Рішення № 85263668, 10.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

10 жовтня 2019 р. Справа № 120/2007/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Комара О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 508-0 “Про звільнення ОСОБА_1 ” від 23.05.2019 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника третього відділу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України. Допустити рішення суду в частині поновлення на посаді до негайного виконання;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 23.05.2019 р. по час поновлення на службі в податковій міліції.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 508-0 “Про звільнення ОСОБА_1 ” від 23.05.2019 року, оскільки законодавством чітко визначено перелік умов за яких особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас з постановкою на військовий облік, а також звільняються зі служби у відставку із зняттям з військового обліку. Разом з цим, фактором, який визначає характер звільнення особи - в запас з постановкою на військовий облік або - у відставку із зняттям з військового обліку, є виключно рішення військово - лікарської комісії. Проте, Відповідач, без наявності такого рішення військово - лікарської комісії та не маючи належної компетенції щодо визначення стану здоров`я Позивача, фактично прийшов до висновку про його придатність до військової служби, та звільнив останнього зі служби в запас з постановкою на військовий облік.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу у 5 - денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

04.07.2019 року недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 10.07.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд цієї справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. також, призначено підготовче судове засідання на 31 липня 2019 р. о 10:00 год.

29.07.2019 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд вказаного клопотання у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Допущено участь представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та позивача ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні 10.09.2019 року о 13:00 год. у режимі відеоконференції.

Від представника відповідача на адресу суду 07.08.2019 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції. Атестаційною комісією по роботі з працівниками податкової міліції Офісу великих платників Державної фіскальної служби (протокол від 18 жовтня 2018 року № 29), прийнято рішення про його звільнення з посади та органів податкової міліції за п.п. “а” п.64 (за віком) відповідно до "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114.

Погоджений рапорт на звільнення з посади та податкової міліції у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на службі полковник податкової міліції ОСОБА_1 подав до управління по роботі з персоналом 27 листопада 2018 року з визначеною датою звільнення 07 грудня 2018 року, на підставі якого був підготовлений відповідний проект наказу. Проте, з 05 грудня 2018 року по 16 квітня 2019 року, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я останній перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні у медичних закладах.

Відповідно до службової записки начальника міжрегіонального оперативного управління від 10.12.2018 №74914/28-10-21-13-01, дата звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1 мала бути визначена після закінчення тимчасової непрацездатності та фактичного виходу на робоче місце ОСОБА_1 .

З метою суворого дотримання певних процедурних вимог і визначення придатності до військової служби та рапорту полковника податкової міліції ОСОБА_1 , йому було надано направлення на військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) від 26 квітня 2019 року № 21548/10/28-10-04-03-17 відповідно до вимог “Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС”, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року №285 (далі - Положення про ВЛК). В направленні зазначено всі необхідні відомості для вирішення експертного питання, тому ВЛК допустило полковника податкової міліції ОСОБА_1 до проходження зазначеної комісії.

Разом з тим, згідно Табелю обліку робочого часу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби, полковник податкової міліції ОСОБА_1 з 16.05.2019 року по день звільнення (23.05.2019р.) перебував на робочому місці, чим підтверджується факт припинення проходження ВЛК. Тому, на підставі, рапорту в.о. начальника міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21 травня 2019 року №33446/28-10-21-13-01 та подання на звільнення ОСОБА_1 , Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби виніс наказ від 23.05.2019р. № 508-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”, яким полковника податкової міліції ОСОБА_1 звільнено з посади та податкової міліції у Запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом „а” (за віком), відповідно “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114. Відтак відповідач вважає наказ на звільнення ОСОБА_1 прийнятим в межах повноважень та цілком законним.

13.09.2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому серед іншого, останній просить забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.09.2019 року в задоволені клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено.

На адресу суду 20.09.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій повивач зазначає, що відзив проти адміністративного позову в жодній мірі не спростовує аргументи незаконності звільнення, які наведені в позовній заяві, натомість, лише підтверджують незаконність звільнення.

Додатково зазначає, що, Відповідач у відзиві посилається на рішення атестаційної комісії, про звільнення Позивача з органів податкової міліції в протоколі засідання якої фігурує наказ від 30.07.2018 р. № 1406, відповідно до якого, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. При чому, дана подія тягне за собою певні юридичні наслідки. Вказаний наказ оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва, у результаті чого 07.09.2018 року відкрито провадження у справі № 826/13999/18.

На адресу суду 20.09.20419 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Офісу великих платників податків ДПС. Клопотання мотивоване реорганізацією юридичних осіб публічного права та територіальних органів Державної податкової служби згідно з Постановою КМ України від 19.06.2019 р. № 537.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 23.09.2019 року в задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Офісу великих платників податків ДПС відмовлено. Також у цьому судовому засіданні суд на місці ухвалив, закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2019 року о 11:00 год.

25.09.2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні. Протокольною ухвалою у судовому засіданні 30.09.2019 року зазначене клопотання задоволено. Відкладено розгляд справи на 10.10.2019 року о 11:00.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити, посилаючись на доводи які містить позовна заява та відповідь на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував повністю та просив відмовити у його задоволенні враховуючи зазначені у відзиві на позовну заяву заперечення.

Дослідивши усі обставини справи, заслухавши пояснення сторін по справі та, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Полковник податкової міліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчив Горківську вищу школу МВС СССР у 1989 році. Граничний вік перебування на службі настав 26.05.2013р.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2016 року №241-о “По особовому складу”, полковника податкової міліції ОСОБА_1 відряджено для подальшого проходження служби у розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з 27 жовтня 2016 року.

Згідно з наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15 грудня 2016 року №973-о “По особовому складу податкової міліції”, полковника податкової міліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника третього відділу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з 15 грудня 2016 року.

Наказом Державної фіскальної служби України від 23 грудня 2016 року №2086-о “По особовому складу” останньому продовжено строк служби в податковій міліції понад граничний вік на строк до 26 травня 2018 року.

Питання щодо продовження строку перебування на службі понад граничний вік стосовно полковника податкової міліції ОСОБА_1 розглянуто на Атестаційній комісії по роботі з працівниками податкової міліції Офісу великих платників Державної фіскальної служби, протокол від 18 жовтня 2018 року № 29, де було прийнято рішення звільнити його з посади та органів податкової міліції за п.п. “а” п.64 (за віком) відповідно до “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114.

Погоджений рапорт на звільнення з посади та податкової міліції у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на службі полковник податкової міліції ОСОБА_1 подав до управління по роботі з персоналом 27 листопада 2018 року з визначеною датою звільнення 07 грудня 2018 року.

Але, з 05.12.2018 року по 18.12.2018 року Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в державній установі “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області”. З 18.12.2018 року по 27.12.2018 року Позивач знаходився на оперативному лікуванні у Вінницькій клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з приводу ендопротезування лівого кулькового суглобу. В період з 28.12.2018 року по 15.04.2019 включно Позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в державній установі “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області”, і після закінчення якого, йому було рекомендовано санаторно-курортне лікування в закладі м. Хмільник Вінницької області.

16.04.2019 р. Позивач приступив до виконання службових обов`язків.

З метою дотримання процедурних вимог та визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 направлено на військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) відповідно до направлення від 26 квітня 2019 року № 21548/10/28-10-04-03-17. З 02.05.2019 року по 15.05.2019 року Позивач проходив ВЛК.

16.05.2019 року Позивач шляхом направлення адвокатського запиту за вихідним №16/05-3, звернувся до Відповідача з рапортом про надання відпустки за 2018 рік з 20.05.2019 р.

22.05.2019 р. Відповідач направив відповідь № 659/14/28-10-21-13-01 на адвокатський запит в якій повідомив, що відпустка через хворобу надається особам начальницького складу підставі висновків військово-лікарської комісії. Враховуючи, що 26.04.2019 року ОСОБА_1 був направлений на проходження медичної (військово - лікарської) комісії, міжрегіональне оперативне управління розгляне питання, щодо надання йому відпустки, після отримані таких висновків.

Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.05.2019 року № 508-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”, полковник податкової міліції ОСОБА_1 звільнений з посади та податкової міліції у Запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом „а” (за віком), відповідно “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114.

Не погоджуючись із Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.05.2019 року № 508-о, позивач звернувсь до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Дані спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі ПКУ), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (Далі Положення №114), інструкцією “Про порядок призначення на посади та звільнення з посад осіб начальницького складу податкової міліції” затвердженою Наказом Державної фіскальної служби України від 15.06.2017 № 421 (далі Інструкція №421), та ін.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначенні Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114.

Пунктом 64, Положення №114 визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) зокрема, за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років.

Також, особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) серед іншого, через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби ( п. 65, Положення №114)

Враховуючи викладене, фактором що визначає підстави звільнення особи в запас (з постановкою на військовий облік) та/або - у відставку (із зняттям з військового обліку), є виключно рішення військово - лікарської комісії.

Як свідчать матеріали адміністративної справи та не заперечується сторонами, позивач, у зв`язку із різким погіршенням стану здоров`я, тривалий час перебував на лікуванні, у результаті чого, був направлений на військово-лікарську комісію 26 квітня 2019 року (згідно направлення № 21548/10/28-10-04-03-17), з метою визначення придатності до військової служби.

Однак, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби до закінчення проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, та за відсутності висновку останньої, винесено наказ від 23.05.2019 року № 508-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”, яким позивача звільнено з посади за пунктом 64 підпунктом „а” (за віком), відповідно “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114.

Суд зауважує, що вищезгаданий наказ від 23.05.2019 року № 508-о, винесений передчасно та з порушенням процедури, яка передбачена Положенням № 114. Також, зазначеним наказом, відповідач протиправно позбавив ОСОБА_1 можливості звільнення зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) - через хворобу та скористатись пільгами та соціальними виплатами, передбаченими для такого виду звільнення.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на рапорт про звільнення від 27.11.2018 року, в якості беззаперечної підстави для звільнення, оскільки на час написання вказаного рапорту стан здоров`я позивача був задовільним. Але, внаслідок зміни фактичних обставин, через погіршення стану здоров`я, позивач набув право на інший порядок звільнення, про що ним теж подавались відповідні рапорти.

Так, відповідно до пункту 3.4. наказу ДФС України від 15.06.2017 №9_«Порядок призначення (переведення) на посади та звільнення з посад працівників Номенклатури Голови Державної фіскальної служби України», При звільненні заступників (у т.ч. перших) начальників ГУ ДФС, митниць ДФС, заступників (у т.ч. перших) директорів Спеціалізованих департаментів, начальників (заступників, у т.ч. перших) ДПІ (ОДПІ), начальників митних постів надається обґрунтоване подання начальника (або особи, що виконує його обов`язки) відповідних ГУ ДФС, Офісу ДФС, митниці ДФС, директора Спеціалізованого департаменту, з відповідними додатками та у випадках, передбачених законодавством заява працівника, завізована відповідним керівником. У заяві працівника повинна бути вказана конкретна підстава звільнення, передбачена чинним законодавством, та у разі необхідності дата звільнення (п.3.5 наказу). Як встановлено судом, всупереч Порядку №9 від 15.06.2017 р., лише на підстави погодженого рапорту та який написано в.о. начальника міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників Гуровим Д. від 21.05.2019 р. за № 33446/28-10-21-13-01 (а. с.110), в якому він просить звільнити за віком згідно до п. 64 п.п. «а» Положення ОСОБА_1 з 24 травня 2019 року, було винесено подання про звільнення з посади ОСОБА_1 (а.с.11). Суд зазначає, що ОСОБА_1 ні з рапортом ні з поданням ознайомлений не був, пояснень ніяких не надавав. Суд звертає увагу, що всі ці обставини взагалі відповідачами не брались до уваги, та не були враховані відповідачами при прийнятті оскаржуваних наказів. Крім того, суд зазначає, що накази відповідача про призначення на посаду, а так само і звільнення з посади - є актами індивідуальної дії, які мають відповідати вимогам, встановленим частиною другою ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Суд наголошує, що право особи на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень рішень є однією із ключових гарантій реалізації її прав у сфері публічної адміністрації. Також, суд критично відноситься до висновку Відповідача, щодо відмови Позивача від проходження військово-лікарської комісії, оскільки у відповіді територіального медичного об`єднання МВС України по Вінницькій області від 06.06.2019 року на запит відповідача від 17.05.2019 року, зазначено, що станом на 05.06.2019 року ОСОБА_1 проходження ВЛК не завершив. Тобто, будь які посилання на відмову у проходженні комісії у зазначеному документі відсутні, а інших доказів відповідачем суду не надано.

Відтак, суд вважає, наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 508-0 “Про звільнення ОСОБА_1 ” від 23.05.2019 року необхідно визнати протиправним та скасувати, а позивача поновити на посаді начальника третього відділу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08.02.1995 року (далі-Порядку).

Згідно п. 2 зазначеного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. При цьому, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Загальна тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 , у період з 24 травня 2019 року по 10 жовтня 2019 року включно, склала 97 робочих днів.

Відповідно до розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , розмір середньоденного грошового утримання позивача складало 666,31 гривень, а середньомісячне - 14658,75 грн. Відтак, сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу складає 64632,07 гривень (97 роб. дня * 666,31грн.).

При цьому, відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанови про поновлення на посаді у відносинах публічної служби; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; виконуються негайно. Відтак, із суми 64632,07 гривень, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 13992,51 грн. підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначений законом компетенції органу який видав цей акт. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачене законодавством.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №508-о від 23 травня 2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 "

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника третього відділу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 травня 2019 року по 10 жовтня 2019 року включно у розмірі 64632,07 гривень (шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять дві гривні 07 копійок), сума без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати даної суми на користь ОСОБА_1 .

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника третього відділу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 13992,51 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 51 копійка), сума без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати даної суми.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає ( АДРЕСА_1 ; зареєстрований АДРЕСА_2 );

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (ідн. код. 39440996, вул. Дегтярівська,11-Г, м. Київ).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар