Рішення № 85266010, 28.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 р. № 400/2558/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " ЛАЙМ МАНІ", вул. Миру,29, оф.1, c. Мішково-Погорілове, Вітовський район, Миколаївська область, 57214

до відповідача:Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вул. Б.Грінченка, 3, м. Київ 1, 01001

про:визнання протиправною та скасування постанови від 02.08.2019 р. № 638/1167/16-5/9-П,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» (далі - позивач або ТОВ «ЛАЙМ МАНІ») звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач або Нацкомфінпослуг) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову № 638/1167/16-5/9-П від 02.08.2019 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Ухвалою суду від 20.08.2019 року справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова прийнята на підставі Акту про правопорушення (який як вказує позивач не був надісланий на його адресу відповідачем), що містить надумані та неупереджені висновки та інформацію, а тому постанова прийнята з порушенням порядку, встановленого законодавством, тобто за відсутності події правопорушення, тому підлягає скасуванню. Вимога відповідача про усунення порушення законодавства про фінансові послуги позбавили позивача можливості визначитися з виконанням їх по суті. Позивач намагався з`ясувати у відповідача на яких підставах контролюючий орган витребовував копії відповідних документів, зазначених у вимогах, однак замість відповіді на таке питання отримав оскаржувану постанову, яка порушує права позивача та підлягає скасуванню.

Відповідач не погоджується з твердженнями позивача викладеними в позовній заяві та вказує у відзиві на позовну заяву, що відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011р. № 1070/2011 (далі - Прложення № 1070), рішення комісії є обов`язковими для виконання всіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами. Позивачем на вимогу Нацкомфінпослуг не надано інформації та копій витребовуваних документів зазначених у вимогах, складеними за зверненнями скаржників. Крім того, не надано жодної інформації щодо причини ненадання таких документів. Таким чином, відповідач вважає, що позивач порушив ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у вигляді ненадання інформації, а тому твердження позивача щодо відсутності правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи та спростовано доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що обґрунтування відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, жодним чином не спростовують протиправність оскаржуваної постанови. Намагаючись отримати певну інформацію від позивача, відповідач вимагав у ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» документи, надання яких не встановлено законодавством, а тому притягувати до відповідальності позивача Національна комісія не мала жодного права та жодних на те підстав.

Відповідач не погоджуючись з доводами позивача викладеними у відповіді на відзив, надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що позивач зробив хибний висновок, що Нацкомфінпослуг може вимагати надання необхідних документів лише в рамках здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Згідно вимог Положення № 1070 та відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа зобо`язана виконувати нормативно-правові акти, якими встановлені умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, вимоги та рішення відповідача, що відповідають його повноваженням, зокрема надавати на такі вимоги та рішення інформацію та звітність у встановлений законом строк. Відповідач вважає, що позовні вимоги є незаконними та необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» (або Товариство) внесено до Державного реєстру фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 906, реєстраційний номер 13103626 від 30.05.2017 та розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.05.2017 № 2126.

Позивач має ліцензію, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на провадження господарської діяльності з укладання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

На підставі пункту 12 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підпункту 41 пункту 4 Положення про Національну комісію, шо здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070/2011, Нацкомфінпослуг на адресу позивача надіслано письмові вимоги щодо надання інформації та документів зазначених у додатках до вимог, а саме:

1. пояснення Товариства чи укладався між Товариством та Скаржником зазначений вище договір про надання позики на умовах фінансового кредиту (далі - Договір) в письмовій формі, якщо так то надати повну копію такого Договору та всіх додатків і додаткових угод до нього;

2. якщо між Товариством та Скаржником укладався електронний договір, то надати:

зазначений вище Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту;

письмові пояснення з використанням якої інформаційно-телекомунікаційної системи чи систем було укладено такий договір, з обов`язковим зазначенням адреси веб-сайту;

інформацію щодо порядку (процедури), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладання електронного договору вчинених Товариством та Скаржником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень) роздрукованих у паперовій формі, що підтверджують такі дії. Крім того, надати підтвердження відправлення оферти Скаржнику' та прийняття такої оферти (акцепт) споживачем (Скаржнику) у порядку встановленому частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»;

3. копію внутрішніх правил надання фінансових послуг Товариства зі всіма змінами та додатками, які діяли в момент укладення Договорів;

4. первинні бухгалтерські документи, що підтверджують суму боргу Скаржнику (вичерпний пакет документів щодо договору, розрахунки щодо виплат, платіжні доручення, квитанції, що підтверджують надання (перерахування) Товариством, на підставі Договору, грошових коштів Скаржника та інше):

копію банківських виписок, прибуткових касових ордерів, фіскальних чеків, що підтверджують отримання Товариством, на підставі Договору, грошових коштів від Скаржника, у період з моменту укладання Договору до моменту надання відповіді на дану вимогу;

копії листування Товариства з Скаржником (звернення, листи, заяви, скарги, повідомлення, вимоги щодо виконання зобов`язань, тощо надіслані Товариством до Скаржника та отримані від них, як в електронному так і в паперовому виді, відповіді на такі звернення);

у разі пролонгації дій Договору, надати копії документів на підставі яких здійснювалась така пролонгація;

детальний розрахунок нарахованої Товариством заборгованості Скаржника сплаченої та несплаченої за Договором у період з моменту укладання Договору до моменту надання відповіді на дану вимогу (у розрізі тіло кредиту; нараховані відсотки; пеня; інші нарахування);

5. у разі звернення до суду, матеріали, що стосується судових справ по Заявнику позовні заяви, ухвали суду, судові рішення, досудові вимоги, тощо;

6. договір за яким Товариство відступило будь-якій іншій особі (фізичній чи юридичній) право грошової вимоги до Скаржника, з усіма додатками до нього (актами прийому-передачі, тощо);

7. за відсутності заборгованості Скаржника, належним чином оформлену довідку про відсутність заборгованості;

8. інші відповідні документи та інформацію (вичерпний пакет документів) за даною справою.

Відповідач вважає, що Нацкомфінпослуг з метою виконання покладених на неї завдань в тому числі для захисту прав споживачів має право отримувати будь-яку інформацію та документи від піднаглядних суб`єктів господарювання, що стосуються надання такими суб`єктами господарювання фінансових послуг.

02.08.2019 року відповідачем складено Акт № 1167/16/5-9 про неподання інформації позивачем (далі-Акт), а також не зазначено письмову причину ненадання таких документів.

Відповідач вважає, що ненадання позивачем витребовуваних документів, свідчить про вчинення товариством правопорушення, зазначеного у статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у вигляді неподання інформації.

13.08.2019 року на адресу позивача надійшов лист відповідача № 6098/16-8 від 05.08.2019, в додатку до якого було додано постанову від 02.08.2019 № 638/1167/16-5/9-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг (далі - Постанова).

За змістом зазначеної постанови директор департаменту регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Павленко Галина Флоріанівна , розглянувши відповідно до статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» акт про правопорушення, вчинені позивачем, встановила, що Товариством допущені порушення вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, зміст яких полягає у тому, що станом на дату складення Акта позивачем не подані запитувані у Вимогах пояснення та копії документів, що свідчить про вчинення Товариством правопорушення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у вигляді неподання інформації Нацкомфінпослуг.

Відповідач керуючись статтею 39, пунктом 3 частини першої статті 40, пунктом 2 частини першої статті 41, частини першої статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», постановив застосувати до позивача штрафну санкцію у розмірі 34000,00 грн.

Позивач вважає, що вказана вище постанова прийнята на підставі акту про неподання інформації (який, як вказує позивач в позові, не надіслано на його адресу та зміст якого позивачу невідомий), прийнята з порушенням порядку, встановленого законодавством, за відсутності події правопорушення як такого, є незаконною, необгрунтованою, протиправною та підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд виходить з наступного.

Отримавши вимоги відповідача про надання відповідної інформації та певних документів, позивач надав письмові відповіді відповідачу, в яких зазначив, що ТОВ "ЛАЙМ МАНІ" позбавлено обов`язку та можливості розглянути ці документи по суті та задовольнити викладені в них вимоги з огляду на те, що вони підписані не особою, уповноваженою діяти згідно з законом від імені відповідача.

Крім того, позивач зазначив, що їх підписантом була директор департаменту регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Г. Павленко, яка не має на те повноважень.

З урахуванням вищезазначеного, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 (далі за текстом - Положення) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послугу межах, визначених законодавством.

Підпунктами 1, 2, 3, 16 пункту 10 Положення встановлено, що Голова Нацкомфінпослуг:

1) очолює Нацкомфінпослуг, здійснює керівництво поточною діяльністю Нацкомфінпослуг та вирішує всі питання її діяльності за винятком тих, які належать до компетенції Нацкомфінпослуг як колегіального органу;

2) затверджує регламент Нацкомфінпослуг, який визначає порядок проведення засідань Нацкомфінпослуг як колегіального органу, підготовки та прийняття нею рішень, інші процедурні питання її діяльності;

3) діє без довіреності від імені Нацкомфінпослуг у межах, встановлених законодавством України;

16) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» зазначено: Патико Ігор Володимирович - керівник з 03.02.2015; Галабудська Тетяна Миколаївна - підписант.

Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, містить інформацію, що Головою Нацкомфінпослуг є Пашко Ігор Володимирович.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Позивачем, в свою чергу, не було знайдено підстав та доказів того, що у особи, яка підписала вимогу наявні повноваження підписувати подібні документи.

Виходячи з вищезазначеного, позивач вважає, що єдиними особами, що мають право діяти без довіреності від імені Нацкомфінпослуг у межах, встановлених законодавством України, та представляти Нацкомфінпослуг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами, є Пашко Ігор Володимирович - керівник з 03.02.2015 та Галабудська Тетяна Миколаївна (підписант).

Крім того, досліджуючи зміст вказаних вимог відповідача, судом встановлено, що в таких вимогах містилось посилання на те, що повноваження Павленко Галини Флоріанівни щодо підписання вимог до піднаглядних установ визначені Положенням про департамент регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.10.2017 № 240 (зі змінами та доповненнями), а саме: підпунктом 6.4.24 пункту 6 розділу 6 передбачено, що з метою здійснення своєчасного і повного розгляду письмових звернень та запитів фізичних та юридичних осіб, підготовки відповідей у встановлений законодавством строк та здійснення наглядових повноважень Департаменту, директор Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів, запрошень на розгляд справ про правопорушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, а також повідомлень про прийняті Нацкомфінпослуг як колегіальним органом рішень щодо реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур.

Однак, суд зауважує, що самого Положення до вимоги відповідачем додано не було, відомості про реєстрацію цього Положення в Міністерстві юстиції України, якщо відповідач претендує на те, що це Положення не є внутрівідомчим і має розповсюджувати свою дію на третіх осіб (зокрема, на позивача) - в офіційних джерелах інформації відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституюєш та законами України.

Пункт 12 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та підпункт 41 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, містять загальні норми, що регламентують повноваження Нацкомфінпослуг.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 Положення основними завданнями Нацкомфінпослуг є: здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб 'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 цього ж Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб 'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов 'язкової звітності, крім випадків, коли суб єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. Уразі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров 'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Судом досліджено та встановлено, що в річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на 2019 рік (зі змінами), що розміщено на офіційному сайті Нацкомфінпослуг інформація про здійснення таких заходів відносно ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» відсутня.

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 02.08.2019 року, тобто у день винесення цієї постанови, відповідачем складено Акт від 02ю08.2019р., який не надсилався на адресу позивача взагалі.

02.08.2019 року Нацкомфінпослуг на підставі Акту прийнята Постанова про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг № 638/1167/16-5/9-П, якою застосовано до ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» штрафну санкцію у розмірі 34000 грн.

Пункт 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

За правилами ст. 39 згаданого Закону в разі порушення законів та інших нормативно- правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

У відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 28, статей 39 - 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та підпунктів 4, 40 пункту 4. пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1070, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 року № 2319 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2112/22424), затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (далі - Положення).

Пунктом 1.1 Положення визначено, що це Положення розроблене з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно- правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Відповідно до п. п. 3 п. 2.1 розділу II зазначеного Положення, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, як накладення штрафів в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому, згідно з п. 4.1 р. 4 наведеного Положення провадження у справі про правопорушення є обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1-9 пункту 2.1 розділу II цього Положення.

За правилами розділу IV Положення, виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акту про правопорушення. До акту про правопорушення долучаються пояснення керівника або уповноваженого представника особи, інші документи, що стосуються справи про правопорушення. Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акту про правопорушення.

Примірник акту про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п 'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», приймається уповноваженою особою Нацкомфінпослуг протягом 30 календарних днів після отримання нею акту про правопорушення та документів, які стосуються справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Положення, до розгляду повинна: з 'ясувати, чи належить до її компетенції розгляд справи про правопорушення; з`ясувати, чи належить до її компетенції застосування відповідного заходу впливу; перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; з`ясувати, чи є в наявності додатки, зазначені в акті про правопорушення; з`ясувати, чи застосовувалися раніше до особи заходи впливу за таким самим фактом; перевірити наявність обставин, що пом 'якшують або обтяжують відповідальність особи; визначити необхідність залучення до розгляду справи про правопорушення фахівців, експертів із питань ринку фінансових послуг, фахівців саморегулівних організацій та інших осіб; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п 'ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Керівник або уповноважений представник особи при розглябі справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення: надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

Рішення про результати розгляду справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за її місцезнаходженням або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п 'яти робочих днів з дня його прийняття.

Отже, законодавством чітко визначено порядок застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг, відповідно до якого обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, таких, як накладення штрафів в розмірах, передбачених ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», є провадження у справі про правопорушення, яке, в свою чергу, здійснюється з повідомленням особи щодо якої здійснюється розгляд такої справи.

02.08.2019 року Нацкомфінпослуг складено Акт, тобто з 02.08.2019 року почалось провадження у справі про правопорушення, порядок здійснення якого визначений Положенням.

Крім того, відповідач в цей же день 02.08.2019 року, тобто у день складення Акту прийняв оскаржувану постанову.

Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову, суд вважає, що відповідач взагалі не дотримався вимог Положення, оскільки ним не здійснювався розгляд справи про правопорушення відносно позивача відповідно до встановлених вимог.

В свою чергу, позивача не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, позивачу не надано можливості реалізувати свої права, зокрема, бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові).

Законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до відповідальності у сфері надання фінансових послуг, зокрема, за вказане правопорушення, обов`язковими етапами якої є надсилання їй відповідного акту про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду її справи, а також надання права особі на подачу та розгляд її заперечень.

Недотримання зазначених процесуальних вимог порушує право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року (справа № 826/10418/16).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, визначені законодавством. Нацкомфінпослуг не дотримано законодавчо визначеної процедури при застосуванні заходів впливу у вигляді накладення штрафу до позивача.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» зазначено, що принцип «незалежного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належній і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обоє 'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обоє 'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятої ним постанови.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " ЛАЙМ МАНІ" (вул. Миру, 29, оф.1, с. Мішково-Погорілове, Вітовський район, Миколаївська область, 57214, код ЄДРПОУ 41261901) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Б.Грінченка, 3, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 38062828) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 638/1167/16-5/9-П від 02.08.2019 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Б.Грінченка, 3, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 38062828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ЛАЙМ МАНІ" (вул. Миру,29, оф.1, с. Мішково-Погорілове, Вітовський район, Миколаївська область, 57214, код ЄДРПОУ 41261901) судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 9556 від 16.08.2019р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов