Рішення № 85265928, 28.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2115/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Світловодської районної державної нотаріальної контори (вул. М. Грушевського, 20, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДРПОУ - 02899022)прозобов`язання вчинити певні дії, -ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити заборону на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 , яка виникла на підставі перенесення архівних заборон, серія та номер : б, виданий 06.05.2008 року Світловодською районною державною нотаріальною конторою; відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7132819 від 06.05.2008 року 11:23:35.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 квітня 2019 року звернулась до відповідача з заявою від 16.04.2019 року, в якій просила внести зміни до запису Державного реєстру про реєстрацію обтяжень на підставі ч.1 ст.26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В травні 2019 року я отримала відповідь Світловодської районної державної нотаріальної контори вих.№187/01-16 від 08.05.2019 року, якою відповідач повідомив, що в 2008 році було накладено заборону на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_2 . У зв`язку з помилкою реєстратора, заборона накладена на квартиру АДРЕСА_4 в тому ж АДРЕСА_5 , яка належить позивачці. Відповідач повідомив, що в зв`язку з тим, що документів згідно яких було накладено заборону не залишилось, цю технічну помилку в реєстрі заборон Світловодська районна державна нотаріальна контора змінити не має право (не має юридичних підстав для змін).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали від 27.08.2019 отримав 30.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19). 05.09.2019 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника (а.с.20).

Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є членом «ЖИЛБУД кооперативу № 16» та з 1987 року зареєстрована і постійно проживає у квартирі АДРЕСА_4 . Зазначені обставини підтверджується відповідним записом у паспорті позивачки, довідкою «ЖИЛБУД кооперативу № 16» від 20.08.2019 року, довідкою ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ГОСПОДАОНИК» від 28.03.2019 року (а.с.7-10).

Сплативши в 1995 році повністю пайовий внесок за квартиру у позивачки виникло право оформити право власності на майно. Вказаним правом вона скористалась в 2018 році.

В грудні 2018 року при первинній реєстрації права власності на належну квартиру АДРЕСА_2 , дізналася про внесення 06.05.2008 року запису про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, номер обтяження: 7132819.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.04.2019 року №161756626 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі виникнення обтяження: перенесення архівних заборон виданий 06.05.2008; на підставі внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44471098 від 07.12.2018 приватний нотаріус Бабенко В.М. Світловодської державної нотаріальної контори. Відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/право якої обтяжуються: ОСОБА_2 . (а.с.11).

З метою виправлення помилки 18 квітня 2019 року позивачка звернулась до Світловодської районної державної нотаріальної контори з заявою від 16.04.2019 року, в якій просила внести зміни до запису Державного реєстру про реєстрацію обтяжень на підставі ч.1 ст.26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (а.с.12).

Світловодська районної державна нотаріальна контора листом від 08.05.2019 року №187/01-16 повідомила, що в 2008 році накладено заборону на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_2 . В зв`язку з помилкою реєстратора, заборону наклали на квартиру АДРЕСА_4 в тому ж АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_1 . Враховуючи те, що документів, згідно яких було накладено заборону не залишилось, цю технічну помилку в реєстрі заборон Світловодська районна державна нотаріальна контора змінити не має право (не має юридичних підстав для змін).

Незгода із прийнятим відповідачем рішенням обумовила позивачку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини1 статті 41 Конституції України визначено, що Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. №31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно з ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги положення статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому, суд враховує правову позицію ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.79 згідно з якою, ст.1 Протоколу №1 до конвенції по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Разом з тим, суд вказує наступне.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною третьою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

А відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача, у строк, визначений в ухвалі суду від 27.08.2019, не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

За таких обставин, суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а відповідна поведінка відповідача розцінюється судом як визнання позову.

За таких обставин, при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок Європейського суду з прав людини, практика якого є своєрідним механізмом, яка дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію, наголошував, у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 7801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Вирішуючи питання про ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що за нормами Конституції України, як нормами прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов`язків.

З огляду на викладене, на думку Кіровоградського окружного адміністративного суду належним способом захисту порушених прав позивача є скасування заборони на нерухоме майно, яка зареєстрована 06.05.2008 року, номер обтяження: 29315131, приватним нотаріусом Бабенко Вячеславом Михаловичем, Світловодської державної нотаріальної контори у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі на підставі перенесення архівних заборон, серія та номер : б, виданий 06.05.2008 року Світловодською районною державною нотаріальною конторою; відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7132819 від 06.05.2008 року.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов вірного висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену суму судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. за подання адміністративного позову немайнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Світловодської районної державної нотаріальної контори (вул. М. Грушевського, 20, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДРПОУ - 02899022) - задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно, яка зареєстрована 06.05.2008 року, номер обтяження: 29315131, приватним нотаріусом Бабенко Вячеславом Михаловичем, Світловодської державної нотаріальної контори у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі на підставі перенесення архівних заборон, серія та номер: б, виданий 06.05.2008 року Світловодською районною державною нотаріальною конторою; відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7132819 від 06.05.2008 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Світловодської районної державної нотаріальної контори (вул. М.Грушевського, 20, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДРПОУ - 02899022).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2019р.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук