Рішення № 85266505, 24.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2265/19

ДОДАТКОВА УХВАЛА

іменем України

24 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.

за участі:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача Місяця К.В. розглянувши заяву представника відповідача про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою від 03.10.2019 суд залишив без розгляду адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

03.10.2019 представник відповідача подав заяву, в якій просив суд надати п`ятиденний термін для подачі доказів понесених відповідачем витрат на отримання правової допомоги.

Через канцелярію суду 11.10.2019 від представника відповідача надійшла заява про відшкодування судових витрат на отримання відповідачем правової допомоги. Просить прийняти додаткове рішення про відшкодування судових витрат (витрати на отримання правової допомоги - 5100,00 грн., витрати на прибуття представника в суд - 682,00 грн.) в повному обсязі. Розгляд клопотання про розподіл судових витрат просить провести без виклику сторін.

Ухвалою від 15.10.2019 суд призначив до розгляду в судовому засіданні заяву представника відповідача про відшкодування судових витрат по адміністративній справі №560/2265/19 на 24.10.2019.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області у судовому засіданні надав заперечення на заяву про стягнення судових витрат по справі №560/2265/19, в яких зазначив, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 в розмірі 1921,00 грн. В актах про надання послуг, які додані до матеріалів справи вказано про витрачений час в загальній кількості 7 год., вартість 3100,00 грн., однак розмір витрат на правничу допомогу за 7 год. має становити 672,35 грн. (1921*5%*7 год.), а згідно акта про надання послуг - 3100,00 грн., що на 2427,65 грн. більше встановленого розміру погодинної оплати роботи адвоката. Представник позивача вважає, що витрати, які зазначені у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеними на 2427,65 грн. Крім того, вказав, що відповідач не надав доказів відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В силу ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного вбачається, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17.

В матеріалах справи міститься Угода про надання правової допомоги №88 від 22.08.2019, яка укладена між адвокатом Рязановим Леонідом Григоровичем та відповідачем ОСОБА_1 (Клієнт).

Відповідно до пункту 1 Угоди адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту в справі №560/2265/19 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

В пункті 3 Угоди про надання правової допомоги №88 від 22.08.2019 зазначено, що визначений цією Угодою об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключну за згодою Сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди. У випадку, коли об`єм правової допомоги, узгоджений Сторонами в пункті 1 чинної Угоди, не включає в себе представництво в суді / на досудовому слідстві, Сторони повинні укласти окрему угоду про таке представництво.

Згідно пункту 4 зазначеної угоди за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі 3100,00 гривень. За результатами розгляду справи додаткова винагорода Адвоката становить 0 відсотків присудженої/відсудженої на користь Клієнта суми.

Відповідно до пункту 5 Угоди у випадку, якщо для надання правової допомоги необхідно здійснювати виїзд за межі м. Кам`янця-Подільського, Клієнт має сплатити кошти для відрядження Адвоката у місце надання правової допомоги не пізніше 3 діб до такого відрядження.

Відповідно до Акта виконання робіт (надання послуг) від 23.08.2019 адвокат Рязанов Л.Г. надав відповідачу юридичні послуги (правову допомогу), а саме вивчення матеріалів справи - 300,00 грн. (1год.*300,00 грн.); консультація клієнта, узгодження правової позиції - 800,00 грн. (2год.*400 грн.); підготовка та відправлення відзиву на позовну заяву - 2000,00 грн. (4 год.*500 грн). Всього 3100,00 грн. В пункті 2 Акту зазначено, що сторони підтверджують, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 22.08.2019 щодо підготовки відзиву по справі №560/2265/19 роботу виконано (надано послуги) в повному обсязі. Жодних претензій та зауважень щодо надання правової допомоги у Сторін немає.

Крім того, в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера №78 від 23.08.2019 про оплату послуг в сумі 3100,00 грн. згідно Договору №88 від 22.08.2019.

Досліджуючи надані представником відповідача документи, суд встановив, що Угодою про надання правової допомоги №88 від 22.08.2019 передбачено надання правової допомоги саме у справі №560/2265/19. Акт виконання робіт (надання послуг) від 23.08.2019 та квитанція до прибуткового касового ордера №78 від 23.08.2019 обумовлює вартість юридичних послуг та порядок розрахунків за правову (правничу) допомогу у суді у справі №560/2265/19.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 3100,00 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з участю в судовому засіданні та прибуттям в судове засідання в розмірі 2682,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

На підтвердження понесених витрат представник відповідача додав акт виконаних робіт №2 від 07.10.2019, відповідно до якого адвокат Рязанов Л.Г. надав відповідачу юридичні послуги (правову допомогу), а саме: участь в судовому засіданні (1 засідання*2000,00 грн.); витрати на прибуття в суд (1*682,00 грн.). Всього 2682,00 грн. Також додав квитанцію до прибуткового касового ордера №82 від 07.10.2019 про оплату послуг в сумі 2682,00 грн., розрахунок витрат пального на прибуття до Хмельницького окружного адміністративного суду, договір позички наземного транспортного засобу від 20.10.2018.

Суд вважає, що розрахунок витрат пального на прибуття до Хмельницького окружного адміністративного суду та договір позички наземного транспортного засобу від 20.10.2018 не можуть слугувати підтвердженням оплати за проїзд у вказаний день, оскільки не є належними та допустимими доказами, які підтверджують вартість пального, необхідного для переїзду до суду та факт оплати понесених витрат. Інших належних доказів на підтвердження витрат на придбання пального на проїзд з м. Хотин Чернівецької області до м. Хмельницького для прибуття у судове засідання, представник відповідача суду не надав.

В пункті 3 Угоди про надання правової допомоги №88 від 22.08.2019 зазначено, що визначений цією Угодою об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключну за згодою Сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди. У випадку, коли об`єм правової допомоги, узгоджений Сторонами в пункті 1 чинної Угоди, не включає в себе представництво в суді / на досудовому слідстві, Сторони повинні укласти окрему угоду про таке представництво.

Всупереч зазначеного, представник відповідача не надав суду додаткової письмової угоди, в якій був би визначений розмір гонорару адвоката Рязанова Л.Г. за представництво відповідача в суді.

За таких обставин, суд вважає, що витрати представника відповідача, пов`язані з прибуттям у судове засідання та участю в судовому засіданні в розмірі 2682,00 грн. не підлягають відшкодуванню.

Суд вважає безпідставним твердження представника позивача про те, що відповідач не надав доказів відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, тобто докази щодо ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218, оскільки для підтвердження витрат на правову допомогу дані з Книги обліку доходів і витрат адвоката не потрібні, оскільки предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані суду матеріали доводять факт понесення відповідачем витрат на правову допомогу в адміністративній справі №560/2265/19 на загальну суму 3100,00 грн.

Отже, з огляду на викладене та врахувавши надані документи на підтвердження витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на користь фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом адміністративної справи №560/2265/19 в розмірі 3100 (три тисячі сто) грн. 00 коп.

В решті заявлених вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 жовтня 2019 року

Позивач:Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Відповідач:Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя О.Л. Польовий