Ухвала суду № 85263933, 23.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/9059/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Шевчук Т.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Федуна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1586 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 із позовом до Військової частини А1586, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1586 щодо невиплати їй решти грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та середнього заробітку;

- зобов`язати військову частину А1586 виплатити їй решту грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 10933,46 гривень;

- зобов`язати військову частину А1586 нарахувати та виплатити їй середній заробіток за весь час затримки виплати - за період з 03.01.2018 по день фактичної виплати решти компенсації за неотримане речове майно шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що на день її звільнення з військової служби у військовій частині А2223, яка у свою чергу перебувала на речовому забезпеченні військової частини А1586, вона не отримала в повному обсязі кошти, на які мала право за час проходження служби. Зокрема позивач вказує, що відповідно до довідки військової частини А1586 від 02.01.2018 №2 вона мала право на отримання грошової компенсація вартості за неотримане речове майно в розмірі 66162,04 гривень. Однак, незважаючи на те, що позивач була звільнена з військової служби 03.01.2018, вищезазначена грошова компенсація в день звільнення їй виплачена не була. Виплата вказаної компенсації була здійснена відповідачем 19.06.2018 в не в повному розмірі, оскільки позивач отримала лише 55265,23 гривень. ОСОБА_2 вважає дії відповідача щодо невиплати решти грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 10933,46 гривень протиправними, а тому вона звернулась з даним позовом до суду. Крім того, позивач вважає, що у зв`язку з невиплатою відповідачем грошової компенсація вартості за неотримане речове майно в повному розмірі в день її звільнення з військової служби, вона має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки виплати.

Крім того, одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, в якому вона зазначила, що неодноразово усно зверталась до військової частини А1586 з приводу виплати решти компенсації, однак відповідач постійно обіцяв, що дане питання буде вирішено найближчим часом та пояснював, що виплата недоплачених коштів буде здійснена коли військову частину профінансують згідно поданої заявки на кошти. Крім того, позивач зазначила, що в подальшому, а саме 11.03.2019 року вона направила письмове звернення до відповідача щодо виплати компенсації, але відповідь на своє звернення так і не отримала.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року ОСОБА_2 було поновлено пропущений процесуальний строк на звернення до адміністративного суду, а також відкрито провадження у справі №240/9059/19 за правилами спрощеного позовного провадження у справі без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17 липня 2019 року до суду надійшов відзив Військової частини А1586 на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому відповідач серед іншого зазначив про пропуск позивачем процесуального строку на звернення з даним позовом до суду та про передчасність висновків суду щодо наявності поважних причин для його поновлення.

З огляду на зазначене, ухвалою суду від 05 вересня 2019 року адміністративну справу №240/9059/19 було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 16 вересня 2019 року о 12:00.

У зв`язку з хворобою головуючого судді Черняхович І.Е. в період з 09.09.2019 по 18.09.2019, судове засідання по справі, що призначене на 16 вересня 2019 року, було перенесено на 09 жовтня 2019 року о 10:00.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Черняхович І.Е. в період з 07.10.2019 по 09.10.2019 у відпустці, судове засідання по справі, що призначене на 09 жовтня 2019 року, було перенесено на 23 жовтня 2019 року о 12:00.

23 жовтня 2019 року до суду з`явились представник позивача - Дубок ОСОБА_3 та представник відповідача - ОСОБА_4 .

Розглянувши під час судового засідання питання порушення ОСОБА_2 процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Підставою звернення ОСОБА_2 з даним позовом до суду є виплата їй грошової компенсація вартості за неотримане речове майно не в повному розмірі, оскільки позивачу було виплачено 55228,58 гривень, замість належних до виплати 66162,04 гривень, а також здійснення такої виплати з порушенням передбачених законом строків її виплати.

При цьому судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що грошовому компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 55228,58 гривень, тобто не в повному розмірі, було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 19 червня 2018 року (а.с.17).

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, з моменту виплати ОСОБА_2 грошової компенсація вартості за неотримане речове майно в сумі 55228,58 гривень, тобто не в повному розмірі, позивач дізналася про порушення своїх прав

Відтак, перебіг строку звернення до адміністративного суд почався для позивача 19 червня 2018 року, тобто з моменту, коли на її була виплачена грошова компенсація вартості за неотримане речове майно в розмірі меншому, ніж той, що належав до виплати згідно з довідкою військової частини А1586 №2 (а.с.14).

Водночас, з вказаний адміністративний позовом до суду ОСОБА_2 звернулася 27 червня 2019 року, що свідчить на користь висновку про пропуск позивачем, встановленого ст. 122 КАС України, строку на звернення до суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та про поновлення вказаного строку , що був зазначений в ухвалі суду від 02 липня 2019 року є передчасним.

Відповідно до ч. 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас, частиною 1 ст. 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи наведене та з метою надання позивачу можливості повідомити суду інші підстави, що можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та зобов`язати ОСОБА_5 надати до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, із зазначенням в ньому інших підстав для поновлення вказаного строк, ніж ті, що були вказані в нею в заяві від 27.06.2019 вх.№15557/19.

Керуючись статтями 121-123, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 - залишити без руху.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути зазначені в ухвалі суду недоліки шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, із зазначенням в ньому інших підстав для поновлення вказаного строк, ніж ті, що були вказані в нею в заяві від 27.06.2019 вх.№15557/19.

Позивачу - усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович

Повний текст ухвали виготовлено 28.10.2019