Ухвала суду № 85264113, 09.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 серпня 2019 року м. Київ № 320/3631/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій з ФОП Петрика О.І.

Ухвалою від 12.07.2019 р. позовну заяву було залишено без руху з визначенням порядку та строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позову із викладенням його обставин, зокрема, зазначенням нормативно-правового акту, який дає право на звернення до суду з вимогами до громадянина; копії положення позивача, яке містить право директора територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів на звернення до суду та підписання позову та/або посилання на закон, який керівника територіального відділення ФСЗІ таким правом наділяє.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була направлена на адресу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вказану в позовній заяві та одержана останнім 26.07.2019 р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення № 04050 4074178 0.

У встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ухвали в частині надання доказів, якими підтверджено право на звернення до суду та підписання позовної заяви директором обласного відділення ФСЗІ Подорожним С.М..

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи як керівника юридичної особи (члена виконавчого органу) діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.

На підтвердження повноважень директора на підписання позовної заяви надано незасвідчену у будь-який спосіб частину копії Положення про Київське обласне відділення ФСЗІ. Крім того, що в Положенні не передбачено право директора на підписання позовних заяв та звернення до суду, поданий документ не засвідчений у встановленому законом порядку.

У справі № 904/8549/17 від 11.07.2018 р. Верховний Суд виклав наступний правовий висновок: "Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (стаття 36 ГПК України). Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Всупереч зазначеним вимогам законодавства, місцевий господарський суд прийняв рішення за відсутності в матеріалах справи саме належним чином засвідчених письмових доказів, якими обґрунтовує свій позов Прокурор. Обґрунтування суду апеляційної інстанції щодо прийняття до справи таких документів в тому вигляді, в якому їх надано Прокурором, колегія суддів не може прийняти, оскільки такі документи не є допустимими доказами".

Згідно ч.5 ст.242 КАСУ, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, подані представником позивача документи на виконання вимог ухвали від 12.07.2019 р. є належними, проте недопустимими доказами у справі, у звязку з чим суд не може вважати вимоги ухвали виконаними.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Верховний Суд в ухвалі від 25.05.2018 у справі №826/4872/16 зауважив, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво".

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 в адміністративній справі № 820/4389/17, від 19.02.2018 в адміністративній справі №820/4389/17, від 02.05.2018 в адміністративній справі №822/2974/17.

Суд також зазначає, що положеннями пп. 2, 4 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати їх. Положеннями ч. 1 ст. 45 встановлена заборона на зловживання стороною своїми процесуальними правами.

Позивач на власний розсуд та свідомо розпорядився своїм правом та не надав суду витребувані документи. Ураховуючи, що до позовної заяви не додано документів, які підтверджують право ОСОБА_2 на підписання позовної заяви і вимоги ухвали про усунення цього недоліку не виконані у визначений судом строк, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 169 КАСУ до поданої заяви та повернути її позивачеві.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код 19023989, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.