Ухвала суду № 85266852, 28.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 жовтня 2019 року м. Київ № 826/9302/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Шаманської Анни Станіславівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурлак Олександра Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, рішення та відновлення запису,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Комісія), Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Шаманської Анни Станіславівни (далі - Шаманська А.С.) про:

- визнання незаконним та скасування висновку Комісії від 14.06.2016, складеного за наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» (далі - ТОВ «ВНП «Світло») в особі ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6), зареєстрованої за №17260-0-33-16 від 10.06.2016;

- визнання незаконним та скасування наказу Мін`юсту від 15.06.2016 №1683/5, прийнятого на підставі висновку Комісії від 14.06.2016, складеного за наслідками розгляду скарги ТОВ «ВНП «Світло» в особі ОСОБА_6, зареєстрованої за №17260-0-33-16 від 10.06.2016;

- скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Шаманської А.С. від 15.06.2016, індексний номер №30070581;

- відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про право власності 14684000 від 26.05.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016 у справі відкрито провадження і призначено її до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2016 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «ВНП «Світло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича» (далі - ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича»), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).

У зв`язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала дана адміністративна справа, на підставі розпорядження керівника апарата суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи №826/9302/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2017 справу прийнято до провадження іншим складом суду та призначено до розгляду.

В подальшому, на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідно до розпорядження керівника апарата суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи №826/9302/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 справу прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання.

Внаслідок перебування на лікарняному судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №826/9302/16, на підставі розпорядження керівника апарата суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак Олександру Володимирівну (далі - Бурлак О.В.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Мін`юсту, представник ТОВ «НВП «Світло» та представник ОСОБА_2 заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. звернулась до суду із заявою (т. 4 а.с. 88), в якій просила розглядати справу за її відсутності.

Листом від 01.11.2018 №18479/3-18 (т. 4 а.с. 86) Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у місті Києва повідомило, що трудові відносини з ОСОБА_3 припинені, з огляду на що вручити повістку не є можливим.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані порушенням Комісією Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, оскільки позивач, ОСОБА_4 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. не були повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, копії скарги і додані до неї документи за день до розгляду скарги позивачу та вказаним особам надані не були.

Також позивач посилається на те, що скарга подана ТОВ «НВП «Світло» в особі ОСОБА_6, який зазначив себе директором цього товариства станом на 10.06.2016, проте рішенням загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 01.02.2016 ОСОБА_6 звільнено з посади директора товариства з 31.01.2016 та з 01.02.2016 призначено директором ТОВ «НВП «Світло» ОСОБА_7 .

Крім того, згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.06.2016 директором ТОВ «НВП «Світло» значиться ОСОБА_7 , а не ОСОБА_6 . При цьому, до скарги навіть не додано документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_6 діяти як директор від імені ТОВ «НВП «Світло».

Отже, позивач стверджує про те, що оскільки скарга від імені ТОВ «НВП «Світло» подана особою, яка не мала на це повноважень - ще 31.01.2016 ОСОБА_6 звільнений з посади директора товариства, тому на підставі пункту 7 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарга не підлягала задоволенню.

Позивач вказує і на ту обставину, що на дату розгляду скарги, складення Комісією висновку від 14.06.2016 та прийняття наказу Мін`юстом від 15.06.2016 №1683/5, у Господарському суді міста Києва за участю ТОВ «НВП «Світло», ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича», ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглядалася справа №910/8113/16, предмет спору якої пов`язаний з підставою набуття права власності на нерухоме майно, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Спростовуючи доводи скарги, позивач зазначає, що скаржник вважає незаконними рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 29.04.2016 №29/04/16 згідно з якими ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» набуло нерухоме майно у порядку виділу за розподільчим балансом.

Підстави скарги зведені до відсутності кворуму загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло», оцінку яким, на переконання позивача, може надати виключно суд, а не Комісія чи Мін`юст, до повноважень яких не віднесено розгляд питань щодо чинності та правомочності зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Скасування реєстраційних дій щодо вступу до складу учасників ОСОБА_8 , на які йде посилання у скарзі, вчинені 30.05.2016, що не позбавляє особу права участі у товаристві та належних їй корпоративних прав з урахуванням роз`яснень, викладених у пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» та у пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин», суть яких полягає в тому, що особа є учасником товариства з моменту свого вступу до товариства, а не з моменту проведення реєстраційних дій.

Вказує позивач і на те, що станом на 26.05.2016 (дата реєстрації права власності), 10.06.2016 (дата фактичного отримання скарги Мін`юстом), 14.06.2016 (дата розгляду скарги і складення висновку Комісії), 15.06.2016 (прийняття наказу Мін`юстом) рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 29.04.2016 №29/04/16 були чинними, недійсними у судовому порядку визнані не були, а тому були підставою для виникнення тих юридичних наслідків, які ними передбачені, в тому числі передання ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» для забезпечення його господарської діяльності майнових активів, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 2455,7 кв.м., що розташовані у будівлі за адресою: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86 в літ . Б , що належать на праві власності ТОВ «НВП «Світло» на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 №30/444, балансовою вартістю 3963906,50 грн.

Отже, позивач впевнений, що судовий спір щодо зазначеного об`єкта нерухомості виключає наявність у Комісії повноважень розглядати скаргу та свідчить про привласнення відповідачами функцій суду під час розгляду скарги та, як наслідок, прийняття висновку від 14.06.2016, наказу від 15.06.2016 №1683/5 та рішення про скасування права власності від 15.06.2016 індексний номер 30070581.

Враховуючи викладене, позивач просить скасувати висновок Комісії від 14.06.2016, наказ Мін`юсту від 15.06.2016 №1683/5 та рішення про скасування права власності від 15.06.2016 індексний номер 30070581 як незаконні з поновленням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича».

У відзиві на позовну заяву представник Мін`юсту стверджує про необґрунтованість посилання позивача, що Комісією не повідомлено позивача про засідання належним чином, оскільки згідно з витягом з протоколу від 14.06.2016 №31 засідання Комісії, присутніми при розгляді скарги ТОВ «НВП «Світло» від 09.06.2016 були позивач, його представник ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . При цьому, копія скарги ТОВ «НВП «Світло» від 09.06.2016 з додатками надана позивачу особисто.

Представник Мін`юсту зазначає про те, що на виконання наказу Мін`юсту від 30.05.2016 №1534/5 «Про скасування реєстраційних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відповідачем своєю реєстраційною дією від 30.05.2016 №10739990024005426 скасовано реєстраційну дію від 22.03.2016 №10731070019005426, якою змінено керівника в особі ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

Водночас, представник Мін`юсту посилається на те, що в ЄДР вказана інформація змінилася тільки після скасування реєстраційних дій скасованих наказом Мін`юсту від 15.06.2016 №1682/5 в зв`язку з тим, що в ЄДР є технічно неможливим автоматичне поновлення реєстраційних дій, якщо вчинені наступні реєстраційні дії, хоча фактично реєстраційні дії щодо зміни керівника з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . скасовано 30.05.2016, на виконання наказу Мін`юсту від 30.05.2016 №1534/5.

Отже, на переконання представника Мін`юсту, на момент подання скарги від імені ТОВ «НВП «Світло» від 09.06.2016, ОСОБА_6 мав такі повноваження, оскільки був керівником ТОВ «НВП «Світло», з огляду на що представник вважає твердження щодо відсутності повноважень щодо звернення до Мін`юсту необґрунтованими.

Також представник Мін`юсту вказує, що предметом розгляду скарги ТОВ «НВП «Світло» є скасування реєстраційної дії №29775666, а предметом позову справи №910/8113/16 є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло», оформлених протоколом від 01.02.2016 №01/02/16 та рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 29.04.2016, оформлених протоколом №29/04/16, тобто підстав для відмови у задоволені скарги, передбачених в пункті 4 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у Комісії не було, оскільки необхідна наявність всіх ознак, а саме: ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави, а нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає розгляду скарги. На думку представника Мін`юсту відсутні всі три ознаки в наведеному судовому провадженні та скарзі ТОВ «НВП «Світло».

Щодо суті скарги, представник Мін`юсту стверджує, що за наявності підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за результатами розгляду заяви №17003565, приватним нотаріусом Бурлак O.B. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2016 за №29775666 та на підставі нього внесено запис про право власності №14684000, а тому оскаржуване рішення підлягало скасуванню.

Представник Мін`юсту звернула увагу на постанову Вищого господарського суду України від 14.11.2017 у справі №910/8113/16, якою визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло», оформлених протоколом від 01.02.2016 №01/02/16 та рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 29.04.2016, оформлених протоколом №29/04/16.

У відповіді на відзив позивач фактично наводить ті самі аргументи, що і у позовній заяві. Разом з тим, позивач просить суд врахувати висновок науково-правової експертизи, згідно з яким встановлення фактів та обставин, які не були попередньо встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, Вищим господарським судом України як судом касаційної інстанції під час перегляду справи №910/8113/16 та прийняття постанови від 14.11.2017, не відповідає процесуальним нормам, що визначають порядок здійснення касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції не наділений правом досліджувати докази і встановлювати фактичні обставини справи, що ставить під сумнів законність такої постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2016 проведено загальні збори учасників ТОВ «НВП «Світло», оформлені протоколом №29/04/16 (т. 1 а.с. 47-57), відповідно до пункту 10 якого вирішено виділити з ТОВ «НВП «Світло» нову юридичну особу у формі ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича», у зв`язку з чим, разом із часткою, що виділяється для формування статутного капіталу ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича», на його баланс згідно з розподільчим балансом передаються майнові активи, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 2455,7 кв.м., що розташовані у будівлі за адресою: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86 в літ. Б, що належить на праві власності ТОВ «НВП «Світло» на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 №30/444.

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., на підставі, зокрема, вказаних протоколу від 29.04.2016 №29/04/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 №30/444, прийнято рішення від 26.05.2016 №29775666 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 1 а.с. 146), яким зареєстровано право приватної власності на зазначені нежитлові приміщення (номер запису про право власності: 14684000) за ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича».

10.06.2016 до Комісії, відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», звернулось ТОВ «НВП «Світло» зі скаргою від 09.06.2016 за підписом директора ОСОБА_6, реєстраційний №17260-0-33-16 (т. 1 а.с. 141-145), на державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., в якій просило: скасувати рішення від 26.05.2016 №29775666, внести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом вилучення запису від 26.05.2016 №14684000 про право власності ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» на вказані нежилі приміщення, анулювати доступ названого реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, в матеріалах справи наявний лист від 13.06.2016 №3/17260-0-33-16/19К (т. 1 а.с. 181), яким Комісія повідомляє ТОВ «Офісний центр «Квадрат на Малевича» про, зокрема, розгляд зазначеної скарги 14.06.2016 о 15 год. 00 хв. за відповідною адресою, в якості додатку до листа вказано копію скарги в 1 примірнику.

14.06.2016 Комісією складено висновок (т. 1 а.с. 184-188) за результатами розгляду названої скарги, відповідно до якого вирішено повністю задовольнити скаргу.

На підставі такого висновку, відповідно до частини другої, підпунктів «а», «ґ» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, 15.06.2016 Мін`юстом прийнято наказ №1683/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» (т. 1 а.с. 189), яким повністю задоволено скаргу ТОВ «НВП «Світло» (пункт 1) та вирішено скасувати рішення від 26.05.2016 №29775666 та внести запис про скасування запису про право власності за №14684000 (пункт 2), тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців, до 14.12.2016 (пункт 3), виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату, а пункту 3 - на технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - ДП «НІС» (пункт 4).

Відповідно до такого наказу державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Мін`юсту Шаманською А.С. прийнято рішення від 15.06.2016 №30070581 (т. 1 а.с. 191), на підставі якого внесено запис про скасування запису про право власності №14684000 (т. 1 а.с. 197-199).

Не погоджуючись з наказом Мін`юсту від 15.06.2016 №1683/5 та скасуванням рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд вказує, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Так, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №826/9341/17, обставини та підстави позову в якій є подібними до справи, що розглядається.

Вирішуючи зазначений спір Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 дійшла наступного правового висновку.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що у цій справі предметом спору є фактично визнання за позивачем права користування нерухомим майном, яке належать на праві власності третім особам, оскільки зазначені позовні вимоги призводять до вирішення питання про право користування.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на нерухоме майно, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права користування спірним нерухомим майном внаслідок скасування реєстрації цього права.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №813/1362/16, від 28.11.2018 у справі №825/642/18, від 29.01.2019 у справі №803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.»

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права користування нерухомим майном, спір фактично виник між позивачем і третіми особами з приводу захисту права користування нерухомим майном.

За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у цій категорії справ, суд дійшов до висновку, що спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а виходячи із суб`єктивного складу учасників справи може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №826/15468/17, від 13.09.2019 у справі №802/1211/17-а.

З огляду на викладене зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а отже, відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України провадження у цій справі належить закрити.

Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 1654 грн згідно квитанції від 16.06.2016 №6121630017, наявної в матеріалах справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Пунктом п`ятим частини першої статті 7 вказаного Закону передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, питання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1654 грн з Державного бюджету України може бути вирішено ухвалою суду окремо за клопотанням позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Провадження у справі №826/9302/16 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Шаманської Анни Станіславівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурлак Олександра Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, рішення та відновлення запису, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295- 297 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко