Рішення № 85266598, 23.10.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

23 жовтня 2019 року м. Чернігів Справа № 750/10916/16-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

та представника відповідача Юрченка О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 11.11.2016 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить визнати протиправними дії Чернігівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України, які полягають у незаконній відмові провести нарахування та виплату йому пенсії на пільгових умовах з 19.02.2016. Зобов`язати Чернігівське об`єднане Управління Пенсійного фонду України провести нарахування та виплату йому пенсії на пільгових умовах за період роботи в районах Крайньої Півночі з 31.10.1977 по 25.04.1978, з 14.10.1980 по 01.12.1980 з 10.03.1981 по 14.11.1988, з 06.01.1989 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 02.03.1992 зі зниженням пенсійного віку на чотири місяці за кожний повний календарний рік роботи в цих районах відповідно до умов Тимчасової угоди про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення, яка була укладена 15.01.1993 між урядом України та Російської Федерації з часу звернення до відповідача з відповідною заявою, тобто з 19.02.2016, зарахувати стаж роботи з 31.10.1977 по 25.04.1978 на Магаданському заводі будматеріалів до страхового стажу та до стажу роботи в районах Крайньої Півночі, зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 25.08.1975 по 25.08.1977 на Омському моторобудівельному заводі ім. П.І. ОСОБА_3 , зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 15.11.1988 по 05.01.1989 в кооперативі «Букет», зарахувати в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) страховий стаж роботи у районах Крайньої Півночі відповідно до Пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено останньому в проведенні нарахування та виплаті пенсії на пільгових умовах з 19.02.2016, оскільки позивач має достатній стаж для призначення даної пенсії та у відповідності до вимог чинного законодавства надав необхідні документи для підтвердження періодів роботи в районах Крайньої Півночі.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.12.2016 позов ОСОБА_1 задоволено (а.с.60-67).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.12.2016 залишено без змін (а.с.100-103).

07.04.2017 ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 22.12.2016 у справі № 750/10916/16-а – відмовлено (а.с.131-133).

Постановою Верховного Суду від 31.07.2019 касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України задоволено частково. Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.165-174).

28.08.2019 ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова передано матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії для розгляду за підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду (а.с.196-197).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою суду відповідачу надано термін для подачі відзиву на позовну заяву (а.с.204-205).

В межах встановленого судом строку, представником відповідача подано відзив, в якому останній просить замінити первинного відповідача – Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду на його правонаступника, належного відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відмовити в задоволенні позову та зазначає, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні пільгові довідки в яких би було вказано, що на нього поширюються пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а тому позивач не має права на пенсію з заниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, оскільки період роботи в районах Крайньої Півночі становить 10 років 11 місяців 21 день, що є недостатнім, адже норма угоди вимагає наявність 15 років роботи в районах Крайньої Півночі, як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с.210-212).

10.10.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Позивачу встановлено строк для подачі відповіді на відзив, а відповідачу – для подачі заперечень (а.с.216-217).

17.10.2019 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що останнім на підтвердження своїх вимог надано копію трудової книжки, архівні довідки державних установ Російської Федерації, в яких підтверджено стаж роботи в районах Крайньої Півночі із застосуванням кратності стажу 1,5 у вищезазначених періодах (а.с.221-224).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

З матеріалів справи слідує, що позивач 19.02.2016 звернувся до Чернігівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що передбачає право дострокового виходу на пенсію та пільги при обчислені страхового стажу (один рік роботи за один рік і шість місяців), надавши відповідачу відповідні документи.

Відповідач листом № 3337/05 від 18.05.2016 повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно п. 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1 Тимчасової Угоди між урядом України і Урядом Російської Федерації „Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення", посилаючись на те, що право на пільгову пенсію мають громадяни, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі.

На друге звернення позивача щодо розрахунку стажу відповідач листом № 573/02/Г-7 від 12.08.2016 повідомив, що через відсутність у пенсійній справі трудових договорів за період роботи в районі Крайньої Півночі до 01.01.1991 йому відмовлено у зарахуванні стажу роботи в районах Крайньої Півночі в полуторному розмірі (а.с.34)

Також відповідач у своєму листі № 385/02/Г-7 від 05.07.2016 повідомив позивача про те, що не зарахував до страхового стажу та до стажу роботи в районах Крайньої Півночі стаж роботи з 31.10.1977 по 25.04.1978 на Магаданському заводі будматеріалів, посилаючись на те, що необхідно надати уточнюючу довідку, а період з 15.11.1988 по 05.01.1989 також неможливо зарахувати, так як текст на відбитку печатки у дублікаті трудової книжки прочитати неможливо, у зв`язку з чим неможливо визначити місцезнаходження підприємства (а.с.33)

Для зарахування до страхового стажу та до стажу роботи в районах Крайньої Півночі вищевказаного періоду позивач надав відповідачу уточнюючу архівну довідку обласної державної казенної установи "Державний архів Магаданської області" № Г-12 від 06.06.2016 (а.с.32).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 85 у поєднанні із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно зі статтею 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення пенсії, є Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно з частиною другою статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

За пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

За статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1993 року (далі - Угода) всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього Союзу РСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно із статтею 1 Тимчасової угоди громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію за віком: чоловіки по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.

Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як у районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев`ять місяців роботи у районах Крайньої Півночі.

У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини призначення, перерахунку і виплати пенсій, в поєднанні з конституційними положеннями про пріоритет міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які встановлюють інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, дає можливість дійти висновку про те, що особи, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, мають право на призначення пенсії за віком у разі настання умов (досягнення віку, напрацювання стажу), за яких відповідно до положень частини першої статті 1 Тимчасової угоди виникає право на призначення такої пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджено періоди страхового стажу, зокрема, з 31.10.1977 по 25.04.1978 (звільнений у зв`язку з призовом, що підтверджує постійне місце проживання в районах Крайньої Півночі), з 14.10.1980 по 01.02.1980, з 10.03.1981 по 14.11.1988, з 03.01.1989 по 02.03.1992 - трудовою книжкою, архівною довідкою обласної державної казенної установи "Державний архів Магаданської області" від 06.06.2016 № Г-12, архівною довідкою архівного відділу адміністрації муніципального утворення Білібінського муніципального району Чукотського автономного округу від 25.07.2007 № Г- 593/06-07 (а.с.18-32).

Тобто, для дострокового виходу на пенсію та отримання пільг при обчислені страхового стажу позивачем надані документи згідно вимог діючого законодавства.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 січня 1991 року позивач мав пільговий стаж роботи в районах Крайньої Півночі, підтверджений дублікатом трудової книжки та архівними довідками, який складає більш ніж 10 років, тобто достатній для зменшення пенсійного віку на чотири місяці за кожен рік роботи в районах Крайньої Півночі, оскільки вищевказане діюче пенсійне законодавство дозволяє громадянам, які пропрацювали в районах Крайньої Півночі не менше 7 років 6 місяців, призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку (чоловікам до досягнення 60 років), на чотири місяці за кожний повний календарний рік роботи в цих районах, а також зарахувати цей стаж в полуторному розмірі.

Щодо посилань відповідача про те, що з 25.08.1975 по 25.08.1987 - для зарахування вказаного періоду роботи в Омському моторобудівельному заводі ім. П.І. Баранова до загального страхового стажу немає законних підстав, адже в дублікаті трудової книжки відсутній відтиск печатки, який підтверджує запис про звільнення позивача, для зарахування вказаного періоду позивачу необхідно надати уточнюючу довідку, з 31.10.1977 по 25.04.1978 - для зарахування вказаного періоду роботи в Магаданському заводі будматеріалів до загального страхового стажу та стажу роботи в районах Крайньої Півночі немає законних підстав, адже в дублікаті трудової книжки в графі 4 (на підставі чого внесено запис) вказана архівна довідка від 16.06.1980, дану довідку позивачем не надано, з 15.11.1988 по 05.01.1989 - для зарахування вказаного періоду роботи в кооперативі «Букет» до загального страхового стажу та стажу роботи в районах Кайньої Півночі немає законних підстав, адже в дублікаті трудової книжки текст на відтиску печатки (проставлений після звільнення з роботи) прочитати неможливо, у зв`язку з чим також неможливо визначити місцезнаходження кооператива «Букет», а саме: область, район, республіка і відповідно, визначити чи розташовувався даний кооператив в районі Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, суд вважає їх помилковими, так як недотримання форми заповнення уточнюючих довідок, наявності неточностей не може бути підставою для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач набув права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 1 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993.

Тобто на момент звернення до пенсійного органу для призначення пенсії позивач досяг відповідного пенсійного віку, мав необхідний загальний та пільговий стаж роботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, які полягають у незаконній відмові провести нарахування та виплату пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 з 19.02.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести нарахування та виплату пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 за період роботи в районах Крайньої Півночі з 31.10.1977 по 25.04.1978, з 14.10.1980 по 01.12.1980, з 10.03.1981 по 14.11.1988, з 06.01.1989 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 02.03.1992 зі зниженням пенсійного віку на чотири місяці за кожний повний календарний рік роботи в цих районах відповідно до умов Тимчасової угоди про гарантії прав громадян, які працювали в районах крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, яка була укладена 15.01.1993 між урядом України та Російської Федерації з часу звернення до відповідача з відповідною заявою, тобто з 19.02.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати стаж роботи з 31.10.1977 по 25.04.1978 на Магаданському заводі будматеріалів до страхового стажу та до стажу роботи в районах Крайньої Півночі; зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 25.08.1975 по 25.08.1977 на Омському моторобудівельному заводі ім. П.І. Баранова; зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 15.11.1988 по 05.01.1989 в кооперативі «Букет».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) страховий стаж роботи у районах Крайньої Півночі відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повне судове рішення складено 29.10.2019.

Суддя О.М. Тихоненко