Рішення № 85266596, 29.10.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року Чернігів Справа № 620/2441/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення Державної фіскальної служби України про повернення матеріалів щодо призначення та виплати позивачу, як колишньому працівнику податкової міліції Головного управління ДФС у Чернігівській області одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності № 23581/7/99-99-04-04-01-17 від 23.07.2019, рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності від 05.08.2019 № 2194/К/25-01-04-15; зобов`язання Головне управління ДФС у Чернігівській області розглянути заяву позивача від 26.06.2019, отриману Головним управлінням ДФС у Чернігівській області 27.06.2019, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності та призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 25.06.2019 йому встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він звернувся до Головного управління ДФС у Чернігівській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності. Вказує, що посилання Державної фіскальної служби України на відсутність законодавства, яким регулюється порядок та виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю працівникам податкової міліції є необґрунтованим, оскільки призначення та виплата такої допомоги на даний час регулюється положеннями статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

Представник відповідачів подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07.11.2015 колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яким встановлено після втрати чинності Законом України «Про міліцію», законні підстави відсутні. Також вказує, що Головне управління ДФС у Чернігівській області не приймає рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності, а заяву з відповідними документами розглядає та приймає відповідне рішення Державна фіскальна служба України.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про національну поліцію».

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 29.10.2019 було відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Чернігівській області та Державної фіскальної служби України про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції, наказом № 92-о від 30.06.2011 був звільнений зі служби на підставі підпункту «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 18).

Згідно свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії № 706 від 29.06.2011 захворювання позивача пов`язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 17).

25.06.2019 за результатами огляду позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 493938 (а.с. 14).

Згідно довідки від 25.06.2019 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 039093 позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 50 % (а.с. 15).

27.06.2019 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Чернігівській області з заявою (рапортом) від 26.06.2019 та доданими документами, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, 50 % втрати працездатності від захворювання, отриманого під час проходження служби в органах податкової міліції (а.с. 19).

Відповідно до листа від 11.07.2019 № 3571/8/25-01-04-02 Головним управлінням ДФС у Чернігівській області матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу було направлено до Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Державної фіскальної служби України (а.с. 57).

Державна фіскальна служба України, розглянувши матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, листом від 23.07.2019 № 23581/7/99-99-04-04-01-17 повідомила Головне управління ДФС у Чернігівській області, що колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яким встановлено після втрати чинності Законом України «Про міліцію», проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07.11.2015 законні підстави відсутні, розгляд матеріалів буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту (а.с. 21).

Листом від 05.08.2019 № 2194/К/25-01-04-15 Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомило позивача, що вирішення питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності у зв`язку з відсутністю законних підстав не є можливим (а.с. 20).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015 у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Водночас, згідно абзацу 3 пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Отже, передбачені в Законі України «Про міліцію» гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому, за колишніми працівниками податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02.10.2019 по справі № 822/911/17.

Суд враховує, що наявність зв`язку між захворюванням позивача, внаслідок якого останнім втрачено працездатність та йому встановлено інвалідність, та проходженням служби в органах внутрішніх справ не заперечується відповідачами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже позивач має право на виплату одноразової грошової допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

У справі, яка розглядається, інвалідність ІІІ групи позивачу встановлено 25.06.2019, тобто після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» та Порядком № 850.

Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», розмір такої допомоги йому повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону України «Про міліцію» та відповідно до Порядку № 850.

Так, підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у, зокрема, розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно пункту 2 цього Порядку днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (пункти 9-11 Порядку № 850).

Таким чином, вказаним нормативним актом встановлено певний порядок дій відповідного органу, до якого особа звернулася за виплатою грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, який (орган) в свою чергу після надходження від особи заяви з відповідними доданими до неї документами, зобов`язаний, зокрема, скласти та подати до МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначених в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги і саме МВС протягом встановленого строку буде вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для виплати грошової допомоги.

Як слідує з матеріалів справи, при зверненні позивача із заявою (рапортом) від 26.06.2019 (вх. дата 27.06.2019) до Головного управління ДФС у Чернігівській області з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги, останнім були надані всі необхідні документи, перелік яких наведений в самій заяві.

Відтак, отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, Головне управління ДФС у Чернігівській області зобов`язане було направити до Державної фіскальної служби України висновок про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення.

Як встановлено судом, Головне управління ДФС у Чернігівській області заяву позивача з доданими документами було направлено до Державної фіскальної служби України для прийняття відповідного рішення, однак остання листом від 23.07.2019 № 23581/7/99-99-04-04-01-17 повідомила Головне управління ДФС у Чернігівській області про відсутність законних підстав для виплати грошової допомоги.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд, враховуючи встановлену Порядком № 850 процедуру розгляду заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не розгляду по суті матеріалів за заявою (рапортом) Кононенка Олега ОСОБА_2 від 26.06.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності; зобов`язання Державної фіскальної служби України розглянути по суті матеріали за заявою (рапортом) Кононенка ОСОБА_3 від 26.06.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності та прийняти відповідне рішення згідно статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову Головного управління ДФС у Чернігівській області у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності від 05.08.2019 № 2194/К/25-01-04-15; зобов`язання Головне управління ДФС у Чернігівській області розглянути заяву позивача від 26.06.2019, отриману Головним управлінням ДФС у Чернігівській області 27.06.2019, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності та призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності, то суд зазначає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до Порядку № 850 рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги, в даному випадку, приймає Державна фіскальна служба України.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішення та відмови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду по суті матеріалів за заявою (рапортом) Кононенка Олега ОСОБА_2 від 26.06.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України розглянути по суті матеріали за заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 26.06.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності та прийняти відповідне рішення згідно статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2019.

Суддя Н.М. Баргаміна