Рішення № 85264349, 28.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2794/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 за ордером,

представника відповідача Пінковської А.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію,-

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив з урахуванням уточнення позовної заяви:

1. Визнати рішення №9894 Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 протиправним, зобов`язати Центральне об`єднане УПФУ в м. Одесі призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05.12.2017 р. застосувавши при розрахунку пенсії 39 років 11 міс. 4 дні загального трудового стажу і 12 років 1 міс. 30 днів спеціального за списком №2.

Ухвалою від 25.09.2019 р. занесеною до протоколу судового засідання здійснено заміну відповідача оскільки, на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №628 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України”, Центральне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

16.09.2018 р. позивачу виповнилось 58 років. Позивач має 39 років 11 міс. 4 дні страхового стажу, з них 22 роки 9 місяців 21 день спеціального стажу, що підтверджується трудовою книжкою.

05.12.2017 р. позивач звернувся до УПФУ в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

На вимогу співробітників відповідача до заяви було додано трудова книжка, військовий квиток, диплом, накази про затвердження атестації від 23.12.2003 р., 13.08.2010 р.

04.01.2018 р. позивач отримав рішення №9894 без зазначення дати його прийняття та складання , яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

В рішенні №9894 зазначено, що спеціальний стаж не врахований, оскільки позивач не надав пільгову довідку.

Відповідач в рішенні зазначив, що трудовий стаж позивача складає 39 років 1 місяць, що є достатнім для призначення пенсії за умови досягнення 55 річного віку, 30 років стажу і не менше 12 років 6 місяців стажу за списком №2.

Проте позивач зазначив, що загальний стаж зазначений у оскаржуваному рішенні вказано невірно, тобто протиправно зменшено загальний трудовий стаж.

Оскільки відповідно до трудової книжки загальний трудовий стаж позивача складає 39 років 11 місяців 4 дні.

Отже оскаржуване рішення в частині визначення загального трудового стажу позивача є протиправним і належить до скасування

Позивач зазначив, що стаж значно впливає на розмір пенсії, тому зазначене зловживання знизить розмір пенсії, яку позивач має право отримувати до кінця життя, чим значно порушується право останнього на соціальний захист.

Крім того, позивач вважає, що періоди роботи його техніком, інженером з радіонавігації і радіолокації – 22 роки 9 місяців 21 день ( з 10.06.1989 р. по 31.03.2012р.) мають бути зараховані до спеціального стажу, а позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Порядок проведення атестації був затверджений постановою КМУ №442 від 01.08.1992 р., тобто до цього часу проведення атестації не вимагалось.

Таким чином, позивач вважає, що мав право вийти на пенсію в 56 років.

Через неправильний розрахунок спеціального трудового стажу, посадові особи відповідача неправильно розрахували вік, а отже і час з якого позивач має право вийти на пенсію.

Зазначене на думку позивача свідчить про протиправну відмову позивачу у призначенні пенсії оскільки до спеціального стажу не враховано періоди, що мають враховуватись.

20.05.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

28.05.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд призначив судове засідання на 12.06.2019 р.

17.07.2019 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне та призначив підготовче судове засідання.

25.09.2019 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче судове засідання та продовжив розгляд справи по суті.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що позивач звернувся з заявою до управління №9884 від 05.12.2017 р. щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням управління №9884 від 04.01.2018 р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії оскільки для призначення пенсії позивачем не була надана пільгова довідка, визначити право на пенсію не можливо. Спеціальний стаж складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи 39 років 1 місяць.

Крім того, управління не погоджується з позовною вимогою щодо здійснення перерахунку з 05.12.2017 р. Оскільки позивач відповідно до ст.122 КАС України пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Представник відповідача зазначила, що при розгляді справи необхідно враховувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

Заслухавши вступне слово позивача, представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються. Суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення з наступних мотивів.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що позивачу 16.09.2018 р. виповнилося 58 років. Позивач має 39 років 11 міс. 4 дні страхового стажу, з них 22 роки 9 місяців 21 день спеціального стажу, що підтверджується трудовою книжкою (а.с.58-61).

05.12.2017 р. позивач з заявою звернувся до відповідача щодо призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.55).

Рішенням № 9894 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії (а.с.12).

В рішенні №9894 зазначено, що для призначення пенсії позивач не надав пільгову довідку та визначити право на пенсію неможливо. Спеціальний стаж позивача складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи – 39 років 1 місяць.

Суд встановив, що відповідно до трудової книжки позивача, він розпочав трудову діяльність 31.08.1977 р. та працював наступні періоди:

- лаборант у школі з 31.08.1977 р. по 30.09.1978 р. (1 рік 1 місяць);

- з попереднього місця роботи був призначений до радянської армії з 30.09.1978 по 12.11.1980 р. (2 роки 2 дні);

- з 01.12.1980 р. по 30.06.1986 р. навчався і в той же час з 12.05.1982р. по 07.04.1986 р. працював (5 років 6 міс.29 днів);

- з 01.08.1986 р. по 05.12.2017 р. працював на різних посадах (31 рік 4 місяці 4 дні).

Загальний стаж позивача на дату звернення з заявою про призначення пенсії до відповідача склав 39 років 11 місяців 4 дні.

Також суд, встановив, що позивач з 10.06.1989 р зарахований техніком з радіолокації і радіонавігації (зайнятий на роботах із застосуванням генераторів УКВ та СВЧ), 01.07.1994 р. переведений на посаду техніка з радіолокації і радіонавігації 1-й категорії (зайнятий на роботах із застосуванням генераторів УКВ та СВЧ), 01.07.2003 р. переведений на посаду інженера з радіолокації і радіонавігації зв`язку 2-й категорії на якій працював до 31.03.2012 р.

Згідно з підрозділом 23200000-1753-г, розділу ХХVІІІ списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 робітники і спеціалісти, постійно зайняті на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань.

Період роботи позивача техніком, інженером з радіонавігації і радіолокації (з 10.06.1989 р. по 31.03.2012 р.) складає 22 роки 9 місяців 21 день

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 цього Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також Порядком №637 встановлені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Відповідно до п.20 Порядку в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Такий Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року.

Відповідно до п.1 цей Порядок №637 визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Пунктом 2 постанови КМУ від 01.08.1992 року №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць. Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Вказана постанова КМУ набрала чинності 21.08.1992 року.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на роботах за Списком №1 та №2 наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року затверджений Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (далі Порядок №383 застосування Списків № 1 та № 2).

Відповідно до п.3 вказаного Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 4 визначено, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пп.4.1).

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника (пп.4.2).

Згідно з пп.4.3 п.4 Порядок №383 застосування Списків № 1 та № 2 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Підпунктом 4.4 п.4 встановлено, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до п.5 Порядку №383 застосування Списків № 1 та № 2 у разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 чи № 2 працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації.

Також суд, встановив, що позивач з 10.06.1989 р зарахований техніком з радіолокації і радіонавігації (зайнятий на роботах із застосуванням генераторів УКВ та СВЧ), 01.07.1994 р. переведений на посаду техніка з радіолокації і радіонавігації 1-й категорії (зайнятий на роботах із застосуванням генераторів УКВ та СВЧ), 01.07.2003 р. переведений на посаду інженера з радіолокації і радіонавігації зв`язку 2-й категорії на якій працював до 31.03.2012 р.

Згідно з підрозділом 23200000-1753-г, розділу ХХVІІІ списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 робітники і спеціалісти, постійно зайняті на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань.

Суд зазначає, що оскільки відповідно до постанови КМУ №442 01.08.1992 р. , тобто до цього часу проведення атестації не вимагалось, так стаж роботи позивача з 10.06.1986 р. по 01.08.1992 (3 роки 1 місяць 22 дні) має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Крім того, суд зазначає що наказами №158 від 23.12.2003 р., №15/о від 28.01.2004 р., №210 від 13.08.2010 р. затверджені результати атестації робочого місця позивача. Отже стаж роботи з 23.12.2003 р. по 31.03.2012 р. (9 років 8 днів) має бути зарахований до пільгового стажу позивача (а.с.63-65).

Таким чином, суд встановив, що пільговий стаж позивача складає 12 років 1 міс.30 днів.

Відповідно до абз.4 п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку встановленого абзацом першим частини першої ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Таким чином, позивач має право на зменшення віку виходу на пенсію на рік за кожні 30 (2х12+6) міс. наявного у нього спеціального стажу.

Період з 10.06.1986 р. по 01.08.1992 р. (3 роки 1 міс.22 дні) має бути зарахований до пільгового стажу позивача, а вік виходу на пенсію має бути зменшений на 1 рік.

Період з 23.12.2003 р. по 31.03.2012 р. (9 років 8 днів) має бути зарахований до пільгового, а вік виходу на пенсію має бути зменшений на 1 рік.

Суд зазначає, що оскільки пільговий стаж становить 12 років 1 міс. 30 днів, тобто 146 міс., вік виходу на пенсію має бути зменшений на 4 роки із розрахунку 146/30. Отже позивач мав право вийти на пенсію в 56 років із розрахунку 60-4.

Через неправильний розрахунок спеціального трудового стажу позивача, відповідач неправильно розрахував вік, а отже і час з якого позивач має право вийти на пенсію.

Суд зазначає, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії, оскільки до спеціального стажу не враховано періоди, що мають враховуватись.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення №9894 «Про відмову в призначенні пенсії» та надані сторонами докази суд дійшов висновку, що воно не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та належить до скасування.

Враховуючи вимоги Законів України щодо призначення пенсії за віком та пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за умов досягнення 55 років та при стажі роботи не менше З0 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, позивач має безперечне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах застосувавши при розрахунку пенсії 39 років 11 місяців 4 дні загального трудового стажу і 12 років 1 міс. 30 днів спеціального стажу за Списком №2.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Таким чином, суд робить висновок, що пенсія позивачу повинна бути призначена з дати звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії, а саме з 05.12.2017 р. (а.с.16).

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на те, що управління не погоджується з позовною вимогою щодо здійснення перерахунку з 05.12.2017 р. Оскільки позивач відповідно до ст.122 КАС України пропустив шестимісячний строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що спірні відносини виникли з приводу виплати пенсії, яка не є одноразовою грошовою допомогою, а носить щомісячний регулярний характер суд зазначає наступне.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч.1 ст.122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права.

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх зокрема у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і за жодних умов не можуть бути скасовані а їх обмеження не допускаються, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нарахування суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки – для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку – для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами пов`язаними з виплатою інших складових та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення ч.3 ст.122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд робить висновок, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час , у тому числі сум будь-яких її складових, які не були виплачені з вини пенсійного органу, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд по справі №646/6250/17 у постанові від 24.04.2018 року.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 статті 77 КАС України: « В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

Таким чином, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати рішення №9894 Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 протиправним.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05.12.2017 р. застосувавши при розрахунку пенсії 39 років 11 міс. 4 дні загального трудового стажу і 12 років 1 міс. 30 днів спеціального за списком №2.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім),40 грн.

5.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

6. Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 28 жовтня 2019 року.

Суддя О.Я. Бойко

.