Ухвала суду № 85271305, 30.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 жовтня 2019 року Справа 200/12418/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігор Степанович та перший заступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяна ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігор Степанович та перший заступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяна ОСОБА_3 , в якій позивач просив суд:

- визнати протиправними дії міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_4 та першого заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України - Максимець Тетяни Володимирівни по внесенню змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №553 від 07.11.2018 року наказами №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року.

Означені вимоги вмотивовані тим, що спірними наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України виведено зі складу комісії з реорганізації ДП «Дніпродіпрошахт» в.о. директора вказаного підприємства Шовкуна Г.П ОСОБА_5 та введено до складу комісії та призначено головою Усачова ОСОБА_6 М. У пункті 4 наказу Міненерговугілля від 07.11.2018 №553 «Про реорганізацію Державного підприємства «Дніпродіпрошахт» слова « ОСОБА_7 » замінено словами « ОСОБА_2 ». Отже, накази є протиправними та підлягають до скасування, оскільки з 20.06.2014 року ОСОБА_1 приступив до виконання покладених на нього обов`язків, про що було видано наказ №69-к та проведено державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно роз`яснення Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних союзів від 29.12.65 p. N 30/39: «Призначення працівника виконуючим обов`язки по вакантній посаді не допускається. Це можливо лише за посадою, призначення на яку виконується вищестоящий органом управління. В цьому випадку керівник підприємства, установи, організації зобов`язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття працівника на роботу представити в головний орган управління документи для його призначення на посаду. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити про результати.». Так як у законодавстві України не існує інших визначень роботи «виконуючого обов`язки», то згідно з Постановою Верховної ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року N 1545-XII було встановлено, що: «до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України». Тобто нас сьогодні діє Роз`яснення від 29.12.65 p. N 30/39. Таким чином, позивач міг бути виконуючим обов`язки директора ДП «Дніпродіпрошахт» не пізніш ніж до 19.08.2014 року (два місяці з дати наказу), і починаючи з цієї дати є директором підприємства.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2019 року справу №200/12418/19 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з огляду на приписи ст. ст. 20, 29 КАС України.

29.10.2019 року справа №200/12418/19 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, передана на розгляд судді Пруднику С.В.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року повернуто заявнику без розгляду.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені позивачем.

Відтак, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”.

Окрім цього, за приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Всупереч наведеного, позивачем до копій позову для вручення учасникам справи не додані копії документів.

Також, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон), за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", із 01 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Суд зазначає, що судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви становить 768,40 грн.

Відтак, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявленої ним майнової вимоги, у розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101.

Відповідно до вимог пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

З прохальної частини позов вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_4 та першого заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяни Володимирівни по внесенню змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №553 від 07.11.2018 року наказами №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року та визнати протиправними та скасувати накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року.

Разом з тим, у позові ОСОБА_1 зазначає відповідачем по справі - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, а третіми особами - міністра енергетики та вугільної промисловості України Насалика Ігора Степановича та першого заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяну Володимирівну.

До того ж, позивачем не вказано назву наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року, які слід визнати протиправними та скасувати.

Отже, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід уточнити позовні вимоги.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Відтак, позивачу необхідно надати до суду уточнений позов з його копіями відповідно до кількості учасників справи у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, ст. 49 КАС України визначено статус третіх осіб.

Так, за приписами ч. 1-2 та ч. 4 наведеної статті визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

З поданого до суду позову убачається, що позивач зазначає як третіх осіб - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністра енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігора ОСОБА_8 та першого заступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяну Володимирівну, однак, не заявлено клопотання про залучення останніх із відповідним обґрунтуванням.

Окрім цього, відповідно до частин 1, 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв`язку із чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з`ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти справу № 200/12418/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігор Степанович та перший заступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяна ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування наказів до свого провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову із копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи із проставленням відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом” у редакції ст. 5 КАС та п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України із чітко сформованими та зрозуміло викладеними позовними вимогами;

- обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третіх осіб із зазначенням їх статусу;

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101;

- засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник