Ухвала суду № 85270165, 30.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28535/19

Провадження № 2/127/4027/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_3 Фнодосійович із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 03.03.2017 року та стягнення коштів.

Так, зі змісту оскаржуваного договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 03.03.2017 року вбачається, що фермерське господарство «ТРИ В+» в особі ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту господарства, надалі іменується як «продавець», з одного боку, та фізична особа ОСОБА_2 , надалі іменується як «покупець», з іншого боку, уклали цей договір купівлі-продажу корпоративних прав фермерського господарства «ТРИ В+» про таке.

Відповідно до вищезазначеного договору продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати покупцеві цілісний майновий комплекс фермерського господарства «ТРИ В+», а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названий цілісний майновий комплекс відповідно до статті 22 Закону України «Про фермерські господарства» (п.1.1 договору).

Відповідно до заяви громадянин України ОСОБА_1 , діючи вільно та повністю розуміючи наслідки свої дій, припиняє своє членство та складає з себе усі права та обов`язки засновника та керівника фермерського господарства «ТРИ В+», та передав їх у повному обсязі громадянці України ОСОБА_2 (п.п.1.3.1. п.1.3 договору).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 ГК України).

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК України.

Таким чином, під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в межах корпоративних відносин.

Отже, з огляду на наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що даний спір між сторонами виник саме з корпоративних правовідносин, зокрема, з договору купівлі-продажу корпоративних прав фермерського господарства «ТРИ В+», а тому даний спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, так як останній підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та стягнення коштів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: