Рішення № 85271203, 18.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року Справа № 160/6847/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра, в якому (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 12.08.2019) просить суд:

- визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра за вимагання не передбачених Законом України «Про судовий збір» відомостей для повернення судового збору;

- зобов`язати Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра повернути судовий збір у розмірі 704,80 грн. громадянці ОСОБА_1 поштовим переказом за місцем реєстрації заявника;

- стягнути з Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра моральну шкоду у розмірі 200,00 грн. на користь позивача ОСОБА_1 ..

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати халатні дії судді Заводського суду м. Кам`янське Ізотова Віктора Максимовича щодо порушення ним норм процесуального права при веденні справи за №208/4499/17 протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 804/4820/18, вказана ухвала набрала законної сили 03.07.2019.

18.03.2019 позивач звернулася до Управління державної казначейської служби України у Чечелівському районі м. Дніпра та зареєструвала заяву про повернення судового збору у розмірі 704,80 грн. на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 через відділ поштового зв`язку № 25, м. Кам`янське. До заяви у відповідності до вимог, визначених Законом України «Про судовий збір» були додані: квитанція про сплату судового збору та ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019. Однак, Управлінням державної казначейської служби у Чечелівському районі м.Дніпра (далі - УДКСУ у Чечелівському районі) документи були повернуті з відмовою повернути судовий збір в готівковій формі.

На вказану заяву позивачу Управлінням державної казначейської служби України у Чечелівському районі м. Дніпра листом від 20.03.2019 № 02-14/360 надано відмову в поверненні коштів. Позивач вважає, що відповідач протиправно, всупереч вимогам Закону України «Про судовий збір» вимагає він неї номер контактного телефону та реквізити рахунку підприємства поштового зв`язку № 25 на ім`я Казначейства,

Позивач вказала, що вимоги п.3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 суперечать вимогам Закону України «Про судовий збір», який має вищу юридичну силу та яким не передбачене надання додаткової інформації при поданні заяви про повернення судового збору щодо наявності відповідного рахунку у відділі поштового зв`язку на ім`я Казначейства. Позивач не має доступу до інформації стосовно розрахункового рахунку у ВПЗ №25, відкритого на ім`я Казначейства. Позивач не зобов`язана надавати свій особистий номер телефону та взагалі не зобов`язана його мати.

Протиправними діями відповідача позивачу нанесена моральна шкода, яку вона оцінює у 200 грн., що полягає у значних витратах часу та зусиль для відстоювання своєї правової позиції, обумовило часті поїздки до м. Дніпра, а також підірвало у позивача авторитет до органів державної влади.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі № 160/6847/19 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

10 вересня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та вказав, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» визначені підстави для повернення судового збору та частиною 5 цієї статті зазначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 375 «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України» Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, та є головним органом у системі центральних органів влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Таким чином, порядок повернення судового збору встановлює Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України встановило Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів наказом від 03.09.2013 р. № 787 (далі – Порядок №787) та зареєструвало його в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 р. за № 1650/24182., тобто вказаний порядок у визначений законодавством спосіб пройшов державну реєстрацію.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, в даному випадку з рахунку НОМЕР_1 , який відкрито в УДКСУ для зарахування судового збору.

Повернення таких коштів здійснюється шляхом оформлення розрахункових документів. Розрахунковим документом відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача. У даному випадку рахунком платника є рахунок для зарахування коштів судового збору 34316206084014, відкритий в УДКСУ. Рахунок отримувача - це рахунок фізичної або юридичної особи, яка звертається за поверненням судового збору, тобто позивача.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку № 787, повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів, відкриті в банках, вказані в заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватися шляхом повернення у готівковій формі з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у заяві платника.

Позивач обрала для себе варіант отримання коштів через підприємство поштового зв`язку, проте не зазначила у заяві реквізити рахунку відділення поштового зв`язку, на який слід перерахувати кошти. Таким чином, будь-яка можливість виконати в установленому порядку перерахування коштів за заявою позивача в УДКСУ відсутня. УДКСУ, як будь-який інший територіальний орган казначейства, не володіє та не зобов`язано володіти інформацією про рахунки отримувачів коштів, оскільки вони можуть бути відкриті в будь-яких банках, один і той же заявник може мати відкриті рахунки в декількох банківських установах. І саме тому заявник у заяві на повернення коштів самостійно зобов`язаний визначити рахунок, на який він бажає отримати кошти. УДКСУ не може самостійно прийняти рішення, на який рахунок необхідно перерахувати кошти, це визначає заявник у своїй заяві, що передбачено абз. 2 пункту 3 та абз. 8 пункту 5 Порядку №787.

Таким чином, саме позивач помилково тлумачить норми пункту 3 Порядку №787. Рахунки отримувача коштів - це реквізити банківських рахунків заявників, а не рахунки Казначейства, відкриті у поштових відділеннях, як стверджує позивач. Механізм здійснення процедури повернення коштів на відділення поштового зв`язку чітко передбачений Порядком у відповідності до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір», технічна можливість саме такого перерахування коштів також наявна, для безпосереднього перерахування коштів позивачу відсутні лише реквізити банківського рахунку, на який слід ці кошти перерахувати.

Абзац 8 пункту 5 Порядку №787 містить вимоги до обов`язкової інформації, яка повинна бути зазначена в заяві на повернення коштів. Зокрема, заявник (фізична особа) повинен зазначити: причини повернення коштів з бюджету, прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій. Конкретизацію зазначення рахунків поштового зв`язку у заяві платника, у разі бажання заявника отримати кошти готівкою, визначено абзацем 2 пункту 3 Порядку №787.

Ураховуючи наведене вище та через відсутність у поданій позивачем заяві реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, УДКСУ відповідно до підпункту 5 пункту 11 (підстави для повернення заяви) Порядку №787 повернуло заявниці наданий пакет документів без виконання на доопрацювання.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, то позивач не пояснила в позовній заяві, чим саме їй спричинено моральну шкоду у розмірі 200 грн., в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, з яких б можливо було встановити моральну шкоду.

16 вересня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що Казначейством не надано доказів проведення правової експертизи Порядку №787.

Повернення судового збору в готівковій формі на розрахунковий рахунок поштового відділення не передбачено чинними нормативно - правовими актами, відповідачем у відзиві не вказаний будь - який нормативний документ, який зобов`язує поштове відділення повертати судовий збір фізичним особам в готівковій формі зі свого безготівкового розрахункового рахунку. До того ж, навіть за наявності в громадянина будь - якого телефону, ніхто не має права вимагати його номер без згоди власника, тому що це порушення статті 24 Конституції України.

Сума судового збору (704,80 грн.), який підлягає поверненню, це 50% пенсії позивача. За 6 місяців із дня відмови повернути судовий збір в готівковій формі, інфляція в Україні та девальвація гривні згідно із інформацією, опублікованою Міністерством фінансів України, сягнули більше ніж на 100%, до того ж позивач витрачає значний час та сили на поїздки до суду.

19 вересня 2019 року відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив та вказано, що Міністерство фінансів України встановило Порядок №787 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182. Тобто, Порядок №787 пройшов державну реєстрацію у визначеному законодавством України порядку. Управління Казначейства є органом виконавчої влади, яке здійснює повноваження відповідно до встановлених нормативних вимог, в даному випадку - відповідно до вимог Порядку №787, а оскарження його положень знаходиться поза межами повноважень управління Казначейства.

Стосовно необхідності зазначити у заяві про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства такі дані, як номер контактного телефону, то вимоги до змісту заяви викладені у абзаці 8 пункту 5 Загальних положень Порядку №787.

Позивачем не доведено обставин та підстав, що зумовлюють наявність моральної шкоди, спричиненої саме діями управління Казначейства, оскільки у наданих позивачем доказах у вигляді копій виписок із амбулаторної карти пацієнта, копій кардіологічних досліджень та копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого цілком відсутній причинно - наслідковий зв`язок між перенесеними захворюваннями у період 2018 - 2019 рр. та діями управління Казначейства.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати халатні дії судді Заводського суду м. Кам`янське Ізотова Віктора Максимовича щодо порушення ним норм процесуального права при веденні справи за №208/4499/17 протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 804/4820/18, вказана ухвала набрала законної сили 03.07.2019.

Також, судом встановлено, що 18 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася з заявою на ім`я начальника УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, в якій просила повернути судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. через поштове відділення № 25, м. Кам`янське (пр.Гімназичний, 7, м.Кам`янське) за вказаним місцем реєстрації позивача (51925, АДРЕСА_1 Вокзальна 16-1, м.Кам`янське, ІПН. НОМЕР_2 ). До своєї заяви позивачем було додано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі № 804/4820/18 та копію квитанції про сплату судового збору від 26.06.2018 № ПН1295803 на суму 704, 80 грн..

На вказану заяву Управління державної казначейської служби України у Чечелівському районі м. Дніпра листом від 20.03.2019 №02-14/360 повідомило ОСОБА_1 , що у поданій заяві платником обрано один із передбачених Порядком №787 спосіб перерахування коштів з бюджету - у готівковій формі через підприємство поштового зв`язку. Проте, для здійснення перерахування платежу у готівковій формі, в заяві про повернення коштів з бюджету не зазначено обов`язкової інформації - реквізитів рахунку підприємства поштового зв`язку. Також, відповідно до вимог Порядку №787 в заяві про повернення коштів з бюджету має бути зазначено номер контактного телефону.

Враховуючи вищевказане, УДКСУ на підставі підпункту 5 пункту 11 Порядку №787 повернуло пакет документів без виконання для доопрацювання.

Надаючи оцінку сріним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною 1 цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Отже, наведеною нормою Закону прямо регламентовано, що повернення коштів здійснюється у встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики порядку. Тому, суд відхиляє доводи позивача про те, що вона звернулася до відповідача з заявою в порядку Закону України «Про судовий збір», який має вищу юридичну силу, ніж Порядок №787, та позивач не має обов`язку дотримуватися вимог означеного Порядку, оскільки вважає, що його положення суперечать приведеному Закону.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182, отже твердження позивача про те, що відповідач у своїй діяльності не повинен керуватись вимогами такого порядку, оскільки останній суперечить положенням Закону України «Про судовий збір» суд вважає необгрунтованими.

Щодо доводів сторін про правову експертизу Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, то суд зазначає, що правомірність даного Порядку не є предметом розгляду у цій адміністративній справі, а тому процедура його прийняття та реєстрації не підлягає оцінці судом під час розгляду даної справи.

Відповідно до п. 2 р. І Порядку № 787, останній визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Пунктом 3 розділу І Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватися шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Пунктом 5 розділу І Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Отже, пунктом 5 розділу І Порядку № 787 встановлені вимоги до заяви про повернення коштів з бюджету, яка подається до органу Казначейства, така заява дійсно повинна містити номер контактного телефону заявника, однак вказаним пунктом не передбачено необхідності заявнику, який подає заяву про повернення коштів у готівковій формі зазначати реквізити рахунку відділення поштового зв`язку, через яке він бажає отримати кошти.

Такий обов`язок із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів передбачений лише у випадку, коли особа обрала спосіб перерахування коштів з бюджету у безготівковій формі.

Щодо обов`язковості зазначення номеру контактного телефону в заяві про повернення коштів, то суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства України не визначено обов`язку особи мати телефон, або інші засоби зв`язку, окрім зареєстрованого місця проживання (місця реєстрації) особи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, дійсно пунктом 5 розділу І Порядку № 787 передбачений для зазначення в заяві на повернення коштів номер контактного телефону, однак його зазначення можливе лише у випадку його наявності.

У своїй заяві від 18 березня 2019 року (вх. від 18.03.2019 № 1052/09) позивач вказала: причини повернення коштів з бюджету, своє прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), місце проживання фізичної особи, суму платежу, що підлягає поверненню та спосіб перерахування коштів -у готівковій формі через поштове відділення.

У відповідності до п. 11 р. І Порядку № 787, заява та подання або ухвала суду повертаються відповідними органами Казначейства надавачам без виконання у таких випадках:

1) перевищення встановлених законодавством строків подання заяви та подання до органу Казначейства;

2) невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або ухвалі суду, або даним органу Казначейства про зарахування коштів до бюджету;

3) подання заяви та подання або ухвали суду не за призначенням;

4) подання заяви та подання або ухвали суду неуповноваженою особою;

5) порушення встановлених вимог щодо їх оформлення.

Отже, з наведеного видно, що підстави для повернення заяви ОСОБА_1 про повернення коштів у відповідача були відсутні.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що вимога відповідача про надання ОСОБА_1 відомостей про розрахунковий рахунок відділення поштового зв`язку для отримання повернення судового збору у готівковій формі є протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра повернути судовий збір у розмірі 704,80 коп. громадянці ОСОБА_1 поштовим переказом за місцем реєстрації заявника, суд виходить з такого.

Розділом III Порядку №787 визначений порядок операцій з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Так, відповідно до п.п.3 п. 1 р. ІІІ Порядку №787 повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб, через підприємства поштового зв`язку за реєстрами одержувачів коштів, підготовленими органами, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 р. ІІІ Порядку №787 кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень органів Казначейства перераховуються на рахунки банків або підприємств поштового зв`язку, відкриті в банках.

Згідно з п. 3 р. ІІІ Порядку №787 на підставі відповідних документів, зазначених у пункті 5 розділу I цього Порядку, органи Казначейства виписують чеки на отримання готівки особами, указаними в зазначених документах.

У разі наявності реєстру одержувачів коштів органи Казначейства передають один його примірник до відповідного банку або підприємства поштового зв`язку.

На підставі належно оформлених чеків на отримання готівки фізичні особи, на ім`я яких виписано чеки, отримують готівку з рахунків, відкритих на ім`я органів Казначейства в банках відповідно до законодавства. Чеки на отримання готівки пред`являються до оплати в банк протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).

Виплата коштів готівкою фізичним особам за реєстром одержувачів коштів через банки або підприємства поштового зв`язку здійснюється на підставі документа, що засвідчує особу.

Враховуючи приведені положення Порядку № 787, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 коп. поштовим переказом за місцем реєстрації заявника, у зв`язку з чим позовна вимога є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м.Дніпра моральної шкоди у розмірі 200,00 грн. на користь позивача, суд зазначає таке.

Загальний порядок та умови відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 23 вказаного Кодексу передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України, яка передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Задовольняючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача з метою повернення їй судового збору, однак отримала необгрунтовану відмову та була змушена знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав із позовом до Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м.Дніпра, що також спричинило витрачання додаткового часу та коштів позивачем. Разом з тим, суд при визначенні розміру моральної шкоди також враховує вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що завдання позивачу діями відповідача моральної шкоди у розмірі 200,00 грн. знайшли своє підтвердження, доведені належними та допустимими доказами, а тому позовна вимога про стягнення з Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра моральної шкоди у розмірі 200,00 грн. на користь позивача ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра (вул. Тітова, 7, м. Дніпро, 49055, і.к. 3798253) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди задовольнити повністю.

Визнати протиправною вимогу Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра про надання ОСОБА_1 відомостей про розрахунковий рахунок відділення поштового зв`язку для отримання повернення судового збору у готівковій формі.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м. Дніпра повернути судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) поштовим переказом за місцем її реєстрації.

Стягнути з Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м.Дніпра на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 (двісті) грн..

Стягнути з Управління державної казначейської служби у Чечелівському районі м.Дніпра за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 18 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Царікова