Рішення № 85263773, 24.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року Справа № 160/3875/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. при секретарі судового засідання Дубовику Г.Е., за участю представника позивача – Кухарової Т.Є., представника відповідача – Якимова Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Еко-Овочі» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Еко-Овочі» (далі – ФГ «Еко-Овочі», позивач) з позовними вимогами до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області (далі – ГУ Держпраці в Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.03.2019 №ДН1326/274/АВ/ТД-ФС/273.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова винесена на підставі необґрунтованих висновків відповідача про порушення вимог трудового законодавства, яке полягало у відсутності трудового договору з найманими фізичними особами. Позивач зазначає, що між ФГ «Еко-Овочі» та фізичними особами укладено цивільно-правові договори згідно яких виконувались роботи, а саме: зі збору врожаю капусти, моркви, цибулі; з переборки капусти та цибулі; навантажувальні роботи. За результатами виконання договорів між сторонами підписувались відповідні акти виконаних робіт. Оплата праці за цивільно-правовими договорами мала разовий характер. Позивачем подавались звіти за формою 1-ДФ, відповідно до яких, розрахунки з фізичними особами, відображено за ознакою доходу 102 (винагорода за цивільно-правовими договорами). Позивач зазначає, що оскільки висновки відповідача, які відображені в акті перевірки, зроблені без урахування всіх істотних обставин, прийнята постанова про накладення штрафних санкцій є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження (суддя – Барановський Р.А.).

У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_1 зі штату та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 №195 проведено повторний автоматизований перерозподіл справи №160/3875/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу №160/3875/19 перерозподілено судді Маковській О.В.

Відповідно до частин 9 та 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 справу №160/3875/19 прийнято до свого провадження суддею Маковською О.В. та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 17.10.2019.

В матеріалах справи міститься відзив на позов, в якому відповідач вказує: в ході проведення інспекційного відвідування було встановлено, що у період вересень, жовтень, грудень 2018 та січня, лютого 2019 відповідачем укладено 28 цивільно-правових договорів про виконання робіт, надання послуг з 20 фізичними особами. Відповідач зазначає, що характер виконуваних робіт за вказаними договорами відноситься до професії підсобний робітник та професії вантажник. На думку відповідача, надані до перевірки цивільно-правові договори містять ознаки трудових відносин.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про допущення позивачем до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ, що порушує вимоги статті 24 КЗпП України.

Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив в якій позивач, не погоджуючись з доводами відповідача, вказує на те, що в Акті інспекційного відвідування не наведено жодних належних та допустимих доказів того, що роботи за цивільно-правовими договорами у ФГ «Еко-Овочі» виконувались фізичними особами безпосередньо під постійним та всебічним керівництвом іншої сторони договору (підприємства).

Від позивача 16.10.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що оскільки законодавство не містить обов`язкових приписів у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, то можна дійти висновку, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому позивач зазначає, що сторони мають дотримуватись обов`язкової вимоги щодо письмової форми договору при укладенні цивільно-правових договорів.

В судове засідання 17.10.2019 сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 24.10.2019 для повторного виклику сторін.

Від відповідача 21.10.2019 надійшли заперечення, в яких останній наголошує на тому, що враховуючи сезонність робіт, на які вказує позивач, останній міг і повинен був укласти з фізичними особами строковий трудовий договір, не позбавляючи осіб реалізувати своє право на працю.

В судове засідання 24.10.2019 сторони з`явились, на обговорення поставлено питання щодо закриття підготовчого засідання та розгляд справи по суті в той самий день. Сторони не заперечували та надали свою письмову згоду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у цей самий день.

В судовому засіданні сторони надали свої пояснення. В судових дебатах позивач просив позов задовольнити, відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 01.03.2019 №27-4.4-4 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпродзержинському регіоні ОСОБА_2 в період з 04.03.2019 по 05.03.2019 проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин ФГ «Еко-Овочі».

За результатами інспекційного відвідування складено Акт від 05.03.2019 №ДН1326/274/АВ інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю та встановлено порушення частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України.

На підставі Акту від 05.03.2019 №ДН1326/274/АВ видано припис від 05.03.2019 №ДН1326/274/АВ/П про усунення виявлених порушень. Строк усунення порушень встановлено до 14.03.2019.

Рішенням від 14.03.2019 №ДН1326/274/АВ/ТД призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 28.03.2019.

За результатами розгляду справи відповідачем прийнято постанову від 28.03.2019 №ДН1326/274/АВ/ТД-ФС/273 про накладення штрафу в розмірі 2 503 800 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

У даному випадку Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі -Порядок №295, діючий на час проведення інспекційного відвідування).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону №877).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (підпункт 5 пункту 5 Порядку №295).

Згідно пунктів 8 та 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Таким чином, з правового аналізу зазначеної норми права випливає, що трудовий договір характеризується зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результат, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Оскільки законодавство не містить обов`язкових приписів у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд приходить до висновоку, що сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому сторони дотримались обов`язкової вимоги щодо письмової форми договору.

Як встановлено судом під час розгляду справи, у період вересень, жовтень, грудень 2018 року , січень, лютий 2019 року ФГ «Еко-Овочі» на підставі цивільно-правових договорів були залучені додаткові працівники, а саме: ОСОБА_3 (договір від 01.09.2018 №4), ОСОБА_4 (договір від 01.09.2018 №3), ОСОБА_5 (договір від 01.09.2018 №2), ОСОБА_6 (договір від 01.09.2018 б/н), ОСОБА_7 (договір від 04.10.2018 №1), ОСОБА_8 (договір від 04.10.2018 №2), ОСОБА_9 (договір від 04.10.2018 №3). ОСОБА_10 (договір від 04.10.2018 №4), ОСОБА_11 (договір від 04.10.2018 №5), Пілих З ОСОБА_12 . (договір від 04.10.2018 №6), ОСОБА_13 (договір від 04.10.2018 №7), ОСОБА_14 (договір від 04.10.2018 №8), ОСОБА_15 (договір від 04.10.2018 №9), ОСОБА_16 (договір від 04.10.2018 №10), ОСОБА_17 (договір від 04.10.2018 №11), ОСОБА_18 (договір від 04.10.2018 №12), ОСОБА_19 (договір від 04.10.2018 №13), ОСОБА_20 (договір від 04.10.2018 №14), ОСОБА_6 (договір від 01.01.2019 №1), ОСОБА_3 (договір від 01.01.2019 №2), ОСОБА_4 (договір від 01.01.2019 №3), ОСОБА_21 (договір від 01.01.2019 №4), ОСОБА_22 (договір від 01.01.2019 №5), ОСОБА_3 (договір від 01.02.2019 №1), ОСОБА_22 (договір від 01.02.2019 №2).

Згідно перелічених договорів виконувались роботи зі збору врожаю капусти, цибулі, моркви, переборки капусти та цибулі та навантажувальні роботи.

Так, умовами договорів визначений вид робіт (наданих послуг), їх об`єм та строк виконання (п. 1.1.). Також, в Договорах зазначається про те, що «Виконавець виконує роботу на власний ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має право на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (п. 1.1.), тобто Виконавець не є найманим працівником та згоден з тим, що на нього не поширюється дія норм чинного законодавства «Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності».

Договорами визначено, що факт надання відповідних послуг (робіт) з боку Виконавця засвідчується Актами прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Також, умовами Договорів передбачено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду у чітко визначеному договором розмірі (п. 2.1.), оплата якої здійснюється не пізніше 10 днів з дня прийняття Замовником (п. 2.2.).

Договори не носять характеру трудових договорів і на них, відповідно, не поширюються дія норм трудового законодавства.

На підтвердження виконання робіт (наданих послуг) позивачем надано Акти прийому наданих послуг по цивільно-правових договорах, відомості виплати винагороди за договорами цивільно-правового характеру, видатково-касові ордери на виплату винагороди.

Суд зазначає, що надані позивачем Договори, Акти та інші документи дають можливість ідентифікувати осіб, з якими укладено такі договори, встановити види робіт, строк їх виконання та розмір винагороди.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що у даному випадку передбачена періодичність надання послуг виконавцем, без фіксації конкретного графіку роботи з погодинною організацією праці, з обліком робочого часу та необхідністю дотримання виконавцем певного трудового розпорядку.

Суд зазначає, що оплата наданих послуг проводилась саме по факту наданих конкретних послуг за актами прийому наданих послуг, а не за сам процес виконання трудових обов`язків протягом трудового дня.

Також, суд зауважує, що у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.

Враховуючи предмети укладених договорів та поняття трудового договору, аргументи відповідача про трудовий характер відносин між ФГ «Еко-Овочі» та фізичними особами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Таким чином, висновки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення ФГ «Еко-Овочі» вимог частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України є помилковими, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова про накладення штрафу є необґрунтованою і такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також, суд відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягує за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства «Еко-Овочі» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 37 557 грн. відповідно до платіжного доручення від 25.04.2019 №187.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства «Еко-Овочі» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штраф – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 28.03.2019 №ДН1326/274/АВ/ТД-ФС/273.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства «Еко-Овочі» судовий збір у розмірі 37 557 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 29.10.2019.

Суддя О.В. Маковська