Рішення № 85264234, 21.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3463/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Лукіна С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Луганського обласного військового комісаріату (далі Луганський ОВК або відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Позивач був призваний 26.10.1979 Краснолучським міським військовим комісаріатом Ворошиловоградської області до лав Збройних Сил СРСР для проходження військової служби. 03.11.1979 зарахований до списків особового складу військової частини №2042, м. Керкі, Чарджоуської області, Туркменської PCP. Під час проходження служби мав військове звання рядовий та наказом командира військової частини №2042 від 01.03.80 №002 був призначений на посаду стрілка-водія резервної застави.

У складі резервної застави ОСОБА_1 був направлений на територію Демократичної Республіки Афганістан, де у період з січня по липень 1981 року брав участь у бойових діях в провінціях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Наказом командира військової частини №2042 від 28.07.81 №220 був переведений для подальшого проходження служби до військової частини №9870.

Зазначив, що факт проходження позивачем військової служби у військовій частині №2042 та участь у бойових діях підтверджується нотаріально завіреними заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які разом зі ОСОБА_1 проходили військову службу у тій же військовій частині, в той же період, і які отримали статус учасника бойових дій, а також нотаріально завіреними копіями їх військових квитків та посвідчень ветеранів війни - учасників бойових дій.

01.04.2019 позивач звернувся до комісії щодо розгляду питань, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій Луганського ОВК із заявою про надання статусу учасника бойових дій. Одночасно позивачем було надано нотаріально завірені заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які разом зі ним проходили військову службу у тій же військовій частині, в той же період, і які отримали статус учасника бойових дій, а також нотаріально завірені копії їх військових квитків.

Листом від 10.04.2019 №ВОЗІК/1037 Луганський ОВК направив заяву позивача до комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Адміністрація Держприкордонслужби України листом від 25.04.2019 повідомила Луганський ОВК про відсутність правових підстав та повноважень надавати статус учасника бойових дій військовослужбовцям колишніх Прикордонних військ КДБ СРСР та надавати їм відповідні посвідчення.

Разом з тим, рішенням комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з вирішення питань щодо визнання особового складу учасниками війни та бойових дій від 18.04.2019 №2/2/1 ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій з формулюванням «відсутність підстав для розгляду питань даною комісією».

При цьому, надані позивачем оригінали заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які разом проходили військову службу у тій же військовій частині, в той же період, і які отримали статус учасника бойових дій, а також нотаріально завірені копії їх військових квитків, посвідчень учасників бойових дій та інші документи залишені на зберіганні в Адміністрації Держприкордонслужби.

Позивач вважає, що саме Луганський ОВК повинен був розглянути по суті його заяву про встановлення статусу учасника бойових дій, однак замість цього відповідач неправомірно та безпідставно направив заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Держприкордонслужби України.

На підставі викладеного просить суд:

- визнати неправомірними дії Луганського ОВК щодо відмови у розгляді по суті заяви про встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та направлення її до Адміністрації Держприкордонслужби України;

- зобов`язати Луганський обласний військовий комісаріат вчинити дії щодо розгляду заяви позивача від 01.04.2019 про визнання його учасником бойових дій та видати ОСОБА_1 посвідчення встановленого зразка.

Ухвалою суду від 05.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.31-32).

Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи визначено в порядку загального позовного провадження (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 17.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження по справі (а.с.67).

Ухвалою суду від 21.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с.70-71).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні, пред`явленому позову, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 , надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позовну з наступних підстав (а.с.51).

Відповідно до рішення Міністра оборони України від 14.01.2019 року № 693/з до внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200, яким затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісії), вирішення питань про надання, позбавлення статусу учасника бойових дій та скасування рішень не відноситься до повноважень комісій обласних та Київського міського військових комісаріатів. Робота комісій обласних та Київського міського військових комісаріатів припинена до окремого рішення Міністра оборони України.

Це рішення доведено до Луганського ОВК телеграмою військової частини А0105 від 08.02.2019 № 116/9/2/827, отримана телеграма 08.02.2019 за вхідним № 1212.

На підставі вищевикладеного вважає, що Луганський ОВК не має повноважень для вчинення будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача від 01.04.2019 про визнання його учасником бойових дій.

Вислухвши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 26.10.1979 Краснолучським міським військовим комісаріатом Ворошиловоградської області ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Сил СРСР для проходження військової служби.

03.11.1979 позивач був зарахований до списків особового складу військової частини №2042, мав військове звання рядовий та наказом командира військової частини №2042 від 01.03.80 №002 був призначений на посаду стрілка-водія резервної застави.

Наказом командира військової частини №2042 від 28.07.81 №220 був переведений для подальшого проходження служби до військової частини №9870.

Вказані обставини підтверджуються військовим квитком НУ № 7315625 позивача, копія якого перебуває в матеріалах справи (а.с.62-64).

01.04.2019 позивач звернувся через Новоайдарський районний військовий комісаріат до Луганського ОВК із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій. До заяви позивачем було додано документи згідно переліку документів, що додаються до заяви, серед яких також містилися нотаріально завірені заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підтвердження факту проходження позивачем військової служби у тій же військовій частині, в той же період, і які отримали статус учасника бойових дій, а також нотаріально завірені копії їх військових квитків (а.с.8-9).

Листом від 10.04.2019 №ВОЗІК/1037 Луганський ОВК направив заяву позивача до комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (а.с.76).

Адміністрація Держприкордонслужби України листом від 25.04.2019 повідомила Луганський ОВК про відсутність правових підстав та повноважень надавати статус учасника бойових дій військовослужбовцям колишніх Прикордонних військ КДБ СРСР та надавати їм відповідні посвідчення, про що повідомила відповідача відповідним листом, що надійшов до Луганського ОВК 02.05.2019.

Одночасно даним листом Адміністрація Держприкордонслужби України повідомила, що на засіданні комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з вирішення питань щодо визнання особового складу учасниками війни та учасниками бойових дій було розглянуто надані матеріали щодо визнання учасником бойових дій та прийнято рішення відмовити громадянину ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю підстав (а.с.24-25).

До вказаного листа Адміністрацією Держприкордонслужби додано рішення комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з вирішення питань щодо визнання особового складу учасниками війни та учасниками бойових дій від 18.04.2019 №2/2/1 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій за відсутності підстав для розгляду питання даною комісією (а.с.26).

Вважаючи протиправними дії Луганського ОВК, що виразились у відмові в розгляді по суті заяви позивача про встановлення йому статусу учасника бойових дій та направленні її до Адміністрації Держприкордонслужби України, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно із статтею 5 цього Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 2 статті 6 Закону № 3551 визначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 «Про організаційні заходи застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено перелік держав і періодів бойових дій на їх території.

Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі Положення № 200).

Відповідно до пункту 1 даного Положення комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісія) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Пунктом 10 Положення № 200 визначено, що на комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил та Державної спеціальної служби транспорту (які набули право на отримання статусу під час проходження військової служби у Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту), колишніх партизанів та підпільників,- за місцем їх реєстрації (перебування на військовому обліку).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був призваний до лав Збройних Сил СРСР 26.10.1979 Краснолучським міським військовим комісаріатом Ворошиловоградської області, зарахований до списків особового складу військової частини № 2042 (прикордонний загін).

В свою чергу, з листа Адміністрації Держприкордонслужби вбачається, що прикордонні війська КДБ СРСР вдповідно до статті 4 «Закона Союза Советских Социалистических Республик от 12 октября 1967 года «О всеобщей воинской обязанности», до 21 березня 1989 року були складовою частиною Збройних Сил СРСР.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 1992 року №3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Згідно з Указом Президента України 31.07.2003 №772/2003 «Про реорганізацію Державного комітету у справах охорони державного кордону України» реорганізовано Державний комітет у справах охорони державного кордону України в Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Отже, Адміністрація Державної прикордонної служби України є лише правонаступником Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР, а не усіх прикордонних військ КДБ СРСР.

Тобто, правонаступником усіх військових формувань колишнього СРСР є Міністерство оборони України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 ( у редакції постанови КМУ від 19.10.2016 № 730) затверджено Положення «Про Міністерство оборони України».

Пунктом 1 даного Положення визначено, що Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Структуру Збройних Сил України складають: Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Міністра оборони України від 14.01.2019 № 693, до внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200, яким затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, вирішення питань про надання, позбавлення статусу учасника бойових дій та скасування рішень не відноситься до повноважень комісії обласних та Київського міського військових комісарів.

З метою виконання зазначеного рішення Міністра оборони України, телеграмою військової частини А0105 від 08.02.2019 № 116/9/2/827 припинено роботу комісій обласних та Київського міського військових комісаріатів до окремого рішення Міністра оборони України (а.с.52).

Отже, на теперішній час робота комісії Луганського ОВК з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій припинена.

Оскільки позивач проходив службу у прикордонному загоні (військова частина 2042), а до компетенції комісії військового комісаріату Положенням № 200 віднесено вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил та Державної спеціальної служби транспорту, яким не є позивач, суд вважає правомірними дії відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 по суті.

Що стосується дій відповідача по надісланню документів позивача разом із заявою до Адміністрації Держприкордонслужби України, суд зауважує, що рішенням комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з вирішення питань щодо визнання особового складу учасниками війни та бойових дій від 18.04.2019 № 2/2/1, ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій за відсутності підстав для розгляду питання даною комісією. Отже, в спірних правові наслідки для позивача тягне саме акт індивідуальної дії – рішення комісії від 18.04.2019 № 2/2/1.

Натомість, вказане рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України з вирішення питань щодо визнання особового складу учасниками війни та бойових дій не є предметом спору в даній справі.

Оскільки суд дійшов висновку щодо відсутності у відповідача компетенції щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання його учасником бойових дій, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання Луганський ОВК вчинити дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.04.2019 про визнання його учасником бойових дій та видати посвідчення встановленого зразка. З наведених підстав судом не надається правова оцінка наданим позивачем нотаріально завіреним копіям заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтвердження факту участі ОСОБА_1 в бойових діях.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2019 року.

Суддя К.Є. Петросян