Рішення № 85263284, 28.10.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4582/19

Провадження по справі № 2/635/2467/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Ус Ю.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Височанська селищна рада Харківського району харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду шляхом подання позовної заяви до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, яку в подальшому уточнив та в остаточній редакції просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 01 січня 2009 року по день смерті останнього, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 включно за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинку літ. «А-1» з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Ѕ частина житлового будинку літ. «А-1» з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності батькові позивача - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 03 жовтня 2001 року за реєстровим №1-1661. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, будучи єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 січня 2019 року, винесеною державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богуновою Н.В., йому відмовлено у видачі свідоцтва про право власності з тих підстав, що відсутні дані щодо його проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті. Позивач зазначив, що у період часу з 2009 року по день смерті батька, а саме по 15 ІНФОРМАЦІЯ_1 він проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, несли витрати по утриманню будинку, позивач надавав батькові повсякденну допомогу, поховав його за власні кошти та продовжив жити у спірному будинку до 2012 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2019 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено; з Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» витребувані відомості щодо права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також відомості щодо інвентаризаційної вартості зазначеного нерухомого майна; з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , чи маються відомості щодо складання заповітів від його імені та чи видавалися свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього.

17 вересня 2019 року Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2019 року надана заява з відповідними доказами.

18 вересня 2019 року Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2019 року надана відповідна заява.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримую у повному обсязі.

Представник відповідача Височанської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, 07 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом секретаря Височанської селищної ради Харківського району Харківської області Нетецької Т.І., зі змісту якого вбачається, що Височанська селищна рада визнає позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі змісту довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» за вих. №Л-2719 від 17 вересня 2019 року право власності на Ѕ частину житлового будинку літ. «А-1» з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 03 жовтня 2001 року за реєстровим №1-1661 (Витяг про державну реєстрацію прав №36772329 від 17 грудня 2012 року, реєстраційний номер об`єкта 38632703). Інвентаризаційна вартість вищевказаної Ѕ частини житлового будинку станом на 01 січня 2019 року становить 155165 гривень. Згідно даних технічної інвентаризації, загальна площа будинку складає 100,5 кв.м., житлова - 47,7 кв.м.

Згідно акту, складеного депутатом виборчого округу №10 Височанської селищної ради Харківського району Харківської області Новіковою Н.О. від 10 лютого 2019 року, прибудинкова територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 відповідає правилам благоустрою, прийнятим на теріиторії Височанської селищної ради Харківського району Харківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21 жовтня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14 жовтня 1987 року.

Як вбачається зі змісту акту, складеного 10 лютого 2019 року депутатом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області Новіковою Н.О., за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживав позивач ОСОБА_1 у період з 2009 року по 2012 рік. ОСОБА_1 за зазначеною адресою мешкав зі своїм батьком ОСОБА_2 , в тому числі на день смерті останнього, вів з ним сумісне господарство, ОСОБА_1 за власні кошти поховав батька та отримав свідоцтво про смерть. Зазначені обставини підтвердили сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , які поставили свій підпис у зазначеному акті.

Як вбачається зі змісту листа завідувача Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Ю.М. №3753/02-14 від 13 вересня 2019 року, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 до держнотконтори із заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця, свідоцтва про право на спадщину держнотконтора не видавала.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

За ч. 3, ч.5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено під час судового розгляду, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина в тому числі у вигляді Ѕ частини житлового будинку літ. «А-1» з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є його син - позивач у справі ОСОБА_1 , що підтверджується листом завідувача Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Ю.М. №3753/02-14 від 13 вересня 2019 року.

Враховуючи всі надані позивачем докази у їх сукупності, суд вважає встановленим той факт, що позивач ОСОБА_2 проживав разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2009 року по день смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час спільного проживання вони вели спільне господарство, після смерті батька позивач його поховав за власні кошти та продовжив проживати у спірному будинку до 2012 року.

При цьому, як зазначив Верховний Суд в постанові від 10 січня 2019 року у справі №484/747/17 зазначено, що що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Тому ВС погодився, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем.

В постанові від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц Верховний Суд зазначив що, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ВС зазначив, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Враховуючи ту обставину, що надані позивачем докази не містять конкретно визначений день, з якого останній проживав спільно з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , таким днем відповідно до вимог цивільного законодавства є перше число першого місяця року, який він зазначає у своїй заяві - тобто 01 січня 2009 року.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу у спосіб, передбачений ст.16 ЦК України.

Зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Враховуючи, що судом встановлений факт проживання позивача разом зі спадкодавцем на день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , ту обставину що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , з яким він спільно проживав по день смерті останнього та поховав його за власні кошти, єдиний, хто звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, а також ту обставину, що відповідач у справі визнав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача також в частині визнання за ним права власності на Ѕ частину

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 141, 247, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 01 січня 2009 року по день смерті останнього, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинку літ. «А-1», загальною площею 100,5 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м., з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Відповідач - Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396503, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Бульварна,12.

Повне рішення складено 29 жовтня 2019 року.

Суддя Т.В. Бобко