Рішення № 85263895, 29.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 р. Справа№200/11587/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнадророзробка” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області №Ю-62-46 від 04.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 717693,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРНАДРОРОЗРОБКА” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 04.07.2019 року №Ю-62-46. Позовні вимог вмотивовані тим, що нормами пункту 9-4 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” позивач звільнений від виконання своїх обов`язків, визначених статтею 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, у зв`язку з чим прийняття вимог є неправомірним.

Позивач зазначає, що 30.07.2019 року позивач отримав вимогу від 04.07.2019 року №Ю-62-46 про сплату боргу з єдиного внеску станом на 30.06.2019 року на загальну суму 717693,08 грн. Вважає, що відповідач без будь-яких законних підстав виніс оскаржувану вимогу, оскільки на підприємство розповсюджується дія п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” в частині звільнення від відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. Позивач не згоден з зазначеною вимогою та просить скасувати її.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач відповідно до вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За змістом відзиву, відповідач вважає, що оскаржувана позивачем вимога є законною та прийнятою на підставі вимог чинного законодавства, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Згідно облікових даних позивача з інформаційної системи органу доходів і зборів у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, через що відповідачем на підставі положень чинного законодавства нарахована пеня за несплату внесків. Вказує, що посилання позивача на п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” є безпідставним, оскільки пп. “б” п. 8 ст. 14-1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року №1669 розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” було доповнено п. 9-3. Проте, п. 1 Закону України від 02.03.2015 року № 219-VIII до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 2464 внесено, зміни зокрема п. 9-3 в редакції Закону України № 1669 вважати п.9-4. Однак, Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України №1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, відповідно до якого втратив чинність п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №2464. З урахуванням внесених змін, платники єдиного внеску не звільняються від своїх обов`язків визначених ст. 6 Закону № 2464. Окрім того, зазначає, що 30.04.2018 року на офіційному веб-сайті Президента України було розміщено новину про те, що президент ОСОБА_1 підписав Указ, яким завершується АТО і починається операція об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони. Тобто Президент України офіційно оголосив про завершення АТО. Крім того відповідачем було зазначено, що несплата позивачем єдиного внеску є великим ризиком для найманих працівників позивача, які у майбутньому недоотримають зароблений розмір пенсії та недорахуються страхового стажу. З огляду на вищевикладене, представник відповідача вважає позовні вимоги позивача такими, що не відповідають чинному законодавству, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву позивача, відкрито провадження в адміністративній справі №200/11587/19-а за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнадророзробка” є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 40950488, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Архітектора Нільсена, будинок 56, місто АДРЕСА_1 область, АДРЕСА_2 , з 09.11.2016 року перебуває на обліку в Маріупольській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (Центральне відділення), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

04.07.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, у відношенні позивача складена вимога №Ю-62-46 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 717693,08 грн., в тому числі: 626772,58 грн. – недоїмка, 73165,97 – штрафи, 17754,53 – пеня.

31.07.2019 року позивачем оскаржено зазначену вимогу до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 04.09.2019 року скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнадророзробка” залишено без задоволення.

Вказані обставини не є спірними та визнаються сторонами.

Позивач оскаржує вищевказану вимогу як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства в частині обов`язку підприємства сплачувати єдиний внесок з урахуванням перебування підприємства на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року №2464-VI (далі – Закон №2464).

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені ст.9 Закону №2464. У відповідності до ч.8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п.4,5 та 5.1 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абз.абз.1,3,4 ч.4 ст.25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014 року “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який набрав чинності 15.10.2014 року, у Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” доповнено п.9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”.

На виконання абз.3 п.5 ст.11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”.

Суд зазначає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Місто Маріуполь, на території якого розташована Інспекція, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнадророзробка”, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Судом встановлено, що спірна вимога була складена відповідно до ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо звільняє платника єдиного внеску від виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску, що прямо передбачено п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Суд зазначає, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Посилання відповідача на закінчення антитерористичної операції, є неприйнятними з огляду на те, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 року №405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває.

Також, суд звертає увагу на те, що ст.30 Закону України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” № 2268 від 18.01.2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.

Так, ст.3 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” №638 від 20.03.2003 року було доповнено абзацом 10: “антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку ст.51 Статуту Організації Об`єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України”

Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об`єднаних сил.

Суд критично ставиться до посилання представника відповідача на неподання позивачем до фіскального органу заяви про звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки судом встановлено, що позивачем направлена заява за №10-04/2 від 10.04.2018 року до ГУДФС у Донецькій області про звільнення від сплати ЄСВ відповідно до ст.9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” до закінчення антитерористичної операції.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо несприятливих наслідків для працівників щодо несплатою підприємством ЄСВ.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 передбачено, що стаж роботи - трудовий стаж, який підтверджується трудовою книжкою.

За унормуванням Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) зарахування стажу відбувається при виконанні певних умов зарахування відпрацьованого місяця за умови сплати до Пенсійного фонду страхових внесків у повному обсязі із заробітної плати не менше мінімального розміру, встановленого законодавчо і подання персоніфікованої звітності.

Тобто, від повноти сплати внесків залежить величина страхового стажу, оскільки до стажу враховуються тільки період роботи, за які щомісяця сплачували страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Від страхового стажу та заробітку (доходу) кожної особи, з яких сплачено єдиний внесок, залежить розмір пенсії, обчислений відповідно до законодавства.

Таким чином, повернення позивачу коштів зі сплати єдиного внеску є великим ризиком для найманих працівників позивача, які у майбутньому недоотримають зароблений розмір пенсії та недорахуються страхового стажу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року по справі №805/5011/18-а.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2019 року №Ю-62-46, складена в супереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даної справи суд врахував висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 року у справі №812/292/18, від 21.09.2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21.08.2018 року у справі №805/826/16-а, від 25.09.2018 року у справі №812/89/16, від 30.01.2018 року у справі №812/505/17, від 30.03.2018 року у зразковій справі №812/282/18, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 10765,40 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.2, ст.5-14, ст.19-22, ст.72-78, ст.94, ст.132-143, ст.159-165, ст.192-205, ст.241-247, ст.255, ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнадророзробка” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області №Ю-62-46 від 04.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 717693,08 грн. – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області № Ю-62-46 від 04.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 30.06.2019 року на загальну суму 717693,08 грн. у повному обсязі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнадророзробка” судовий збір у сумі 10765 (десять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 08 коп.

Повний текст рішення виготовлено 29.10.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька