Рішення № 85263875, 29.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 р. Справа№200/10551/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06 червня 2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він 04 червня 2019 року звернувся до відповідача із заявою №2499 про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви були надані всі наявні та необхідні документи, що підтверджують право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України рішенням від 06 червня 2019 року було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу. У відповідності до вказаного рішення про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 має страховий стаж 17 років 1 місяць та 17 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи зазначені у трудовій книжці, так як перша сторінка не завірена печаткою підприємства на якому вперше заповнювалася трудова книжка, що суперечить п.2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Крім того, періоди роботи з 07 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року в ДЗТМ завірено нечітким підписом печатки, в періоди роботи з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року в ПК ДМ3 ім. В.І. Леніна виправлено дату звільнення.

Неправомірними діями відповідача необґрунтовано порушені права, свобода, та його інтереси.

Просить суд:

- визнати протиправним скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06 червня 2019 року про відмову ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 07 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року в ДЗТМ та період роботи з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року в ПК ДМ3 ім. ОСОБА_2 . Леніна;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 26 3акону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням в роботи з 07 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року в ДЗТМ та період роботи з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року в ПК ДМ3 ім. ОСОБА_2 . Леніна з дати звернення за призначенням пенсії 04 червня 2019 року;

- зобов`язати Покровське є, тане управління Пенсійного фонду України Донецької

області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року про призначення пенсії за віком статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове дерм пенсійне страхування».

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву. В якому зазначив, що відповідно до наданих документів та на підставі ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж ОСОБА_1 складає - 17 років 01 місяць 17 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 , так як перша сторінка не завірена печаткою підприємства, на якому вперше заповнювалась трудова книжка, що суперечить вимогам п.2.12 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників». Крім того період роботи з 07 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року в ДЗТМ завірено нечітким підписом печатки, в період роботи з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року в ПК ДМ3 їм. В ОСОБА_3 Леніна виправлено дату звільнення. За таких обставин вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за піком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 26 років /а.с.30-32/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)/а.с.1/.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що судом відмовлено у розгляді справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Димитровським МСГУДМС України в Донецькій області 5 листопада 2014 року, ІПН НОМЕР_3 /а.с.10-11/.

Відповідач – Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42169323), яка в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою 04 червня 2019 року про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви було надано: копію трудової книжки серія НОМЕР_1 від 11 жовтня 1979 року; копію диплому НОМЕР_4 від 05 липня 1978 року; копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи N1441-5000133209 від 28 травня 2019 року; копію паспорта; копію картки платника податків. Додатково при розгляді заяви були взяті до уваги такі документи: особисту заяву від 04 червня 2019 року; індивідуальні відомості про застраховану особу на заявника за період з 01 січня 1999 року по 31 липня 2014 року.

Відповідач відмовляючи у призначенні пенсії зазначив, що не зараховано до страхового стажу зазначені у трудовій книжці, так як перша сторінка не завірена печаткою підприємства на якому вперше заповнювалася трудова книжка, що суперечить п.2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Крім того, періоди роботи з 07 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року в ДЗТМ завірено нечітким підписом печатки, в періоди роботи з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року в ПК ДМ3 ім. В.І. Леніна виправлено дату звільнення.

Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 склав 17 років 1 місяць 17 днів. На момент звернення відсутній стаж для призначення пенсії за віком.

За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії’ за віком відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись із відмовою Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення”, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до ч1 ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 зазначених вище періодів роботи, суд зазначає наступне.

Так, спірним рішенням відповідачами не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період робот з 07 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року в ДЗТМ завірено нечітким підписом печатки, в періоди роботи з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року в ПК ДМ3 ім. В.І. Леніна виправлено дату звільнення.

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 :

- з 7 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року працював на посаді керівника оркестру в ДЗТМ;

- з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року працював акомпаніатором заслуженого ансамблю танців УСРС «Зверево» Палацу культури Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /а.с.14-16/.

Для підтвердження вказаних періодів роботи, позивачем було надано довідки: №08/31-517 від 20 березня 2013 року про підтвердження періоду роботи з 04 березня 1986 року по 01 грудня 1991 року; від 20 червня 2011 року про підтвердження періоду роботи в ТОВ «Рябінушка» на посаді музичного керівника з 01 листопада 1999 року по 01 жовтня 2000 року; від 06 червня 2019 року про період роботи державній установі культури «Заслужений державний академічний ансамблю пісні та танцю «Донбас» на посаді артиста оркестру з 12 квітня 1983 року по 03 березня 1986 року.

Відповідачем вказані довідки не були взяті до уваги, підстави їх не прийняття та неврахування для підтвердження трудового та страхового стажу в рішенні про відмову в призначені пенсії не зазначено. У відзиві на позовну заяву також не зазначені підстави для неврахування вказаних періодів роботи.

З огляду на те, що позивач виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на умовах ч.1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, отже відповідний період роботи має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на пенсію.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача в зазначені періоди, відповідачем не надано.

Натомість суд зазначає що, записами трудової книжки позивача ( НОМЕР_1 ) підтверджено, що останній працював з 7 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року працював на посаді керівника оркестру в ДЗТМ; з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року працював акомпаніатором заслуженого ансамблю танців УСРС «Зверево» Палацу культури Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна.

Таким чином періоди роботи з 7 липня 1981 року по 08 квітня 1983 року працював на посаді керівника оркестру в ДЗТМ; з 04 березня 1986 року по 27 листопада 1991 року працював акомпаніатором заслуженого ансамблю танців УСРС «Зверево» Палацу культури Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна мали бути зараховані відповідачем до страхового стужу.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 07.02.2008, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19.10. 2004, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Разом з цим, суд враховуючи вимоги пункту 20 Порядку №637 зазначає, що наявність у трудовій книжці записів про займану посаду і період виконуваної роботи, а також надані докази підтверджують пільговий характер роботи позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не включено до страхового стажу відповідні періоди роботи, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення.

Разом з цим, суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

В контексті викладеного, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн./а.с.3/

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 адреса: АДРЕСА_3 , адреса листування: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_3 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Центральна, буд.13, м. Мирноград, 85323, ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 6 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Центральна, буд.13, м. Мирноград, 85323, ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії від 4 червня 2019 року №2499, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Центральна, буд.13, м. Мирноград, 85323, ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 адреса: АДРЕСА_3 , адреса листування: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 29 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов