Рішення № 85271222, 10.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Справа № 160/7605/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) в м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відпвідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу його роботи один місяць служби за три під час проходження військової служби в особливий період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року під час призначення пенсії відповідно до заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов"язокове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії з 09.07.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 р. провадження по справі 160/7605/19 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач листом від 17.07.2019 року за вих. № 176/03.22-19 відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії, вказавши, що пільговий стаж позивача за ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 19 років 5 місяців 2 дні (менше 25 років), що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач вважає зазначені дії відповідача незаконними. Зауважує, що має достатній пільговий стаж за ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме: не враховано до пільгового стажу роботи період мобілізації (участь в антитерористичній операції) в потрійному розмірі. Позивач зауважує, що періоди його участі в антитерористичній операції 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року були зараховані згідно ст.114 Закону України до стажу роботи тільки в одинарному розмірі.

18.09.2019р. (вх.№47313/19) повноважним представником відповідача, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано відзив на позовну заяву від 10.09.2019 р. №1826/08-06/13, зі змісту якого вбачається наступне.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 та наданої ПАТ «ДТ Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське» пільгової довідки № 808 від 28.11.2018 р., позивач: з 01.09.1987 по 25.06.1990 рр. навчався за спеціальністю верстатник широкого профілю, оператор верстатів з програмним управлінням в Павлоградському середньому профтехучилищі № 3; з 16.11.1990 – 20.11.1992 рр. перебував на строковій військовій службі та працював у ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське»; з 02.06.1997 по 08.06.1997 рр. (шахта «Західно-Донбаська) – учень підземного гірника з повним робочим днем в шахті; з 09.06.1997 по 17.07.1997 рр. навчався на курсах «Гірника підземного» з відривом від виробництва; з 19.07.1997 по 05.10.1998 рр. – гірник підземний; з 06.10.1998 по 08.11.1998 рр. – учень підземного гірника очисного вибою (практика); з 17.12.1998 по 22.03.1999 рр. – гірник підземний; з 29.11.1999 по 18.05.2005 рр. – гірник підземний та гірник підземний з ремонту гірних виробітків; з 05.02.2007 по 13.01.2008 рр. навчався на курсах «Прохідника» з відривом від виробництва; з 14.01.2008 по 18.02.2008 рр. – учень прохідника (практика); з 21.02.2008 по 21.02.2008 рр. – гірник підземний з ремонту гірних виробітків; з 22.02.2008 по 02.11.2010 рр. – підземний прохідник; з 03.11.2010 по 09.12.2010 рр. – навчався на курсах «Машиніст гірничо-виймальних машин» з відривом від виробництва; з 10.12.2010 по 14.02.2011 рр. – підземний учень гірничо-виймальних машин (практика); з 17.02.2011 по теперішній час – підземний прохідник з повним робочим днем в шахті.

Згідно військового квитка та довідок, виданих МОУ Військова частина А0536 м. Сєвєродонецьк № 4086 від 05.10.2018 р., № 4085 від 05.11.2018 р., №3/2313 від 04.07.2019 р. та посвідчення НОМЕР_3 № НОМЕР_4 позивач є учасником бойових дій згідно з п.19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до вищезазначених довідок та контрактів про проходження військової служби ОСОБА_1 брав безпосередньо участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України і районі проведення антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 30.04.2018 року. Безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення у період з 30.04.2018 по 20.10.2018, з 02.04.2019 по теперішній час.

Відповідач зазначає, що загальний стаж роботи позивача станом на 08.07.2019 р. складає 30 років 2 місяці 1 день, в тому числі пільговий стаж відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» – 19 років 5 місяців 2 дні, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

26 вересня 2019 року до суду надійшла заява про уточнення формулювання позовних вимог, а саме позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи один місяць служби за три під час проходження військової служби в особливий період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року з урахуванням роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року під час призначення пенсії відповідно до заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року з урахуванням роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії з 09.07.2019 року.

У відзиві на уточнений адміністративний позов вх. 57352 від 10.10.19 р. відповідач підтримує позицію, яка викладена в відзиві на позов від 18.09.2019 року та додатково надає розрахунок пільгового стажу, який складає 19 років 5 місяців 2 дні, в тому числі:

військова служба (АТО) – 2 р. 7 міс. 23 дн.; ст.14-25 шахт – 7 р. 8 міс. 23 дн.; ст.14-20 шахт – 8 р. 9 міс. 22 дн.; навчання за спеціальністю – 2 міс. 20 дн.

Згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 року №8 "Про порядок врахування страхового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, зайняті на підземних роботах в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотах, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальнимком гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці. Період роботи позивача за Списком №1 на провідних професіях відповідно до розрахунку стажу роботи, складає - 8 років 9 місяців 22 дня, що є меншим ніж 10 років. Отже, застосувати кратність до вищезазначеного періоду не має законних підстав. Період військової служби (АТО) 2 роки 7 місяців 27 днів зараховано до стажу роботи за Списком №1, підземні умови не провідні професії, оскільки заявник не виконував роботи в особливо шкідливих умовах.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

9 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про відмову в призначенні пенсії» від 17.07.2017 року №176/03-22-19 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. В обґрунтування вказаної відмови у призначенні пенсії відповідачем зазначено, що згідно військового квитка та довідок, виданих МОУ Військова частина А0536 м. Сєвєродонецьк № 4086 від 05.10.2018 р., № 4085 від 05.11.2018 р., позивач є учасником бойових дій згідно з п.19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Брав безпосередньо участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України і районі проведення антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по теперішній час.

Вищезазначений період зарахований позивачеві до стажу роботи згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пільговий стаж відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 19 років 5 місяців 2 дні, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Наведені положення кореспондуються з викладеними у частині третій статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Згідно з положеннями Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що діяв до 16 січня 2003 року, та Списку №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, що діяв до 24 червня 2016 року та Список №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 посади «гірник підземний» та «підземний прохідник» віднесені до посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином, професії та посади позивача, за якими він працював, віднесені до Списку №1.

Крім цього, вказаними Списками №1 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, відповідно до положень частини першої статті 1 якого захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

У розумінні приписів частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою вказаної статті передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок №413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підстави надання особі статусу учасника бойових дій, зокрема, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:

для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;

для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;

для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені абзацами другим - четвертим цього пункту, або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або інваліда війни, у разі підтвердження суб`єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;

для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;

для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;

для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;

для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.11.1991 року №1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

За правилами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три (пункт 2.3 розділу 2).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Наведена правова позиція узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах: від 05.06.2018 року у справі №348/347/17 (адміністративне провадження №К/9901/38547/18) та від 30.07.2019 року у справі 346/1454/17 (адміністративне провадження № К/9901/29626/18).

За положеннями частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до записів у військовому квитку позивача серії НОМЕР_5 №0463325 та Розпорядження № 2426к від 30.11.2016 року, 12.11.2016 року ОСОБА_1 підписав контракт щодо проходження військової служби у Збройних силах України на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (чинність контракту припинено у зв`язку з підписанням нового контракту на термін 6 місяців № 305-рс від 21.11.2018 р., чинність останнього припинено у зв`язку з підписанням нового контракту на термін 6 місяців № 305-рс від 21.05.2019 р.) та, відповідно, був звільнений від робіт «прохідника» з 12.11.2016 року на час проходження військової служби за контрактом.

Згідно з довідкою №4086 від 05.10.2018 р., виданої військовим командиром частини А0536, вбачається, що позивач у період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 30.04.2018 року брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

З матеріалів справи, а саме: довідки №4085 від 05.11.2018 р., виданої військовим командиром частини А0536, вбачається, що позивач у період з 30.04.2018 р. по 20.10.2018 р. безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Також, відповідно до довідки командира військової частини А0536 від 04.07.2019р. № 3/2313, позивач з 02.04. 2019 р. і по теперішній час (по 09.07.2019 р.) бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Так, статус позивача як учасника бойових дій підтверджується копією посвідчення «Учасник бойових дій», яке видано Управлінням персоналу штабу військової частини А1314, серія НОМЕР_6 від 17.04.2018 року.

Таким чином, в порушення вищенаведених норм відповідачем було зараховано період проходження військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року до пільгового стажу без урахування кратності - один місяць за три.

Згідно позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи один місяць служби за три під час проходження військової служби в особливий період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року з урахуванням роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року.

Разом з тим, бездіяльністю або діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень та/або пасивна поведінка щодо вчинення будь-яких дій.

В даному випадку, права позивача порушуються не сукупністю вчинків або не здійснення дій відповідача, а рішенням від 17.07.2019 року №176/03.22-19, який оформлено у формі листа про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого суд вважає необхідним залишити вимогу про визнання протиправною бездіяльністю відповідача без задоволення.

При цьому, враховуючи викладене, а також належність та ефективність способу захисту порушеного права і необхідність його повного захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати таке рішення відповідача.

З аналізу чинного законодавству та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку також про задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року під час призначення пенсії відповідно до заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року.

Щодо зазначення "з урахуванням роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року", суд зазначає, що таке посилання в заяві позивача про призначення пенсії та рішенні відповідача відсутнє, а отже не було предметом розгляду відповідачем, то задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення і обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення (перерахунку) пенсії та визначення наявності підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.07.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», отже, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішенням від 17.07.2019 року №176/03.22-19, яке оформлено у формі листа про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 31.03.2017 року по 10.07.2017 року, з 20.07.2017 року по 26.10.2017 року, з 16.03.2018 року по 24.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 09.07.2019 року під час призначення пенсії відповідно до заяви про призначення пенсії від 09.07.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2019 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду та прийняти рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко