Ухвала суду № 85271565, 29.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення позову

29 жовтня 2019 р. Справа №200/12622/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-429-23У на суму 23293,15 грн.

Одночасно із вищевказаним позовом, ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, мотивована тим, що на підставі спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-429-23У, державним виконавцем, за місцем роботи заявника була направлена постанова про звернення стягнення на його доходи. Посилаючись на те, що виконання зазначеної вимоги ГУ ДФС, до ухвалення рішення у справі за його позовом про її скасування, може завдати заявникові значних матеріальних збитків, та відновлення порушеного права заявника потребуватиме значних зусиль, вважає, що існують обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням відкритим на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-429-23У, до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі за позовом про її скасування.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог КАС України, розгляд даної заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд приходить до висновку про можливість її задоволення.

Так, згідно із вимогою Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року № Ф-429-23У, сума боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нарахована ОСОБА_1 в сумі 21273,80 грн., штраф в сумі 666,78 грн., та пеня в сумі - 1353,57 грн., а всього в сумі - 23293,15 грн.

Як вбачається з постанови державного виконавця відділу Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 23.09.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, державним виконавцем при примусовому виконанні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року № Ф-429-23У, сума боргу (недоїмки) на суму 23293,15 грн., ухвалено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які ним отримуються у ВП «Охорона» ДП «Селидіввугілля».

Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 3 ст. 150 КАС України, ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Застосування забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

За приписами ст. 150 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 4 ст. 154 КАС України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 5 ст. 154 КАС України).

Згідно із ч. 6 ст. 154 КАС України, в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам особи (позивача), або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до Рекомендацій № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 N 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Згідно із абз. 3 ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Отже, оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), зупиняє лише нарахування пені, та перебіг строку сплати фінансових санкцій до ухвалення судом рішення, та не зупиняє її дії в решті вимог, у зв`язку із чим існує ризик виконання спірної вимоги до ухвалення судом рішення з приводу її законності та обґрунтованості, при цьому, на позивача можуть бути покладені також витрати та обмеження, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження звернення стягнення на доходи, стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, тощо.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що застосування забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи, що захід забезпечення адміністративного позову, про вжиття якого просить позивач, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища позивача до ухвалення судового рішення, оскільки факт правомірності чи протиправності оскаржуваної вимоги підлягає перевірці під час повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з урахуванням також тієї обставини, що звернення стягнення відбувається із заробітної плати позивача, як засобу його існування, суд вважає можливим задовольнити заяву ОСОБА_1 , та застосувати захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-429-23У.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Зупинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року № Ф-429-23У на загальну суму 23293,15 грн., до ухвалення судового рішення в адміністративній справі № 200/12622/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник цієї ухвали негайно надіслати заявнику та ГУ ДФС України у Донецькій області, а до Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: 85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Центральна, 17), - для негайного виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров