Рішення № 85266363, 16.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 жовтня 2019 р. справа № 520/7210/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача та третьої особи - Левенцової К.Ю. (довіреність №5606/п1/3/01-2019 від 26.03.2019),

свідка - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул.Шевченка, буд.315 а, м.Харків, 61033, , третя особа: Департамент патрульної поліції (вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №32 від 07.06.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення командира роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 401086646, адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №32 від 07.06.2019 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за слабкий контроль за дією підлеглих. Позивач вважає спірний наказ необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню як протиправний, оскільки, прийнятий без ґрунтовного та всебічного вивчення обставин події, зокрема, в рамках службового розслідування не було опитано оперативного чергового, відповідального по ТВП, диспетчера та безпосереднього керівника одного з підлеглих позивача - командира взводу №2 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП, заступника командира роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП.

Ухвалою суду від 26.07.2019 року відкрито підготовче провадження по справі за загальними правилами.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач прибув у судове засідання підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи - Левенцова К.Ю. (довіреність №5606/п1/3/01-2019 від 26.03.2019), у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У письмовому відзиві на позов вказав, що відповідач при прийнятті спірного наказу про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 діяв в порядку, спосіб та у межах встановлених чинним законодавством, твердження позивача про не дослідження при службовому розслідуванні всіх обставин події спростовуються встановленими фактами службового розслідування, а тому позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.

У відповіді на відзив позивач не погодився з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позов, наполягав на задоволенні позову, з підстав, викладених у позовній заяві.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 року №1093 о/с ОСОБА_1 проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на посаді командира роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП (а.с.78).

06.05.2019 року на адресу УПП в Харківській області ДПП з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшов лист за вх.№5159, яки начальник поліції ОСОБА_3 проінформував керівництво УПП в Харківській області ДПП про виявлений в мережі Інтернет відеоролик, на якому зафільмоване можливе правопорушення з боку працівників патрульної поліції, та просив провести службове розслідування з даного приводу (а.с.82-83).

Інформація про аналогічну подію викладена у доповідній записці від 06.05.2019 №487вн/41/14/01-2019 інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП майором поліції Вороною О ОСОБА_4 , яка доповіла про звернення громадських активістів щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Харківській області ДПП та, посилаючись на ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, просила призначити службове розслідування (а.с.84).

Наказом начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №107 від 06.05.2019 року призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Харківській області під час виконання службових обов`язків в ніч з 28.04.2019 на 29.04.2019 в Харківській області, відео про що містить в мережі Інтернет за посиланням https://www.youtub.com/watch?v=MQWzkQEU0X4&feature=yuotub.be, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІ (а.с.85).

Наказ про призначення службового розслідування позивачем до суду чи посадової (службової) особи поліції вищого рівня не оскаржувався.

У ході службового розслідування була опитана низка осіб, у тому числі і позивач, котрий надав особисті письмові пояснення 22.05.2019 р. (а.с.102).

Опитаний в ході судового засідання свідок - ОСОБА_2 , який входив до складу дисциплінарної комісії з проведення службового розслідування, підтвердив обставини обізнаності ОСОБА_1 як із фактом призначення службового розслідування, так і з предметом службового розслідування.

Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Харківській області ДПП від 04.06.2019 року встановлено, що інспектор взводу №2 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_5 та інспектор взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 під час несення служби 28.04.2019 допустили порушення службової дисципліни, що виразилась в неналежному оперативному інформуванні щодо наявності оперативної інформації про можливе правопорушення, відхилення від маршруту патрулювання, неналежне використовування планшетного пристрою та не здійснення відеофіксації спілкування з громадянином, який повідомив про можливе скоєння правопорушення, що призвело до порушення вимог п.п.6, 8, 13 розділу ХІІ "Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України", затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 №111, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС УКраїни від 18.12.2018 №1026.

02.05.2019 року за вказаною подією до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019170000000331 були внесені відомості за фактом можливого скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, до скоєння якого можуть бути причетні інспектор взводу №2 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції Ємельянов Василь ОСОБА_7 та інспектор взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 .

Крім цього, комісія вважає, що події 29.04.2019 року, які мали місце в смт. Старий Мерчик Харківської області за участю інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 . сталися внаслідок слабкого контролю за діями підлеглих з боку командира роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за що до останнього слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.86-98).

З посиланням на Висновок відповідачем, Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаментом патрульної поліції видано наказ №32 від 07.06.2019р., п.3 якого на командира роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.79-80).

З вказаним наказом позивач був ознайомлений 27.06.2019 року, що підтверджується його особистим підписом.

Не погоджуючись зі спірним наказом відповідача в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Перевіряючи відповідність оскарженого наказу вимогам закону, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі за текстом - Статут).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до статті 19 "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За визначенням ч.1 ст.1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У силу ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

А відповідно до статті другої - дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, при цьому службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається дотриманням законності і статутного порядку.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною 1 ст.18 Статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Так, ч.2 ст.18 Статуту передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що гарантоване п.12 ч.1 ст.1 і ч.2 ст.18 Статуту право поліцейського на участь у службовому розслідуванні кореспондується з проголошеним п.9 ч.2 ст.2 КАС України правом особи на участь у процедурі прийняття адміністративним органом владного управлінського рішення.

З приєднаних до справи документів вбачається, що позивач був обізнаний з фактом призначення службового розслідування за подіями 28.04.2019р.

22.05.2019р. під час надання особистих письмових пояснень позивач продемонстрував обізнаність з предметом службового розслідування.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 Посадової інструкції командира роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 №6086, основними завданнями діяльності командира є здійснення заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації роботи, забезпечення якісного і ефективного виконання покладених на УПП в Харківській області ДПП завдань і функцій; забезпечення особистого та/або силами особового складу припинення виявлених порушень та оформлення відповідних матеріалів; координування патрулювання в рамках затвердженої схеми квадратів патрулювання; контроль службової дисципліни та інше.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.

Пунктами 7 та 8 статті 3 Дисциплінарного статуту зазначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

За висновком службового розслідування встановлено, що інспектори роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 , та лейтенант поліції ОСОБА_8 В.В, є підлеглими командира роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Дондіка В.В., який в свою чергу, є прямим керівником для них.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 у телефонному режимі доповідали щодо обставин подій в ніч з 28.04.2019 на 29.04.2019, що сталися під час їхнього патрулювання в смт.Старий Мерчик Харківської області, та здійснювали координацію своїх дій саме з командиром роти ОСОБА_1 Іншим, найближчим до них керівникам за підпорядкуванням вказана інформація не доповідалась. За таких підстав, суд доходить висновку, що у дисциплінарної комісії були обґрунтовані причини вважати відповідальним за порушення службової дисципліни саме позивача.

З приводу доводів позивача про необхідність допитати осіб, які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, зокрема, командирів взводів, особу, відповідальну за ТВП, а також оперативного чергового, які відповідно до нормативно-правових актів мали здійснювати контроль за належністю користуванням планшетними пристроями та у випадку не стійкого рухомого (мобільного сигналу), зв`язуватися з нарядом поліції за допомогою телефону або радіозв`язку і здійснювати перевірку та належне реагування, суд зазначає наступне.

В межах службового розслідування було встановлено факт відсутності сигналу в певний час, з моменту зустрічі з активістами планшетний пристрій працював безперебійно, у тому числі на місці, де в попередньому сигнал був відсутній взагалі, що зумовило висновки комісії про наявність вини в діях членів екіпажу, що виразилось в навмисному відключенні планшетного пристрою.

Таким чином, опитування зазначених позивачем осіб, не виключала вини підлеглих позивача, та не могло бути пом`якшуючою обставиною при визначенні дисциплінарного стягнення, оскільки, нормативно-правовими актами чітко визначені випадки (не стійкого рухомого мобільного сигналу) на які здійснюють реагування відповідальні особи. Дисциплінарною комісією, факту, який би свідчив про наявність нестійкого рухомого (мобільного сигналу) встановлено не було.

Крім того, відповідно до п.6.2.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право, зокрема, викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.

Відтак, допит осіб, які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка проводить службове розслідування.

За правилами ч.3 ст.13 Статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосований до позивача захід дисциплінарного покарання (сувора догана) не є найсуворішим і враховує усі визначені ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції фактори, зокрема, і попередню (минулу) службову діяльність заявника.

Тому суд вважає, що владний суб`єкт - Управління - у даному конкретному випадку обставини спору з`ясував повно, оцінив вірно, вчинене поліцейським діяння кваліфікував правильно, норму закону визначив належну, зміст норми права витлумачив відповідно до її дійсної суті, забезпечив дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (засадничих гарантій притягнення особи до відповідальності не порушив), взяв до уваги суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи, адекватно співвідніс застосовану міру відповідальності із характером, змістом та наслідками протиправного діяння.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2018 по 11.02.2019 року підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 28 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Панченко