Ухвала суду № 85266426, 29.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

29 жовтня 2019 р. Справа № 520/11264/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок службового розслідування з метою перевірки причин та обставин порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Локтіоновим ОСОБА_2 Євгеновичем та поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капралом поліції Бражником ОСОБА_3 Андрійовичем, які під час несення служби 21.06.2019 р. не прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , вул АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 та допустили некоректне спілкування із громадянами, від 23.08.2019 р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - ОСОБА_1 .

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов`язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, викладених в ній обставин та доданих матеріалів, позивач просить визнати протиправним та скасувати Висновок службового розслідування від 23.08.2019 р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1-3 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут), службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Частиною 4 статті 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема, вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. (п.11 ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.7 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч.1 ст.24 Дисциплінарного статуту, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Вказані норми кореспондуються з приписами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893, відповідно до п.1 розділу IV якого, уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов`язки, під час службового розслідування, зокрема, затверджує висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймає рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією.

Відповідно до п. 5, 7 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України від 07.11.2018 р. №893, у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, серед іншого, вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з п. 1, 4 розділу VIІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України від 07.11.2018 р. №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З аналізу викладених правових норм випливає, що за результатами проведеного службового розслідування, у разі встановлення вини поліцейського, видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту та поліцейський має право оскаржити застосоване до нього наказом дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд зазначає, що викладені у висновку службового розслідування висновки є лише відображення фактичних дій членів комісії, яка здійснювала розслідування, та їх особистої думки, а тому ці висновки не є обов`язковими ні для особи, стосовно якої проводилося розслідування, ні для керівника, який приймає рішення стосовно притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Останній оцінює викладені у висновку доводи членів комісії, яка здійснювала розслідування, і в разі наявності дисциплінарного проступку приймає рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Відтак, висновок службового розслідування не породжує для особи, стосовно якої проводилося розслідування, жодних правових наслідків, не є підставою для виникнення у неї будь-яких прав та обов`язків, а складення такого висновку є лише обов`язковою передумовою для прийняття керівником органу, де особа проходить службу, відповідного наказу щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Отже, висновок службового розслідування жодним чином не порушує права та інтереси такої особи, а викладеним в ньому висновкам можуть може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого висновку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.04.2019р. у справі № 817/3305/15.

Враховуючи, що висновок службового розслідування є носієм інформації та фіксує певні обставини, та висновки, викладені в ньому, не породжують ніяких правових наслідків для позивача та не є нормативно - правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведені обставини виключають можливість розгляду позовних вимог, що полягають у визнанні протиправним та скасування Висновку службового розслідування від 23.08.2019 р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - ОСОБА_1 , у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуюче наведене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 5, 17, 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.А. Волошин