Рішення № 85263484, 28.10.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/6481/17

Провадження №2/524/2476/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого судді – Андрієць Д.Д., за участю секретаря – Воблікової І.О., представника позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – Костянецького А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом, в якому просило суд стягнути із ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором від 13.03.2010 в розмірі 15766,59 грн.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13.03.2010 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, його заборгованість за кредитом станом на 10.08.2017 становить 15766,59 грн.

В судовому засіданні представник позивача, Лаврук А ОСОБА_3 М ОСОБА_3 , позов підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач погодився з їх змістом. Вказала на те, що виписка по рахунку підтверджує те, що після підписання анкети-заяви відповідач почала користуватись карткою. ОСОБА_2 підключила сервіс «оплата частинами» Під час списання чергового щомісячного платежу по оплаті частинами відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Повідомлення про збільшення відсоткової ставки було направлено відповідачу смс-повідомленням. Вказала, що відсотки були нараховані до лютого 2017 року.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що підписана відповідачем анкета-заява не містить умов щодо нарахування відсотків, пені та штрафів. Звертав увагу на те, долучені до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а тому посилання позивача на те, що вони становлять частину договору є необґрунтованими. Відсотки за користування кредитом банк нарахував у подвійному розмірі на всю суму заборгованості, включаючи тіло кредиту, раніше нараховані відсотки та санкції. На його думку, розмір тіла кредиту не доведений позивачем належними доказами, в зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що 31 березня 2010 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу 31.03.2010 на платіжну картку № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 250 грн зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 30,00% на рік. В подальшому кредитний ліміт було неодноразово збільшено та 20.08.2013 встановлено в розмірі 3200 грн.

Відповідно до змісту анкети-заяви, ОСОБА_2 погодилась на те, що анкета-заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг та погодилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмову вигляді.

Пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що клієнт зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотки за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах договору; у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити Банку Штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до п.1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг банк має право змінювати Тарифи, а також інші умови обслуговування рахунку. За цих умов Банк, за виключенням випадків зміни розміру кредиту(кредитного ліміту), зобов`язаний не пізніше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці за Картрахунком згідно п.1.1.3.1.9 цього договору. Якщо Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду із змінами, вважається, що Клієнт приймає нові умови.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 10 серпня 2017 року становить 15766,59 грн та складається:

- тіло кредита – 5449,36 грн;

- нараховані відсотки – 4016,68 грн;

- пеня – 5073,57 грн;

- штраф – 1226,98 грн.

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Кредитні відносини, передбачають наявність певних зобов`язань між сторонами, зокрема обов`язку кредитора надати кошти, а позичальника – повернути кошти та сплатити проценти. Зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

В даній справі між сторонами фактично виник спір щодо стягнення заборгованості за договором.

Розглядаючи касаційну скаргу по справі з аналогічними правовідносинами Велика Палата Верховного Суду виклала наступну правову позицію: «Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. … З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.»(постанова від 03.07.2019 по справі № 342/180/17).

Суд приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що надані позивачем Витяг з Умов та Правил не містить підпису позичальника. Крім того, суд враховує те, що підпис позичальника відсутній на копії Тарифів, долучених позивачем і, крім того, позивачем не було долучено копію Пам`ятки клієнта, яка також становить частину укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг.

Так, підписана відповідачем анкета-заява не містить відомостей про розмір відсотків, порядок повернення кредиту, розмір та порядок сплати штрафів.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи те, що вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення відсотків, комісії та штрафу задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17 вказала, що: «враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів»

Суд відзначає, що надані позивачем докази, зокрема виписки по рахунку, підтверджують надання відповідачу кредиту в розмірі 3200 грн, шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку(а.с. 95)

Відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами надання їй банком кредиту та його розмір.

Отже, приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують те, що сторони погодили строк кредитування, з огляду на те, що кошти відповідачем добровільно не повернуті, суд приходить до висновку про те, що позивач, як кредитор вправі вимагати повернення коштів – тіла кредиту. У зв`язку із викладеним, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 3200 грн.

Відтак, суд частково задовольняє позов АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 324,80 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст.10, 12, 81, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) заборгованість за кредитним договором від 13.03.2010 в розмірі 3200 грн.

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 324,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 28.10.2019

Суддя Д.Д.Андрієць