Ухвала суду № 85271356, 30.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 жовтня 2019 р.Справа №160/9517/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в м.Дніпрі в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства "Крамар" про забезпечення адміністративного позову по справі за позовною заявою приватного підприємства "Крамар" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Крамар" (вул. Сормівська, буд.92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50048, код ЄДРПОУ 36724888) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 37988899) в якій просить визнати протиправним та скасувати припис №4-8583-4-3 від 19.08.2019 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 37988899).

Ухвалою суду від 07.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду одноособово суддею Луніною О.С. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

30 жовтня 2019 року ПП "Крамар" подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом:

-зупинення дії припису №4-8583-4-3 від 19.08.2019 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до набрання законної сили рішення по справі №160/9517/19.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що відповідно до ч.9 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V вказано, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Заявник, обгрунтовуючи необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позовної заяви посилається на те, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних доходів громадян (ст. 188-5 КУпАП).

Отже, позивач вказує, що невжиття заходів зупинення дії припису №4-8583-4-3 від 19.08.2019 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновленння порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою ст.151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, виходячи з конкретних доказів, суд повинен встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.

Крім того, суд перевіряє докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог щодо забезпечення позову, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза, невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у реалізації заявником своїх прав та інтересів, чи слід забезпечувати позов саме у такий спосіб, про який просить заявник, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, чи є такий спосіб співмірним обсягу позовних вимог, чи має заявник легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Також, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін. В той же час, рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням акта суб`єкта владних повноважень.

Частиною 7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до матеріалів справи, позивач просить зупинити дію припису №4-8583-4-3 від 19.08.2019 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до закінчення розгляду справи по суті, вважаючи, що невжиття заходів забезпечення позову у майбутньому може бути наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.

Тобто, обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, не мають ознак очевидної небезпеки та підлягають доведенню у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, а тому, підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у заяві відсутні.

Також, суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть грунтувантися на ймовірних припущеннях, можливих неправомірних діях на майбутнє і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Таким чином, на час розгляду судом заяви позивача судом не встановлено, що невжиття зазначених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду, не доведено неможливість захисту прав позивача без вжиття таких заходів та наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача без розгляду справи по суті.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах Кресс проти Франції (Kress v. France),Ф.С.Б. проти Італії (F.C.B. v. Italy), Т. проти Італії (Т. v. Italy) та Кайя проти Австрії (Kaya v. Austria).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, у звязку з чим, заява позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Крамар" про забезпечення адміністративного позову по справі за позовною заявою приватного підприємства "Крамар" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису по справі №160/9517/19 - відмовити повністю.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складений 30 жовтня 2019 року.

Суддя О.С. Луніна