Рішення № 85266111, 29.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
29.10.2019
Номер справи
420/6151/18
Номер документу
85266111
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 420/6151/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул..Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Одеській області №3420 від 04.10.2018 року, №1528 о/с від 05.10.2018 року, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошове утримання з 05.03.2018 року (з моменту винесення ООАС рішення по справі №815/5489/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді) по 27.04.2018 року (до моменту видання наказу ГУ НП в Одеській області №629 о/с на виконання рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_1 ), вважати прогул ОСОБА_1 вимушеним, у зв`язку з виданням наказу Головним управлінням Національної поліції в Одеській області №1528 о/с від 05.10.2018 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі відповідне грошове утримання, з моменту підписання вищевказаного наказу до моменту винесення відповідного судового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул..Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Одеській області №3420 від 04.10.201 року, №1528 о/с від 05.10.2018 року, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошове утримання з 05.03.2018 року (з моменту винесення ООАС рішення по справі №815/5489/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді) по 27.04.2018 року (до моменту видання наказу ГУ НП в Одеській області №629 о/с на виконання рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_1 ), вважати прогул ОСОБА_1 вимушеним, у зв`язку з виданням наказу Головним управлінням Національної поліції в Одеській області №1528 о/с від 05.10.2018 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі відповідне грошове утримання, з моменту підписання вищевказаного наказу до моменту винесення відповідного судового рішення.

В судовому засіданні 29.10.2019 року позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що у відповідача не було правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки він не скоював прогул, оскільки він не приступив до виконання службових обов`язків після поновлення на посаді за попереднімс рішенням суду. Представник Відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки звільнення позивача відбулось з дотриманням усіх норм законодавства, на підставі висновків призначеної та проведеної у встановленому законом порядку службового розслідування щодо факту його не перебування на робочому місці на протязі тривалого часу після його фактичного поновлення на посаді за рішенням суду та доведення йому наказу про поновлення на посаді в приміщенні ГУ НП в Одеській області 05.07.2018 року, в зв`язку із чим, його було законно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів поліції та окремим наказом була вчинена фактична реалізація дисциплінарного наказу.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні факти та обставини:

Позивач проходив службу в органах Націлналдьної поліції України, що згідно положень п.17 ч.1 ст.4 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов`язаних з її проходженням згідно п.2 ч.1 ст.19 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Наказом Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1510 о/с від 20 вересня 2017 року майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) в Одеській області, згідно п.4 ч.1 ст.77 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів), було звільнено зі служби у поліції з 25 вересня 2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 по справі №815/5489/17 вищевказаний наказ № 1510 о\с від 20.09.2017 визнано протиправним та скасовано, поновлено позивача на посаді, стягнуто грошове забезпечення за період вимушеного прогулу.

На виконання вищевказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду про поновлення на посаді наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 629 о\с від 27.04.2018 скасовано наказ ГУНП в Одеській області в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0070567), оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області та поновлено останнього на вищевказаній посаді з 25.09.2017, сплативши грошове забезпечення з 25.09.2017 на день фактичного поновлення, з урахування раніше виплаченої суми.

05.07.2018 начальником відділу правового забезпечення підполковником поліції ОСОБА_3, старшим інспектором з особливих доручень відділу комплектування підполковником поліції Лепехою Віталієм Анатолійовичем та старшим інспектором відділу комплектування управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області підполковником поліції Козаченком Сергієм Анатолійовичем, складено акт (копія додається) про те, що 05.07.2018 року о 16-30 год. в кабінеті № 205 (адміністративне приміщення Головного управління Національної поліції в Одеській області за адресою: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), у їх присутності, майора поліції ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом ГУНП в Одеській області від 27.04.2018 № 629 о/с щодо поновлення його за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП, а також запропоновано надати свою трудову книжку для внесення відповідних записів, ознайомитись з попередженням про можливе наступне звільнення, у зв`язку зі скороченням, та прибути у розташування відділу протидії наркозлочинності ГУНП для виконання службових обов`язків. Згідно зазначеного акту ОСОБА_1 нібито від власноручного підпису щодо ознайомлення з наказом ГУНП в Одеській області від 27.04.2018 № 629 о/с, попередженням про наступне звільнення, а також надання своєї трудової книжки відмовився, наголосив, що у нього є питання стосовно дати видання наказу та виплати заробітної плати, у зв`язку з чим буде подавати заяву з цього приводу.

На думку представника позивача «оголошення» виданого наказу, з незрозумілих причин, було проведено при колегіальній участі працівників ГУНП в Одеській області. Однак, стає цілком зрозумілим, що вказаним актом «колегією» фактично підтверджено, що позивачеві знов не було надано копії виданого наказу про його поновлення на службі. Обставини, які зазначені у вищевказаному акті не відповідають дійсності, оскільки позивачеві ОСОБА_1 вказаними особами було повідомлено лише про існування вказаного наказу. Сам текст наказу про поновлення на посаді ОСОБА_1 не був зачитаний, та копія вказаного наказу йому вручена не була. Позивачеві лише запропонували розписатися про нібито ознайомлення його: з наказом, з попередженням про наступне звільнення та надати трудову книжку. Коли позивач попросив надати йому копію наказу із застосуванням відеозапису - йому було відмовлено як в отриманні копії наказу, так і в застосуванні відеозапису. Вищевказаними особами було повідомлено позивачеві про необхідність його виходу на роботу наступного дня, але не в управління протидії наркозлочинності, куди його поновили на виконання рішення суду та якого на теперішній час не існує, як підрозділу, а у відділ протидії наркозлочинності, куди на посаду відповідним наказом він не був призначений. Відповідно ніякого наказу хоча б про відрядження ОСОБА_1 у відділ протидії наркозлочинності не видавалось та з його змістом ОСОБА_1 не міг бути ознайомлений, з вищевказаних причин. Не зважаючи на такі порушення, позивач ОСОБА_1 був готовий приступити до своїх посадових обов`язків, однак вищевказані дії (невручення копії наказу про поновлення на посаді) позбавило позивача можливості в подальшому отримати службове посвідчення працівника поліції, без наявності якого ОСОБА_1 був заборонений вхід до свого робочого місця, розташованого в приміщенні Головного управління Національної поліції в Одеській області. Крім того, без наявності посвідчення працівника поліції позивач ОСОБА_1 був позбавлений можливості й отримати штатну вогнепальну зброю, яка необхідна при здійснення ним оперативно-розшукової діяльності, яка іноді проходить з ризиком для життя працівника поліції. Надати свою трудову книжку позивач ОСОБА_1 не відмовився, а лише пояснив, що не має її при собі та надасть її пізніше. Таким чином, вищевказаними працівниками ГУНП в Одеській області штучно були створені умови, які унеможливлюють прибуття позивача до свого робочого місця. Як наслідок вищевказаних порушень, ОСОБА_1 наступного дня прибував на роботу в ГУНП в Одеській області, однак не був допущений у приміщення без службового посвідчення. наказом ГУНП в Одеській області № 1528 о\с від 05.10.2018 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1 (0070567), оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, з виплативши грошову компенсацію за 31 добу невикористаної чергової відпустки за період роботи з 01 січня 2018 по день звільнення. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років складає 16 років 01 місяць 20 днів. Підстава: наказ ГУНП в Одеській області №3420 від 04.10.2018.

Згідно наказу №3420 від 04.10.2018, за грубі порушення п.п.1,2,6 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1,7,10 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ, Присяги працівника поліції, п.3.2 розділу III, п.4 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку ГУНП, затверджених наказом ГУНП від 28.04.2016 №876, що виразилось у безпідставному невиході на службу в період з 27 квітня 2018 року на теперішній час до ВПН ГУНП в Одеській області без поважних причин, відповідно до ст.2, п.8 ст.12, п.7 ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІУ оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 вважати звільненими зі служби в поліції.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти його задоволення, оскільки Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до вимог п.4 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», на теперішній час є чинним Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Інструкція про порядок проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, дію яких не скасовано та не зупинено, які не суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію», а тому на підставі зазначених норм було проведено службове розслідування.

30.08.2018 року до ГУНП в Одеській області надійшов рапорт начальника ВПН ГУНП в Одеській області полковника поліції Бойка М.В. , щодо призначення службової перевірки за фактом невиходу тривалий час на службу оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , якого наказом ГУНП в Одеській області від 27.04.2018 № 629 о/с було поновлено на службі в поліції.

05.09.2018 наказом ГУНП в Одеській області №3051 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за цією інформацією.

В ході службового розслідування встановлено, що 25.07.2017, у зв`язку зі скороченням штатної чисельності органів і підрозділів Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідно до наказу Національної поліції від 10 липня 2017 року № 704 «Про організаційно-штатні зміни Національній поліції» майор поліції ОСОБА_1 , оперуповноважений сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області був ознайомлений під особистий підпис з попередженням про наступне звільнення, в якому зазначено, що не раніше ніж за два місяці на підставі п. 4 ч. 1 ст.. 77 Закону України "Про Національну поліцію" його буде звільнено зі служби в поліції (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів).

20.09.2018 на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 20.09.2017 № 1510 о/с майора поліції ОСОБА_1 , було звільнено з органів поліції згідно п. 4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів). 20.09.2018 за вих. № 9/6345 управлінням кадрового забезпечення ГУНП на адресу місця проживання ОСОБА_1 , було направлено листа та повідомлено, що наказом ГУНП в Одеській області від 20.09.2017 № 1510 о/с його звільнено зі служби в поліції, також останнього було запрошено до управління кадрового забезпечення ГУНП для отримання витягу з наказу про звільнення, трудової книжки та військового квитка, а також відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" повідомлено, що ОСОБА_1 , зобов`язаний подати електрону декларацію за фактично відпрацьований час у році звільнення за формою, що розміщена на офіційному веб-портелі. 20.09.2018 ОСОБА_1 отримав під особистий підпис трудову книжку серії НОМЕР_1 , витяг з наказу ГУНП про звільнення зі служби в поліції від 20.09.2018 № 1510 о/с та направлення до Приморського РВК м. Одеса для постановки на військовий облік, також отримав завірену копію послужного списку для надання до УФЗБО ГУНП на оформлення вихідної допомоги.

05.03.2018 рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/5489/17 майора поліції ОСОБА_1 , поновлено на посаді оперуновноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, з 25 вересня 2018 року, сплативши грошове забезпечення з 25.09.2017 по день фактичного поновлення, з урахуванням раніше виплаченої суми.

27.03.2018 року наказом ГУНП в Одеській області № 629 о/с майора поліції ОСОБА_1 було поновлено на посаді оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, з 25 вересня 2017 року.

В період з 27.04.2018 по 05.07.2018 ОСОБА_1 на своєму робочому місці не з`являвся, до службових обов`язків не приступав та будь-яких документів з вказаною причиною не виходу на службу, останній до відділу протидії наркозлочинності ГУНП не надавав.

05.07.2018 року в присутності начальника відділу правового забезпечення ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3 , старшого інспектора з особливих доручень відділу комплектування УКЗ ГУНП підполковника поліції Лепехи В. А.та старшого інспектора відділу комплектування УКЗ ГУНП підполковника поліції Козаченка Є.А. , було складено акт про те, що 05.07.2018 о 16.30 год. в кабінеті № 205 (адміністративне приміщення Головного управління Національної поліції в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 12) майора поліції ОСОБА_1 , було ознайомлено з наказом ГУНГІ в Одеській області № 629 о/с від 27.04.2018 щодо поновлення його на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обіг) наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, за постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/5489/17 від 05.03.2018, а також запропоновано останньому надати свою трудову книжку для внесення відповідних записів, ознайомитись з попередженням про наступне звільнення, у зв`язку зі скороченням штату та запропоновано прибути у розташування відділу протидії наркозлочинності ГУНП для виконання службових обов`язків.

Майор поліції ОСОБА_1 від зазначення власноручного підпису щодо ознайомлення з наказом ГУНП в Одеській області № 629 о/с від 27.04.2018 попередженням про наступне звільнення, а також надання своєї трудової книжки відмовився, наголошуючи, що у нього є питання стосовно дати видання наказу та виплати заробітної плати, у зв`язку з чим, ще буде звертатись з цього приводу в судовому порядку, про що складено відповідний акт.

На службі в період з 05.07.2018 по 06.08.1018 майор поліції ОСОБА_1 на службу до ВПН ГУНП не з`являвся, до службових обв`язків неприступав та будь-яких документів з вказаною причиною не виходу на роботу останній до відділу протидії наркозлочинності ГУНП не надавав.

06.08.2018 старшим оперуповноваженим сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків ВПН ГУНП в Одеській області підполковником поліції Головердою О.О. , було здійснено телефоні дзвінки за номером мобільного телефону ( НОМЕР_2 ), який належить майору поліції Балакаю О.С. щодо з`ясування причин не виходу його на службу. В ході телефонної розмови підполковник поліції Головерда О.О. повідомив майору поліції ОСОБА_1 про необхідність прибуття у розташування відділу протидії наркозлочинності ГУНП для виконання службових обов`язків, однак останній повідомив, що його не попередили про вихід на робоче місце під розпис, в зв`язку з чим приступати до службових обов`язків він відмовляється, посилаючись на суперечку між ним та працівнками УКЗ ГУНП, і в подальшому буде вирішувати питання в судовому порядку про що підполковник поліції Головерда О.О. доповів рапортом керівництву ВПН ГУНП 06.08.2018.

17.08.2018 старший оперуповноважений ВПН ГУНП підполковник поліції Головерда О .О. у присутності начальника ВПН ГУНП полковника поліції Бока М.В. та т.в.о. начальника сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків ВПП ГУНП майора поліції Мельниченка І.В. складено акт (впх. № 1415 від 20.08.2018) про виявлення відсутності на робочому місці у відділі протидії наркозлочинності ГУНП станом на 12.00 год. 17.08.2018 майора поліції Балакая С.О.

20.08.2018 інспектор ВІОС УКЗ ГУНП старший лейтенант поліції Кашковеький С.М. у присутності старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП майора поліції Паламарчука О.М . та т.в.о. начальника сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків ВПН ГУНП майора поліції Мельниченка І .В. складено акт (вих. № 1416 від 21.08.2018) про виявлення відсутності на робочому місці у відділі протидії наркозлочинності ГУНП станом на 12.00 год. 21.08.2018 майора поліції ОСОБА_1

21.08.2018 старший оперуповноважений ВПН ГУНП підполковник поліції Головерда О.О. у присутності начальника ВПН ГУНП полковника поліції Бойка М.В. та т.в.о. начальника сектору ВПН ГУНП майора поліції Мельниченка І.В. складено акт (вих. № 9/5157 від 20.08.2018) про виявлення відсутності на робочому місці у відділі протидії наркозлочинності ГУНП станом на 12.00 год. 20.08.2018 майора поліції ОСОБА_1

30.08.2018 начальником відділу протидії наркозлочинності полковником поліції Бойко М.В. , був складений рапорт (вх. № 4301 від 30.08.2018) на ім`я начальника ГУНП в Одеській області щодо надання дозволу на проведення службової перевірки відносно майора поліції ОСОБА_1 , по факту відсутності на робочому місці, без поважних причин, який було надано згідно резолюції.

06.09.2018 оперуповноважений сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків ВПН ГУНП майор поліції Сіра В.В. у присутності оперуповноваженого ВПН ГУНП майора поліції Єфименко Є.Б. та оперуповноваженого ВПН ГУНП старшого лейтенанта поліції МілентьєвоїА.М. у відділі протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, будинок 15/5, було складено акт (вих. № 6/1504 від 06.09.2018) про те, що 06.09.2018 о 12.00 год. майор поліції ОСОБА_1 відсутній на робочому місці.

10.09.2018 оперуповноважений сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків ВПН ГУНП майор поліції Сіра В.В. у присутності старшого оперуповноваженого ВПН ГУНП підполковника поліції Головерди О.О. та оперуповноваженого ВПН ГУНП старшого лейтенанта поліції Мілентьєвої А.М. у відділі протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, будинок 15/5, було складено акт (вих. № 6/1519 від 10.09.2018) про те, що 10.09.2018 о 12.00 год. майор поліції ОСОБА_1 відсутній на робочому місці.

14.09.2018 о 09:47 год., 10:56 год. та о 14:15 год. оперуповноважений сектору викриття правопорушень у сфері легального збігу наркотиків ВПН ГУНП майор поліції Сіра В.В. у присутності оперуповноваженого ВПН ГУНП майора поліції Єфименко Є.Б. та оперуповноваженого ВПН ГУНП старшого лейтенанта поліції Мілентьєвої А. М. за було зателефоновано майору поліції ОСОБА_1 (моб. тел. НОМЕР_2 ), але вищевказаний абонент був вимкнений. Про що було складено відповідний акт ( вих. 6/1547 від 14.09.2018).

17.09.2018 о 11:30 год., 11:26 год. та 12:15 год. оперуповноважений сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків ВПН ГУНП майор поліції Сіра В.В. у присутності оперуповноваженого ВПН ГУНП майора поліції Єфименко Є.Б. та оперуповноваженого ВПН ГУНП старшого лейтенанта поліції Мілентьєвої А. М. було зателефоновано майору поліції ОСОБА_1 (моб. тел. НОМЕР_2 ), щодо з`ясування обставин невиходу на службу до ВПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , але вищевказаний абонент був вимкнений. Про що було складено відповідний акт (вих. 6/1559 від 17.09.2018).

Також аналогічні акти щодо відсутності на робочому місці в ВПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 були складені 18.09.2018, 20.09.2018 та знову при здійсненні телефонних дзвінків вищевказаний абонент був відсутній.

18.09.2018 та вдруге 20.09.2018 за вих. № № 6/1575 та 6/1592 на адресу проживання майора поліції ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 відділом протидії наркозлочинності ГУНП було направлено листа з повідомленням про вручення, в яком> повідомлялося що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 629 о/с від 27 квітня 2018 року, з 25 вересня 2017 року ОСОБА_1 поновлено на посаді оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, у зв`язку з чим останньому необхідно прибути у розташування відділу протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області для виконання службових обов`язків, за адресою (65014, місто Одеса,

18.09.2019 проспект Шевченко, будинок 15/5) або надати будь-які документи із вказаною причиною невиходу на роботу.

Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що з 27 квітня 2018 року до теперішнього часу майор поліції ОСОБА_1 безпідставно не виходить на службу до ВПН ГУНП в Одеській області.

Вивченням причин що сприяли майору поліції ОСОБА_1 у порушені вимог п. 3.2 розділу III, п.4 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку ГУПП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 28.04.2016 № 876, встановлено, що останній в силу особистої недисциплінованості, усвідомлюючи всю відповідальність у безпідставному невиході до ВПН ГУНП для виконання своїх службових обов`язків порушив одночасно вимоги п. 1, 7, 10 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460- IV, що і призвело до порушення службової дисципліни останнім.

Суд не погоджується з підставами звільнення позивача з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно з ч.1 ст.70 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Відповідно до п.9 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

Згідно з ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, крім інших, звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Згідно з ч.10 та ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ та п.3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за № 1576/29706, поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п.5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073, якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з п.8.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за № 1576/29706, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками; використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, такі вчинки пов`язані насамперед із низкою вимог, які пред`являються до поліцейських під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому, під вчинками, що виразилися в зухвалій неповазі до колег по службі, недотриманні субординації, норм професійної етики, негідної поведінки в позаслужбовий час та перешкоджанні виконувати службові обов`язки, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені поліцейським у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням.

Суд зазначає, що звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" та п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли інші заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Під час офіційного зясування обставин справи судом було встановлено, що в період часу з 05.03.2018 року (дати набрання судового рішення про поновлення позивача на посаді) та до дати видання наказу ГУ НП в Одесткій області від 27.04.2018 року №629 о/с (а.с.127) про поновлення позивача на посаді, він до органів НП не викликався та не повідомлялвся.

Після видання 27.04.2018 року наказу про поновлення позивача на посаді, він неодноразово викликався до ГУ НП в Одесткій області для ознайомлення з ним, але фактично він був з ним ознайомлений у приміщенні ГУ НП в Одесткій області 05.07.2018 року, що підтверджується даними актів від 05.07.2018 року (а.с.126) поясненнями допитаних свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_3 (аудиозаписом на CD диску - а.с.35 т.2).

Одночасно з цим позивача одразу було повідомлено про скорочення його посади та про попередження про наступне звільнення (а.с.129), що підтверджується даними актів від 05.07.2018 року (а.с.126) поясненнями допитаних свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_3

Разом з тим, оскільки посада позивача була скорочена ще згідно штатного розкладу ГУ НП в Одесткій області (наказ ГУ НП в Одесткій області від 10.07.2017 року №704), позивачу було зазначено, що він повинен вийти на службу у Відділ протидії наркозлочинності ГУ НП в Одесткій області (листи ГУ НП в Одесткій області від 13.09.2018 року №6/1575, від 20.09.2018 року №6/1592 (а.с.130-131).

Службове розслідування проводилось відносно невиходу на службу позивача у Відділ протидії наркозлочинності ГУ НП в Одесткій області за період з 27.04.2018 року по 02.10.2018 року (висновок службового розслідування від 02.10.2018 року (а.с.145-150).

Як вже встановлено вище, в період часу з 27.04.2018 року по 05.07.2018 року позивач взагалі не був повідомлений про його поновлення на посаді наказом ГУ НП в Одесткій області від 27.04.2018 року №629 о/с, в зв`язку із чим, вказаний проміжок часу взагалі не міг бути інкремінований позивачу, як обов`язковий для необхідності виходу на службу.

Щодо періоду часу з 05.07.2018 року по 02.10.2018 року суд зазначає наступне.

Як встановлено під час розгляду справи та вказана обставина не заперечувалась представниками відповідача, наказу начальника ГУ НП в Одесткій області про перевід чи тимчасове переміщення позивача з посади на яку він був поновлений за рішенням суду оперуновноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області на відповідну посаду у Відділі протидії наркозлочинності ГУ НП в Одесткій області не видавався та до позивача не доводився у встановленому законом порядку.

Окрім того, керівництво ГУ НП в Одесткій області не було забезпечено виконання позивачем своїх службових обов`язків у цей період часу, а саме: не було забезпечено виготовлення та вручення службового посвідчення, можливість отримання табельної зброї, не доводені посадові обов`язки по посаді, яку раніше не обіймав прозивач.

До того ж, як зазначено вище позивача у вересні 2018 року повідомлялось про необхідність виходу на службу у Відділ протидії наркозлочинності ГУ НП в Одеській області, які направлялись на адресу позивача лише 26.09.2018 року (згідно поштової квитанції - а.с.130) та представником відповідача не надано доказів того, що позивач отримав вказані листи до дати завершення проведення службового розслідування (02.10.2018 року).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ГУ НП в Одеській області не було забезпечено у встановленому законом порядку можливості виконання позивачем своїх службових обов`язків за посадою у Відділі протидії наркозлочинності ГУ НП в Одесткій області, в зв`язку із чим, суд погоджується з позицієї позивача та його представник про те, що його не вихід на службу у Відділ протидії наркозлочинності ГУ НП в Одесткій області в період з 05.07.2018 року по 02.10.2018 року був вчинений з поважних причин, які не залежали від нього.

Проглом визнається не вихід на роботу або відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Оскільки позивач був відсутній на місці несення служби через незабезпечення ГУ НП в Одеській йому такої можливості через не вчинення наведених вище обов`язкових дій та не забезпечення необхідних умов для цього, то суд не може визнати таку відсутність, як вчинену без поважних причин, а тому в діях позивача відсутній склад такого дисциплінарного проступку, як прогул.

Тобто, з урахуванням наданих письмових доказів, а також показань свідків, суд прийшов до висновку, що спірні накази в частині звільнення позивача зі служби в поліції були прийняті відповідачем необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

Також, на думку суду, при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не прийнято до уваги, що звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" та п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України може застосовуватися тільки у випадку доведеності, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, а також в крайніх випадках, коли інші заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що накази Головного управління Національної поліції в Одесткій області №3420 від 04.10.2018 року, №1528 о/с від 05.10.2018 року, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та в частині звільнення зі служби в поліції є протиправними та належать до скасування на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішеннях Конституційного Суду №6-зп від 25.11.1997, №19-рп/2011 від 14.12.2011).

Так, Конституційний Суд України своїм рішенням від 25.11.1997 року по справі № 18/1148-97 за зверненням громадянки ОСОБА_18 щодо офіційного тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України та ст.248-2 ГПК України, згідно якого Конституційний Суд України роз`яснив, що частину 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дії чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим рішенням міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи , що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність. Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду.

В своєму рішенні від 25.12.1997 року по справі № 9-зп/1997 Конституційний Суд України зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ч.5 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі № 21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов`язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію", Законом України від 2 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 року по справі № 21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР - 42946756).

Тобто, оскільки нормами Закону України "Про Національну поліцію" не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, суд згідно з положеннями ст.9 КАС України вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Згідно з ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, суд вважає за необхідне поновити позивача на посаді оперуновноваженого сектору викриття правопорушень у сфері нелегального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області

Статтею 236 КЗпП України встановлена відповідальність роботодавця щодо виплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням працівника за період з часу звільнення до дати фактичного поновлення працівника на роботі. Раніше суд визнав, що наявні правові підстави вважати позивача протиправно звільненим та є усі необхідні підстави для його поновлення на попередній посаді, в зв`язку з чим, існує обов`язок відповідача (ГУ НП України в Одеській області) щодо компенсації позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, пов`язаного із незаконним звільненням, з 05.10.2018 року по день фактичного поновлення на посаді, а тому, позовна вимога щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (виходячи з середньоденного її розміру 163,91 грн. (довідка ГУ НП в Одеській області від 19.12.2018 року №2232 - а.с.119) підлягає задоволенню саме у цієї редакції на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Відповідно до п.п.2-3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тобто, суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частині поновлення порщзивача на посаді, з якій він був протиправно звільнений.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №3420 від 04.10.2018 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1528 о/с від 05.10.2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуновноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області з 05.10.2018 року.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення 163,91 грн.

6. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуновноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області звернути рішення до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.

Часті запитання

Який тип судового документу № 85266111 ?

Документ № 85266111 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 85266111 ?

Дата ухвалення - 29.10.2019

Яка форма судочинства по судовому документу № 85266111 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 85266111 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 85266111, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 85266111, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 29.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 85266111 відноситься до справи № 420/6151/18

Це рішення відноситься до справи № 420/6151/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 85266110
Наступний документ : 85266112