Ухвала суду № 85271243, 30.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 жовтня 2019 року Справа 160/10494/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», поданої адвокатом Головко Оленою Миколаївною до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягів інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин, матеріалів до інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», яка подана адвокатом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ДП «Центр Державного земельного кадастру», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ДП «Центр Державного земельного кадастру» щодо застосування сукупного коефіцієнта Км3 при формуванні та видачі ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» від 29.12.2017; від 06.12.2018; від 11.10.2018; від 13.06.2018; від 27.07.2018; від 06.12.2018; «Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік № 2014 від 09.02.2017;«Матеріалів до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта № 2014); «Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» № 2014 від 08.02.2018; «Матеріалів до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта №2014);

- визнати протиправними та скасувати витяги; «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік № 2014 від 09.02.2017;«Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта № 2014); «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» № 2014 від 08.02.2018;«Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта №2014), видані ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ДП «Центр Державного земельного кадастру» ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ДП «Центр Державного земельного кадастру» для обчислення плати за землю в 2017, 2018, 2019 роках з урахуванням дати виникнення права користування земельними ділянками сформувати та видати ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» в установленому порядку, в тому числі через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпра, витяги та інформацію з матеріалами щодо суб`єкта земельних відносин на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішеннями Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» та від 27.04.2016 №5/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська», з наступними сукупними коефіцієнтами Км3 щодо земельних ділянок:

1210100000:04:006:0061-0,714;1210100000:04:006:0033-0,789;1210100000:04:006:0085-0,714; 1210100000:04:002:0049-0,781;1210100000:04:006:0059-0,617;1210100000:04:00б:0058-0,617; 1210100000:04:006:0060-0,617;1210100000:04:002:0097-0,781;1210100000:04:002:0098-0,781; 1210100000:04:006:0087-0,714;1210100000:01:009:0073-0,763;1210100000:04:006:0064-0,714; 1210100000:04:006:0084-0,714;1210100000:04:013:0039-0,789;1210100000:04:002:0107-0,714; 1210100000:04:002:0115-0,713;1210100000:04:006:0110-0,789;1210100000:04:006:0124-0,714; 1210100000:04:006:0123-0,82; 1210100000:04:006:0121-0,82; 1210100000:04:006:0113-0,789; 1210100000:04:006:0111-0,84;1210100000:04:006:0112-0,789; 1210100000:04:006:0120-0,714;1210100000:04:006:0119-0,714;1210100000:04:006:0118-0,664; 1210100000:04:006:0115-0,882; 1210100000:04:006:0117-0,714;1210100000:04:006:0116-0,664; код-72161026-вул. Каштанова, 28-нежитлова будівля-0,749;-72161018-вул. Каштанова, 30-адміністративна будівля - 0,749;-72169046-вул.Столєтова, 21-трансформаторний кіоск-0,789;-72199008-вул. Столетова, 21- нежитлові будівлі-2 955-0, 789;- 72169040-вул. Столетова, 19-цеху зв`язку-0,789;-71269041- вул. Столетова, 15-адміністративний будинок -0,789;-72169013-вул. Столєтова,11-поліклініка-0,789;- 72169043-вул. Столетова, 5-музей, клуб-0,763;- 63177007-вул. Маршала Малиновського, 76-а-берегова насосна станція 0,772.

- в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства встановити контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській, ДП «Центр Державного земельного кадастру» подати до Дніпропетровського окружного адміністратив ного суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 (десяти) днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що протиправне застосування відповідачами значення сукупного Км3 призвело до збільшення нормативно грошової оцінки та, відповідно, незаконного росту в 2017-2019 роках плати за землю для позивача на 148 мл. грн.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За змістом п. 5 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

До того ж, ч. 4 ст. 161 КАС України встановлює, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 94 КАС України).

За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України. Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною шостою статті 59 КАС України обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003”, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки “Для копій”.

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка “Копія”.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення “Згідно з оригіналом” чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Однак, всупереч приписам ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до позову не надано всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги із відміткою “Копія” та “Згідно з оригіналом”.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, до матеріалів позовної заяви та копії позовної заяви позивачем не додані копії документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Однак, в означеній позовній заяві, яка подана до суду, відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подачі позовної заяви 25.10.2019 року) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 рік становив 1921 грн.

Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року становив 1921 грн., судовий збір за подання до адміністративного суду позову з однією вимогою немайнового характеру становив (1 х 1921 грн.) 1921 грн.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позову, позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру.

Враховуючи те, що у разі об`єднання двох і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, а також те, що позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру, судовий збір за подання до адміністративного суду цього позову повинен справлятися у розмірі 9605 грн. (1921 х 5).

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору у розмірі 9605 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, у прохальній частині позову позивач просить визнати протиправними та скасувати витяги; «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік № 2014 від 09.02.2017;«Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта № 2014); «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» № 2014 від 08.02.2018;«Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта №2014), видані ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ДП «Центр Державного земельного кадастру» ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Разом з тим, у вимогах не зазначає які саме слід скасувати та визнати протиправними витяги, яку слід скасувати та визнати протиправною «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік № 2014 від 09.02.2017;«Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта № 2014); «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» № 2014 від 08.02.2018;«Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта №2014).

Крім цього, відповідно до вимог пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Як видно із матеріалів справи, у позовній заяві позивачем ставиться питання щодо стягнення з Міністерства оборони України різниці виплати одноразової грошової допомоги при призначенні ІІ групи інвалідності, та одноразової грошової допомоги у виплаті ІІ групи інвалідності, а саме у розмірі 340800 грн., однак у прохальній частині не ставиться питання щодо цієї вимоги.

Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід уточнити позовні вимоги.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Відтак, позивачу необхідно надати до суду уточнений позов з його копіями відповідно до кількості учасників справи у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, за результатами ознайомлення з даною позовною заявою судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми зазначеної статті передбачають, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни «дізналася» та «повинна була дізнатися», що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, як слідує з позовної заяви, ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» зазначає, що для здійснення плати за землю в 2017-2018 роках останнім було отримано сформовані підрозділами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області витяги з вищезазначеної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Також, у 2017 -2018 роках позивачем було отримано від ДП «Центр Державного земельного кадастру» «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік № 2014 від 09.02.2017», «Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2017 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта № 2014); «Інформацію щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»» № 2014 від 08.02.2018, «Матеріали до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин на 2018 рік ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (справа суб`єкта №2014).

Разом з тим, у позові ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» зазначає, що про порушення своїх і прав та інтересів після отримання 31.05.2019 та 05.08.2019 від інституту аналізу нормативної грошової оцінки (акти прийому-передачі наданих послуг №101 від 31.05.2019 до договору №573-07-Р-1-2019/19/2048 від 24.04.2019 та № 160 від 05.08.2019 до договору №573-07-Р-4-2019/19/2936 від 05.07.2019), то шестимісячний строк для звернення до суду останнім не пропущено.

Таким чином позивачу необхідно надати до суду вмотивовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.

Слід зазначити, що в ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В свою чергу суд звертає увагу позивача на обов`язок визначений приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме:

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Суд зауважує, що згідно приписам п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до положень ч. 3 ст.55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, керівник юридичної особи має право на звернення до суду від її імені лише на підставі документів, що безпосередньо підтверджують його повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Суд звертає увагу позивача на те, що у Верховному Суді наявна спірна правова позиція щодо того, чи є копія ордеру належним документом, що підтверджує повноваження на представлення особи в суді.

Так, Верховний Суд ухвалою від 18.07.2019 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №320/5420/18, у зв`язку із наявністю висновку Верховного Суду про те, що повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені саме оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю.

На момент постановлення цієї ухвали справу №320/5420/18 Великою Палатою Верховного Суду не розглянуто.

Натомість оригінал ордера є безумовною підставою вважати повноваження адвоката підтвердженими у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як видно з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позовна заява підписана представником позивача – адвокатом Головко Оленою Миколаївною. Однак на підтвердження її повноважень на підписання позовної заяви не додано жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює представництво інтересів на підставі довіреності або договору про надання правової допомоги ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Отже, у цій винятковій ситуації, з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне запропонувати повивачу надати суду документ, що підтверджує повноваження ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на здійснення представництва у встановленому законом порядку, а саме оригінал ордера, довіреність або договір про надання правової допомоги ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в ухвалі Верховного Суду від 09.01.2018 по справі №К/9901/216/18 (№804/487/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», поданої адвокатом Головко Оленою Миколаївною до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягів інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин, матеріалів до інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову із копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи із відміткою “Копія” та “Згідно з оригіналом” у редакції ст. 5 КАС та п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України із чітко сформованими та зрозуміло викладеними позовними вимогами, зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску;

- оригіналу документа про сплату судового збору про сплату судового збору у розмірі 9605 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101;

- документ, що підтверджує повноваження ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на здійснення представництва у встановленому законом порядку, а саме оригінал ордера, довіреність або договір про надання правової допомоги ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник