки 15.04.2019 року о 15:00 за адресою автомийки по вул. Миру , б/ н, в с . Драгомирчани Тисменицького району Івано -Франківської області. Зазначив, що в квітні перебував на лікування в Івано-Франківській міській клінічній лікарні № 1 та не міг бути за станом здоров`я присутнім 15.04.2019 під час проведення представником відповідача позапланового заходу на об`єкті будівництва: автомийка по вул. Миру , б / н, в с. Драгомирчани Тисменицького району Івано - Франківської області .
Факт перебування ОСОБА_1 в період з 11.04.2019 по 25.04.2019 на лікування підтверджується копією виписного епікризису Травматологічного відділення Івано-Франківської міської клінічної лікарні № 1 (а.с.18).
Судом встановлено, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівський А.В. прибув на об`єкт будівництва для проведення позапланового заходу 15.04.2019 та склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва.
Суд також встановив, що акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва від 15.04.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.04.2019, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019, постанова № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019 були направлені поштовим зв`язком на адресу місця проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : АДРЕСА_7 , однак всі поштові відправлення повернулись на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області з відміткою установи зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.46-55).
Суд звертає увагу на те, що обов`язковою умовою для оскарження особою будь-якого рішення суб`єкта владних повноважень, є обізнаність особи про існування такого рішення суб`єкта владних повноважень.
В даному випадку, позивач дізнався про винесення постанови № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019 під час ознайомлення із матеріалами справи про виконавче провадження 10.09.2019, що підтверджується розпискою на заяві, адресованій начальнику Івано-Франківського МВ ДВС (а.с.19).
Суд звертає увагу на те, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо доведення до відома позивача про рішення, які можуть вплинути на права та обов`язки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в тому числі й постанови № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019.
Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що відповідачем дотримано вимог пункту 3 Порядку № 244 щодо дотримання процедури направлення позивачу згаданої постанови від 26.04.2019 року.
Однак суд зазначає, що дотримання де-юре такої процедури, тобто формального повідомлення про прийняте рішення, за де-факто неотримання особою копії такої постанови, не може позбавити права особи на судовий захист, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за відсутності факту, що особа знала чи могла знати про прийняте суб`єктом владних повноважень рішення.
З огляду на положення статті 3, частини 2 статті 19, статті 46 Конституції України, у позивача, за відсутності доказів протилежного, не повинно бути сумнівів у правомірності дій відповідача щодо можуть вплинути на його права та обов`язки.
В даному випадку за відсутності доказів протилежного, враховуючи встановлені вище судом обставини того, що фактично позивач не отримав від відповідача протягом 15 календарних днів з дня прийняття постанову № 19/1009/m.5/2019 від 26.04.2019, не знав про проведення перевірки саме 15.04.2019 року, та мав всі підстави, за повідомлення інспектора про його перебування на лікуванні, бути впевненим в правомірності дій відповідача щодо не проведення перевірки на час його хвороби, а тому суд погоджується з доводами позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Щодо доводів представника з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини про те, що право особи на звернення до суду може бути обмежено строками звернення до суду, то суд вказує на те, що такі доводи представника позивача в розрізі дослідження обставин щодо дотримання строків звернення до суду в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є доречними. Проте суд вважає, що самі доводи викладені у вигляді цитат з рішень Європейського суду з прав людини, без врахуванням обставин у справах в яких вони приймалися та їх можливого застосування до правовідносин у цій адміністративній справі, не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на встановлені судом вище процесуальні обставини дотримання позивачем строку звернення до суду.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в тому числі його складова: право на доступ до суду, не є абсолютним та може бути обмеженим як законом (зокрема, встановленням строків звернення до суду), так і фактичними обставинами справи. Право на звернення до суду позивача в цій справі дійсно обмежено законом: 15-денним строком, встановленим частинами 1, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Однак вказані норми закону допускають можливість перебігу строку звернення до суду з дня коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Тобто закон дозволяє, з врахуванням фактичних обставин справи, встановити початок перебігу строку та поважність причин пропуску строку звернення до суду.
В цій справі судом встановлено, що про порушення своїх прав позивач дізнався 10.09.2019, та нема доказів того, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав раніше. Отже, строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин.
За таких обставин суд вважає що застосування правових наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених процесуальним законом у вигляді залишення позову без розгляду, можливе лише за умови дотримання розумного балансу між способом і наслідками такого застосування та цілями, з якими закон пов`язує необхідність їх застосування. Дійсно дотримання строків звернення до суду має метою сприяти належному здійсненню правосуддя, правовій визначеності в спірних правовідносинах, дисциплінувати сторін. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином, що буде порушена сама його сутність.
В даному випадку, за відсутності доказів у справі неповажності пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019, суд дійшов висновку, що застосування процесуального інституту залишення позову без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду буде не пропорційним меті обмеження права доступу до суду та суперечитиме самій суті такого права.
Таким чином, суд постановляє відмовити в задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2019 № 22/1009/1.16, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити фізичній особі-підприємцю Хороб С.Б. такий строк в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019.
Керуючись статями 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. В задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2019 № 22/1009/1.16 про залишення без розгляду позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови, - відмовити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № 19/1009/m.5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019.
Ухвала суду в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Ухвала складена в повному обсязі 29 жовтня 2019 р.
Судове рішення № 85271859, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/1936/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: